Луганда і Донбабве

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Я не вірю!
Ви всі брехливі кровосісі!!! У всьому винні Піндоси!!! Бендерівці!!! Капіталісти!!! А кляті малороси мають покаятись та повернутись під крило Мами-Рашки!!!

Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Цю статтю переглядали багато тисяч разів!
Стаття чомусь популярна і має багато переглядів. Це важко осягнути, втім і не треба.

Будівники руського миру власними тушами
Святе айфонське яблуко ДНР-ЛНР

Луганда і Донбабве (скорочено - Лугандон) - загадкові країни, що були розташовані десь на території Лугані і Донбасу, але більше схожі на дві відомі африканські країни - Уганду й Зімбабве, звідки й назва. Населена колорадами, пенсіонерами, заблукалими російськими вояками на танках, донськими козаками на БТРах і, подекуди, нормальними людьми. Також відома як Лугандійсько-Донбабвійська Православна Джамахірія (ЛДПД).

Вісім років ми дамбілі бамбас без надії на те що він буде знов підконтрольний Україні, але вовочка знов всіх переграв у свою людську багатоходовочку і тепер маємо всі шанси відвоювати їх назад. У тому ж 2022 році рашка вирішила офіційно приєднати до себе ці республіки (наче вони колись були окремими від русні державами), в якості якоїсь там автономного округа-республіки, але з військовим станом. Тому весь піздєц, що відбувався на цій території буде продовжуватись, хоча і у нас є шанси на їх звільнення. Ту бі континьюед.

Історія

« - А какая модель экономического развития ДНР?

- Закрой рот! Деды ваевали! Путин введи вайска!

»

—

Ще за князя Володимира тут жили печеніги, половці та інші степові люди. Порівняно з Подніпров'ям жили вони погано, через що час від часу навідувалися до Києва, шукаючи хліба, зрілищ, золота та бабів, але часто отримували не те, що шукали і повертались ні з чим. Київські князі теж навідувалися в простори Луганди, яка завжди славилася своїми... ну щось там цінне точно було, наприклад промисли солі, там де нині Бахмут. Готичну історію про одного з них розповів нам Анонім, його мемуари були перекладені на over9000 мов світу, а олбанський композитор Бородін навіть настрочив на них оперу.

Але ближче до справи. Завдяки візитам київських князів етнічний склад населення Луганди і Донбабве зі зміною кількох поколінь став сильно строукраїнським. І все було би заїбись, але воєначальники відомого всім Чингізхана аби задовольнити свою хіть дбаючи про благополуччя населення, загарбали провели у країні загальнонаціональний референдум і за його результатами приєднали Луганду і Донбабве до Золотої Орди. Так Луганда і Донбабве опинилася там, де вона опинилася.

Коли Джон Юз, валієць з великим баблом, побачив, що Донбаська земля багата не тільки на степових ховрашків та давні кургани, але й на вугілля та дешеву робочу силу, він спорудив тут металургійні заводи, а в додаток до них - перші шахти. Став косити на них бабло, а для рабської праці залучав москалів з донських районів та прибулих з бідних територій з під Костроми та Ярославля. Українці-селяни залишалися жити в селах навколо швидкоростучих російськомовних міст. Так етнічний склад краю почав змінюватися у бік кацапів. За ним потягнулися бельгійці та французи, які теж були не проти поексплуатувати робітників які мало просять, але багато пашуть. І в них непогано виходило вести бізнес.

Коли грюкнув жовтневий переворот, а гетьман сотонатівський ставленик Скоропадський не схотів платити трудящим зарплату в рублях, жителі краю проголосили прорадянську Донецько-Криворізьку республіку. Але проіснувала вона не довго. Комуністи швидко повернули Луганду в лоно матушкі, а щоб косити на вугіллі більше бабла, стали звозити туди бидлогопів, голодних селян нечорнозем'я та всіх з усіх кутків нєоб'ятной Родіни, кому хотілося заробити немаленьких грошей для злидарюючого у своїй масі Совка. Так Луганда і Донбабве поступово стала тим, чим вона стала.

Як усе починалось

« Знаєте чому в Россії парламент - Дума, а в Україні - Рада?

