Кучма
|
|
Леонід Кучма (Данилич, Чучма, Батько Нації, Кучман Лейба Давидович, Кучмо, Леонід Масакрович) — другий президент, який проправив аж два терміни (з 1994 по 2005-й). Прославився Леонід Данилович вбивством Гонгадзе, яке так ніхто й не дорозслідував, пусканням ракет по літаках і Броварах, конфліктом на Тузлі і загальною, доволі-таки проукраїнською політикою, на кшталт вигнання Тютюнника з посту голови адміністрації президента за промоскальську позицію, чи публікації своєї книги «Україна — не Росія» (і ще трьох інших манускриптів). Окрім цього, вперше в історії країни дав своєму онуку і його собаці потрапити у телевізор на новорічному зверненні до нації. Має власний герб з левами і тризубами.
У постпомаранчеві часи втомлений народ нерідко ностальгує за кучмівськими часами, пишучи на парканах «Кучма, прости нас» і подібне, втім зараз можна побачити вибачення і перед Пасічником, що натякає на пАкращення з кожним роком. З 2014 по 2020 роки Кучма був постійним переговорником на нескінечних багатомісячних Мінських переговорах (потім передав естафету папєрєдніку). Тобто дідусь робив те, що вміє найкраще.
Перший сезон
Прийшов Льоня II до влади у буремному 1984 1994 році, якраз після того, як Кравчук дав по зйобах після страйків чотких донецьких шахтарів. А Кучма не хуєм дурним був: у 80-х обіймав скромну посаду гендиректора Южмашу, а в 1992-1993 роках встиг побути аж цілим прем'єр-міністром при Леонідові I, з яким пішов згодом на вибори. Данилович виїхав на обіцянках надати російській статус другої державної, тож не дивно, що за нього масово голосували на Півдні та Сході України. Хоча-а-а, Кучма дуже швидко забув про то.
Прихватизація в усі поля
Саме при Батькові Nації остаточно сформувалася олігархія в сучасному вигляді, з монополіями та медіапиздотою. Приватизація, яка почалася ще за Кравчучки, надалі плекалася Кучмою разом із добрими дніпровськими дядечками типу Лазаренка та Пінчука (спойлер: зять Самого) і тіткою Григян. В ті часи деякі люди наївно вважали, що риночок порішає, тобто приватні власники ефективніше розпоряджатимуться підприємствами, ніж держава. В умовах здорового капіталізму та стійкої ринкової економіки так і є. Та чи можна було Україну середини 90-х назвати капіталістичною державою, а нових власників підприємств – бізнесменами? Запитання риторичне. Єдине, що новоспечені більярдери вміли робити – це витискувати всі соки зі своїх надбань. Модернізація, інвестиції, поліпшення умов праці робітників? До пизди, краще всьо викачати із заводу, а потім розрізати його на метал. געשעפֿט!
Зародки кучмізму
Кучма швидко почав будувати міцну вертикаль влади із собою на чолі, заодно проводив власну кадрову політику, розставляючи своїх людей на різні важливі й не дуже посади. Спротив Рудому Царю чинила Верховна Рада і дід Мороз зокрема, та Льоня пригрозив розпустити парламент. Очевидно, що втрачати мандати не захотів ніхто, тому депутати й дали задню. Що ж до олігархів, то вони навіть не думали йти проти Кучми. Взагалі, Леоніда Даниловича не обходила діяння олігархів доти, доки вони не лізуть у його політику.
А з тими, хто таки наважився піти проти генеральної лінії партії вождя, розмова була коротка, Лазаренко підтвердить. Пробував він, значить, за спиною Кучми піднімати грошенята на газі разом із Тимошенчихою[1], ще й приписали тодішньому прем'єр-міністру президентські амібції. Кінчилося все тим, що на Лазаренка настукали до США, там він відсидів 9 років за махінації.
Другий сезон
За перший термін Данилич мав і позитивні здобутки: при ньому провели грошову реформу в 1996 році, коли девальвовані купонотугрики замінили на гривні, того ж року з'явилася Конституція України[2]. Попри це, рейтинг Кучми дуже сильно ослаб, а в спину вже дихали націонал-демократи і комуняки, до того ж, надворі вже був 1999 рік, пора вже до президентської кампанії готуватися. От Льоня і підготувався.
Голосуй, не голосуй...
