Антифа

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами
Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.


Антифа (скор. від Антифашисти) — з точки зору нациків — зборище євреїв, таджиків, грузинів та інших унтерменшів, які недавно хапанули в під'їзді від скінів, і тепер хочуть їм помститися. Люди, які щиро переконані, що кращі за фашистів. Також до антифи часто входить небидло, яке під прикриттям ідей любові та добра, просто хоче попиздитися.


Шо воно таке

Задумувалась ця організація, як рух, котрий протиставляє себе фашизму. А, як відомо, у 20-40-х рр. минулого століття фашизм мав велику популярність у Європі. Але з часом в лави влилось так багато бидла, що тепер просто любов до Батьківщини сприймається, як радикальний фашизм та бажання вбити всіх людей. Лютий космополітизм такого уйобка перетворюється на бажання насаджувати його іншим. І з часом в методах боротьби антифа стає схожою на тих з ким вона і бореться — на фашистів, а подекуди і гірше. Відомі випадки, коли антифа різали юнаків просто за україномовність.

Але насправді з "українськими фашистами-антифашистами" все простіше, фашисти і антифашисти — на щастя, мають єдине джерело фінансування та вказівок. Згадаємо хоча б вбивство українського фашиста-поцріота Максима Чайки москальським потріотом антифошистом Андрієм Довганем. Тобто антифашисти, як рух (а не світогляд) — проросійська хуєта, власне, як і "украинский фошизм" є проросійською хуєтою, ми ж казали, один кремлівський ZOG за ними.

Окремо варто згадати про фошистів-антифошистів в Рашці, де вони — інь та янь Кремля, але все ще простіше, ніж в Україні, тут школярі в парні дні працюють "антифошистами" — грають роль фошистів різнокольорових народів, а в непарні підпрацьовують "фошистами" - грають ролю фошистів угрофінських псевдослов'янських народів.

Опис подвигів героїв

1. У Києві та найбільших містах України ходять строєм з безглуздими плакатами проти чогось, самі не знаючи, чого саме. При цьому писки, як правило, позав'язувані отими хусточками, чи шарфиками, шо їх носять на писках бедуїни або бабайські терористи. Нафіга? Щоб вороги не здогадалися... І ще плакати — максимум фентезі при мінімумі клепки.

Ходіння вчащаються після випилів афроукраїнців з-під мосту на Шулявці, чи інших нетипових акцій веселої української молоді.

З мазохіською настирністю полюбляють отримувати по позав'язуваним пискам хоч від скінів, хоч від Беркута — як коли нарвуться.

2. Запаскуджування усілякими тупорилими написами зупинок громадського транспорту, парканів та свіжопофарбованих стін навколишніх будинків.

3. Решта — це звичайні срачі в інтернетах з приводу.

Див. також

Примітки