Бо москалі весь час думають як нас до себе повернути, а ми радуємось, що ніяк не придумали

»

— Анекдот

Починалось все як не дивно ще 90-ті і не тількі на сході. Спершу Россія розпочала срач за Чорноморський флот, і це ще коли при владі в РФ був вічносиній Боря Єльцин який з нами, украми, корешився. Потім Кравчук ощасливив нас ядерним роззброєнням, і держава з третім за чисельністю ядерним арсеналом світу (це була Україна, якщо не доперли) обміняла всю ядерну зброю на старі пожежні машини та гарантії міжнародної безпеки, підписавши "Будапештський меморандум".

Міф про те що Донбас встав тільки після майдану

В 1994 році пройшов консультативний референдум на Донеччині та Луганщині щодо надання російській мові статусу другої державної та запровадження федеративного устрою України, референдум освітлювали в російських ЗМІ, активно форсували місцеві кремляді та ті хто в совковому минулому переїхав на Донбас з радянської Росії. На референдум заплющують очі в Київі але не в Москві, там його ще не раз згадають як "спробу Донбасу розширити свої права та свободи", але ж знову таки: ну розширив би Донбас свої свободи, росіянам то що з цього? Навіть розмовляючи на рашкіньській мові в укрофедераціїї вони все одно були б частиною України, про вихід тоді мова не йшла. Раісянє все одно ж не хотіли його собі "вАзвращать".... чи хотіли? Та в Київі тоді прохавали куди дме вітер, і державу втримали.

Своя тиха війна точилась на екномічному фронті. У першій половині лихих 90-х, у власності Росії був лише один нафтопереробний завод в Україні, тоді як у 2001 вже усі, окрім заводу "Галичина". Після здобуття незалежності Росія не володіла жодним українським металургійним заводом, а в 2001 році в Україні вже склався потужний сектор російських металургійних підприємств, що виробляють левову частку українського металу. З приходом до влади Путіна, рашкінська економіка немов вірус вже поширилась на шість галузей української, та диктувала свої умови навіть на західній частині України. 6 грудня 2005 року в Донецьку, зусиллями східного сусіда було створено бидлоорганізацію "Донецька Республіка", а вже в наступному році вона почала збір підписів про проведення референдуму щодо "незалежності Донбасу … як це зробило Придністров'я" і створення "Донецької федеративної республіки", після чого почала відкритий збір підписів за вихід зі складу України та об'єднання в одне державне утворення на базі Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Херсонської і Запорізької "республік". Тоді крапку в цьому срачі поставив Пасічник, який наказав СБУ завинтити гайки "рєспубліканцам", та і було їх так мало що сили вони собою не являли.

Буйний розквіт проросійської зарази почався з приходом до влади Проффесора, на ключові пости стали ті хто фапав в бік Москви, а російські телеканали показували на рівні з укроТВ, транслюючи свої "духовноскрєпні" передачи цілодобово, організації з російським уклоном на зразок "оплоту", повилазили з тіні. Та всі пам'ятають лише стабільність та долар по 9 8 грн.
На початку квітня 2014 року після перемоги Євромайдану, схід неньки де активно хитала човен п'ята колона Кремля, різко закипів, почались захоплення будівель, мітинги, крики "путинввадівайска", срачі, колоради, російські триколори. За дослідженнями КМІС, навіть у травні 2014 року лише 30% населення у Луганській та Донецькій областях мріяло про приєднання до Росії, решті було фіолетово. Коли в містах вже були озброєні люди швиденько запілили референдуми про незалежність які забабахали на бюлетенях з туалетного паперу надрукованих на принтері, підрахували швидко і без спостерігачів. Відразу новоспечені керівники республік заговорили не про те як будувати свою незалежність а про вступ до РФ. Коли стало зрозуміло що це бугортять не бабки та студенти що прийшли на мітинг за 50 гривень, коли куплена поліція переходила на бік сепаратистів, а останні їхали із запарєбріка цілими автобусами та зі зброєю, Кривавий Пастор оголосив про початок АТО. Спершу на сепарюг відправили ментів, але звірята вже були при стволах, і наші хлопці там зазнали втрат, стало ясно - піздець стоїть на порозі, довелось підключати військових із бойовою технікою. Най страшніше/цікавіше/кривавіше/гарячіше почалось.