Щоби Масакрович зі своїм мізерним рейтингом зміг по другому колу сидіти на Банковій, його політтехнологи придумали таку нехитру схему: в другий тур вони виводять фріка, на тлі якого Кучма виглядатиме меншим злом, а тоді простий нарід піде й проголосує за Льоню. Зручним кандидатом опудалом для такої афери був Симоненко, бо більшість українців не надто прихильно ставилася до повернення в у-се-ре-се, тому й залякати червоною чумою було би нескладно. От тільки деякі персони могли завадити втіленню плану, а саме Чорновіл, Ющенко і Мороз.
Найпростіше було з Ющенком, котрий на той час був головою Нацбанку: Кучма пообіцяв дати йому крісло прем'єр-міністра, і таки дав після виборів. Мороз же тусувався в так званій канівській четвірці, та незабаром кинув їх і самовисунувся. От тільки далі першого туру дід Мороз не пройшов, та й перед виборами йому підклали здоровенну свиню: звинуваення у замаху на Вітренко. А Чорновіл "випадково" загинув у ДТП. Лишаються тільки червонопузі. Врешті між гівном і сечею нарід обрав Данилича.
Голова Ґонґадзе
- Основна стаття: Голова Ґонґадзе
Тузла
Невеличкий острів між Кримом та Кубанню. Належить Україні, що приємно гріє душу. Але знаходиться ближче до Кубані, що не гріло душі москалям. У 2003 році останнім вперлося побудувати до нього дамбу. Без попередження чи погодження української сторони, на авось. Кучма мав підтримку москворотої частини населення і піднімати паніку про бандерівців москалі не змогли. Тому після ультиматуму української сторони про можливий обстріл дамби будівництво тихо згорнули. Данилич цілісність країни відстояв.
На жаль, вже пізніше приблизно тими ж місцями було збудовано сумнозвісний криський міст.
| ||||||||||||||||||||||
У культурі
Художник та музикант Іван Семесюк свого часу оспівав епоху Кучми у двох віршах: <spoiler show="Данилич" hide="Закрити"> ДАНИЛИЧ
Наснився сон, ніби в саду
Докладну бeсіду веду
Не з ким-нeбудь, а саме з ним -
З гарантом юності моїм
Він постарів, але не здав
Багатовeкторний удав.
Спокійний, мудрий господарник
Цей сад ростив і доглядав.
Згадали з ним як я малим
Почув із радіоновин -
Алярм! На Тузлу ворог вліз!
Й пірнув гарант мов сокіл вниз,
Крізь чорні грози пролетів
Мов куля, мов локомотив,
Вогнем і громом перемовин
Чухонця злого розгромив.
Були часи, не тошо щяс
По гривні долар, теплий газ
"Соборне" пиво в гастрономі
І в бочках архаїчний квас
Часи, коли я був малий
Як мишка бідний і худий
І Леонід Данилич Кучма
І Конституції сувій
Моя античність, мій Троян!
Мій поліс повний громадян
Блідих, голодних, диких, злих
Але прикольних й молодих
А нині Цезаря забули
Нe робе з пивом гастроном
Кацапи Тузлу наїбнули
Гримить кривавий метроном
Ну що ж, Данилич, прощавай!
Та я нe п'ю, ех наливай!
Протерли чарки, налили
А в небі Кравчeнка орли
Кружляють тихо над Печерськом
Стоїть держава!
Здобули!
</spoiler> <spoiler show="Данилич 2" hide="Закрити"> ДАНИЛИЧ 2
Державу просто наїбати,
Але й вона тебе вз'їбе:
Насцить у квас, чи спалить хату,
А може й небо голубе
Побачиш ти крізь арматуру.
І ось настала кари мить -
Везуть тебе в прокуратуру
На 40 год в тюрму садить.
Бо у держави три стовпа:
Церква, армія, тюрма,
А четвертий стовп - Данилич,
Батько нації, Кучма.
Ех, давно минуло літо,
Пріє зібраний врожай,
Пики бито, стіл накрито
І проливається за край.
По одній, по другій, третій
Чарки повні, сейфи теж.
У просторім кабінеті
В глибині державних веж
Йдуть засідання чергові.
Засіда нобілітет.
Попільнички барокові.
Під столом лежить кастет.
І батько дивиться очима,
І прозріває майбуття:
Розквітає Україна,
Але, блять, передчуття. </spoiler>
Галерея
-
"Україна - не Росія"
-
А от при Кучмі було харашо.
-
І доляр був по п'ять
Відео
Посилання
Примітки
| |||||||||||||||||||