Сьогодення

Еволюція по домбабвійськи
Файл:Photo-67445695 333137404.jpg
В образі
Улучшенія від ДНР
А тим часом в Україні
Файл:655 1.jpg
Homorossiya - shit Rossii
Донецьк 2015-го. Напевно десь поряд міжчасовий портал в СРСР
Файл:6ot 5.jpg
Куточок Вождя в школі ДНР
Файл:Strelkov7.jpg
Стрелков-Гіркін та його одноногий вояка. Але які розкішні вуса!
Файл:Dnr3 1.jpg
Жалоба по воєнам Наваросії
Файл:Photo 69545.jpg
Зверствующая хунта не щадіт даже котіков
Файл:Motorola vtredit2.jpg
Мотороллу ховали наче Вождя СРСР
« Я, канешно, извиняюсь. Мож кто подскажет адрес той столовки, в которой Дамбас людей всей Украины кормит ? »

— [1]

« У всякого раба есть своя гордость: он хочет повиноваться лишь величайшему владыке »

—

« Луганда и Донбабве - альтер-его Луганської та Донецької областей. Існує не стільки на карті, скільки в головах.
  • Населення: совки, кримінальники, імперські імбецили, кадировці, ГРУшники.
  • Форма державного устрою: кримінально-терористичний бєспрєдєл.
  • Панівна релігія: путінізм.
  • Основні заняття: розбої, кіднеппінг, вбивства, залякування.
 »

—

« На Донбассе, особенно в приграничье с Лугандоном и Донбабве, винтовка рождает власть. »

— Семен Семенченко

« ДНР – это когда на все праздники концерт Кобзона »

—

« ДНР - це рольові ігри в совок, пенсіонерів, партію та Сталіна, тільки вбивають по-справжньому. »

— Анонімус

Слово експертам та журналістам:

«

Першооснова усього, що коїться тут, навіть не ностальгія за "вічним совком". Традиційна місцева вертикаль - "пахан-депутат-губернатор-мер-прокурор-міліціонер-бандит". І ця вертикаль після повалення ОЗГ "Янукович&Сім'я" захиталася. Вперше за двадцять років. А для Луганщини та Донеччини зміна усталених кримінально-владних схем життя рівнозначна Апокаліпсису. Саме за збереження традиційного владно-кримінального status quo в регіоні і готові воювати місцеві банди за гроші комуно-регіоналівської місцевої мафії . І війна тут така ж "гібридна" – гебешно-кримінальна. У захоплених будівлях професійні диверсанти від російської "гебні", на вулицях – озброєний кримінал, а попереду них - живий щит з "совкових ватників" та "совєтських бабушек". Ось і вся схема "воєнних" дій.

»

— http://tsn.ua/analitika/luganda-ta-donbabve-349028.html

« Ой, да всё нормально, всё правильно, ничего плохого в видео не происходит. Просто молодое население юной

народной республики перестраивает жизнь под себя, без сучьих буржуйских заправок обойдемся, и без прочего паскудства. Население постарше конечно же только за - ребятки справедливо раскулачили какого-нибудь олигарха, буржуя, может даже и пиндосного жидяру-Коломойского, не будет теперь тут кровь людскую сосать. Да, прям вот так.

»

— http://frankensstein.livejournal.com/566122.html#comments

« От Завоюють нас бомжі з ДНР і заживем. Газ по талонам буде і їжа також. »

— Анон з Файнача

« Открою автору статьи большой секрет: в возможность вооруженного восстания в ЛуганДоне НИКТО НЕ ВЕРИТ. И в Киеве сидят не наивные дяди. Вся эта риторика о народе, который с голодухи прозрел и погнал оккупантов, для бабушек у подъезда. Цель, на самом деле, очень проста и цинична до неприличия: во-первых, Украина ОТКАЗЫВАЕТСЯ КОРМИТЬ (если говорить простым языком), взбунтовавшиеся регионы - ужасно депрессивные, дотационные и бесперспективные (Путин рассчитывал, что Киев взвалит на свои плечи это неподъёмное хозяйство); во-вторых, происходит естественная "очистка" региона от генетического хлама. Перевоспитать и "перепрограммировать" жителей ЛуганДона невозможно, поэтому решить их вопрос можно только двумя способами: либо уничтожить население этих территорий, либо расселить и ассимилировать. Сейчас осуществляются оба этих варианта. »

—

« Может быть, Захарченко - агент Госдепа, который заслан, чтобы уничтожить Донбасс и так искусно зашифровался, что никто не может его заподозрить в работе на Вашингтон? »

— Забастовка на шахтах в Макеевке

« Помню видео какого-то жителя Луганска о Львове. Он так проникся львовской культурностью и так осознал свою луганскую некультурность, что это было даже трогательно наблюдать. Но вот стало так, как есть сегодня. Запад есть Запад - Восток есть Восток и вместе им не сойтись. А еще при Кучме толдычили, что Украина едина и нет никакой разницы между регионами. Все годы независимости Президента Украины выбирал Восток. Только один раз это было не так (Ющенко). И вы помните, каким саботажем всё это закончилось! Успокоилось только тогда, когда поставили править Я. Восток готов был быть Украиной пока Он будет возглавлять процесс. Жить под пятой банд-в Они не хотят вплоть до отделения. Или мы будем возглавлять русопятую Украину или ее не будет вообще. Украинской Украине не бывать. Это и значит "Услышать Донбасс". Тут начало и конец конфликта. »

— http://www.pravda.com.ua/articles/2015/04/1/7063373/view_comments/

« Отдельно замечу, что жителям Донецка и Луганска, которые могут на это возразить, что вот их выбор – наоборот, не гейропейская дерьмократия, а просвещенный путинский абсолютизм, на самом деле и путинского абсолютизма не светит. Это мне он теоретически светит (на самом деле нет, я своей позицией сделал себя невъездным), потому что я человек успешный, обеспеченный и в последнее время популярный, и могу себе позволить в случае, если сойду с ума, поехать в Москву и пожить среди огней богатого города и поискать своего счастья в качестве свободного гасконского шевалье при дворе Президента-солнца. А честному заводчанину из Донецка никакого абсолютизма в составе РФ не предлагается, ему предлагается наш маленький региональный православный Ирак, блок-посты, редкие обстрелы и частые теракты, армейский сухпаек на ужин, ежевечерние завывания Паши Губарева с минарета, и новая, перспективная профессия «оператор ПТРК». »

— http://petrimazepa.com/ua/moroshka-tuesok.html

« Если вы хотите, чтобы в Донецке ваш автомобиль никто не останавливал, не забудьте повязать георгиевскую ленточку на свой автомат »

— Донецький анекдот літа 2014р.

« ДНР для Донецка - как сифилис. Вылечить можно, но от позора уже не избавиться »

— https://twitter.com/den_kazansky/status/503622835924115456

« Ребята воюют на Песках. А по ТВ там только дыровские каналы. Читают бегущую строку,там приглашают в ополчение.Решили позвонить ради смеха."Мы по объявлению,вы нас возьмете,нас 10 человек?"-"Всех возьмем.Боевой опыт у вас есть?"-Да!"-Где служили?"-"В Правом Секторе".-брань,трубку бросили. Занавес. »

—

« На Макеевку, как и на воду, можно смотреть вечно. Смотреть и не понимать, как тотальная глупость смогла пробиться сквозь толщу десятилетий ортодоксального пролетарского молчания. Это не хорошо и не плохо. Просто здесь привыкли молчать. »

— [2]

« братский народ гарантировал братскому народу 7 часов для вывоза мирного братского населения из под братского огня братьев »

—

Слово поцієнтам:

« Если бы вы просто отдали России юго-восток Украины, никакой войны бы не было. Вы её начали, не желая мириться с распадом вашей ворованной страны »

— анонімний росіянин про Україну

« Мне обидно, что мой коллега по работе вышел на пенсию позже меня, но получает ее в размере 7,5 тис. грн., а я при том же стаже - 2,5 тис.грн. Я сегодня проголосовал за то, чтобы ему уменьшили пенсию. »

—

« Лучше быть рабами Ахметова или Путина, чем мясом для бандеровцев »

—

« Несчастливая судьба у Донбасса... За последние лет сто уже третий раз на него войной идут... »

—

« Ah yes, це не москва збільшилася "приєднавши" до себе лнр і днр, а лнр і днр РОЗКАБАНІЛИ ШО ПІЗДА поглинувши москву »

—

Сепаратисти

Файл:Политика-правый-сектор-1385137.jpeg
Головний мотиватор сепаратиського руху в 2014-му
Файл:14869698277100.jpg
Кінцева якби мета сепаратиського руху

Сепаратисти (колоради, терористи, КАЛоради, бойовики, рос. "апалчєнци" (ополченці), терористичні ватники, теровата, сєпари), - новітня українська біда з 2014-го року. Цим словом називають всю тут строкату публіку, що навесні 2014-го почала розташувати ситуацію на Донбасі та в деяких інших регіонах України, піднявши бунт проти центральної влади та марячи ідеєю приєднання до Рассеї-Матушкі. Головним антагоністом сепаратиста в сучасному українському міфі в період 2014-2021 був боєць правого сектору, що причаївся в найближчій лісосмузі та лише чекає ночі щоб винищити мирні танки та протестуючих мирних важкоозброєнних сепаратистів. Що цікаво, самі бійці Правого Сектора, наприклад артилеристка і снайперка Олена Білозерська, просили не називати ЛДНРівських терористів сєпарами, бо сепаратизм це рух за незалежність своєї нації (наприклад українські Визвольні змагання), а обмежена війна рашки проти України на Донбасі в 14-21 роках то інше.

Вожді та відомі особистості

« Трудно быть Богом? Легко.
Автомат в руки, и ты — Царь и Бог для тех, у кого автомата нет.
Твой век недолог, твоя правда абсолютна, твой суд скор, а твои поступки резки. 		»

— [3]

Файл:536BBB0CCA7F5.jpg
Сепаратиський борд без прикрас
Файл:Bpnp epIIAAeW9r.jpg
Один з вождів

Російська сторона звичайно казала, що сепаратисти просто змушені були взяти до рук зброю, запросити Стрелків-Гіркіних з їх "поребріками", бо Київ зо дня на день збирається заборонити російську мову та продати всіх жителів Донбасу американській компанії "Shell". Цікаво що всі сепаратисти що мелькають на телеекрані та ютубі мають свої ніки та не аби яку минулу біографію.

  • Дід Мороз сепаратистів приносить діткам зовсім не цукерки та подарунки. Звуть його Павло Губарев. Всенародно обраний губернатор Новоросії, що пообіцяв жителям відкрити російське консульство та видати усім російські паспорти. Але замість цього бідні шахтарі отримали паспорти якихось рєспублік, з якими дорога тільки до туалету. Колись Павло був відносно добрим, але підпав під вплив темної сторони та став на сторону Кремля, шокуючи цивілізований світ своїми промовами та витівками.
  • Стрєлок-реконструктор - мутний вусатий дядько, що любив виступати на Ютубі з проникливими заявами. Про Стрєлка легенд ходить вагон та маленький візок. Ненавидить Захід, євреїв, українців, США, любить білих гвардійців і зокрема Врангеля. Обіцяв обороняти Слов'янськ до останнього ополченця, потім теж саме обіцяв зробити з Донецьком. Зник в напрямку Росії, та давав проникливі білогвардійські інтерв'ю, де хвалиться що саме він винен у початку війни. Під час повномасштабного вторгнення багато нив, а потім спробував потрапити на фронт, поголився, уси сбріл, дурік, а його не пропустили. Ішов по фальшивих документах із ФСБ на ім'я С.Рунова. Є хтось у ФСБ з почуттям гумору. Ниття Гіркіна набридло російській владі в 2023-му і Кремль нарешті посадив старого вусаня в тюрму, щоб той не зайобував імперських можновладців своєю критикою режиму. Чи виживе Гіркін і чи вийде на волю - історія покаже.
  • Бєс (Ігор Бєзлер) - польовий командир в Горлівці, що хвалився показовими постановочними розстрілами. [4] Самостійний володар удільного князівства Горловського, що рятує своїх підданих гуманітаркою з варення та живими курками [5]. Звільнений зі свого князівського престолу високими начальниками.
  • Бабай - колоритний як-би кізячок-ідеаліст. Зник у напрямку Криму та Росії, коли почалися труднощі. З'являється там де безпечно, але ефектно можна попозувати на камеру.
  • Олег Царьов - депутат-регіонал, видатний оратор, кандидат в президенти та сепаратист. Отримав нік "Шаріков", "Волынская резня бензопилой" та "Історик" за свої надзвичайні знання, бо вважає, що Друга Світова почалася у 1941-ому. Здатен фокусувати на собі гнів тисяч, а може, і мільйонів українських громадян. Мало не здох у 2023.
  • Моторола - типовий польовий командир з Росії, що відзначився своїм весіллям в Донецьку, потім інтерв'ю щодо штурмів аеропорту, стрільбою з гранатомета по позиціям своїх же вояків, отримуванням дарунків від отця Охлобистіна, випробовуванням бронежилетів на своїх же активістах (кого не шкода) та багато чого іншого. З часом його навіть на перших поштових марках Донбабве надрукували, а значить пацан прийшов до епічного успіху. Смерть героя була закономірною - вбитий якимись неуловимими месниками у ліфті восени 2016-го, породивши жарт в УБК "Моторолла в треді, швидко всі в ліфт". Заслужив пишні похорони наче маршал Радянського Союзу. Не дивуйтеся якщо про нього в майбутньому ще й книжки будуть писати. [6]
  • Гіві (Капрал Сластика, справжнє ім'я Михайло Толстих) - ще один польовий командир, що прославився проникливими інтерв'ю про адський Донецький аеропорт. Колишній охоронець в супермаркеті. Видавав себе за місцевого жителя. Пошматував багацько власних бійців в безкінечних штурмах аеропорту і через це образився на українських солдат. Закінчив свій шлях як і Моторола, від рук невловимих "українських діверсантів", але не в ліфті, а від гранатомета у власному кабінеті.
  • Захарченко - "єдіний легітімний" правитель ДНР 2014-18 років. Хто був не згоден - відправлявся у підвал або довбати взимку окопи. Онук ісландської бабусі, що пройшла Освенцим, колишній продавець курки на базарі, фельдмаршал. Любив приймати військові паради, начепивши на себе купу невідомо яких медалей. В серпні 18-го відправився вслід за Гіві та Моторолою, гучно підірваний в кафе. Стьобна стаття про Захарченко

Деякі "Подвиги"

« - Куме, ви, кажуть, сепаратистські газети читаєте?

- Та читаю...
- Куме, та ви шо?
- Так я раніше читав проукраїнскі газети - така тоска! Все пропало, нас Європа продала, Росія нас захопить, газу зимою не буде, банки збанкротують... Почав читати сепаратистські - і там так приємно, так гарно! Хохли подчінілі вєсь Восток, хохли нас унічтожают, хохлам помогаєт Амєріка, хохли бесчінствуют на Донбассє, нікто нє может дать отпор зарвавшимся хохлам, - аж серце радіє!

»

— Сучасний анекдот

https://www.youtube.com/watch?v=WB9X2r7TlYg
Мухарський виконує пісеньку "Ватнікі"
  • Підпалили весною 2014-го хокейний стадіон у Донецьку. Одна з версій: власник клубу та стадіону відкрито виступив на телебаченні проти ДНР, за що йому помстилися таким чином.
  • Розстріляли ГРАДом овочебазу в м. Добропілля, внаслідок чого загинув охоронець. На жаль це були лише "квіточки" на початку війни.
  • Розгромили донецький супермаркет Метро під шумок бою в аеропорту, який зовсім близько від Метро.
  • Спалили цілу купу відділень Приватбанку. Виправдовувалися що таким чином висловлювали своє незадоволення Бенею та його "карателями".
  • Знищили великий Іл-76 в Луганську, вбивши більше 40 вояків української армії. З ними цей "подвиг" розділяє командування, що відіслало літаки без прикриття на ворожу територію.
  • Знищили по космічній дурості малайзійський Боінг під Торезом-Снежним, полюючи на український транспортник. Вбили більше 300 пасажирів, серед яких голландці, американці, одна бабуся прем'єр-міністра Малайзії та інші люди з Заходу і Сходу.
  • Рефрижератор автохолодильник став похмурим мемом цієї війни, Лише історики майбутнього будуть здатні нам сказати скільки рефрижераторів убитих найманців та військових відправилося до свого дому в Росії.
  • Штурми аеропорту Донецька. Безкінечні багатомісячні бої навколо аеропорту імені Прокоф'єва стали однією з найгарячіших точок війни на Донбасі [7] [8].
  • Вимагають від України визнання їх окремими державами а потім передумують. Вимагають визнати їх внутрішні, так звані, вибори, дражнять, що не хочуть їх проводити і ведуть себе наче вередливі баби. І так по двадцять разів на тижні. Все залежить від того як багато їм підвезли снарядів, добровольців з Бурятії або що там їм пообіцяли з Москви. Їх не лякають навіть іноземні журналісти, що знімають "гуманітарні конвої" з бронетехніки та вибухонебезпечної "гречки", що пруть через кордон для поповнення "Ополченія". Ось така нелюдська обезбашена сміливість та пофігізм є в цих людях.
  • Обстріляли особливо потужно в січні-лютому 2015-го з великою кількістю жертв Маріуполь, Краматорськ, Джержинськ, Дебальцево, Щастя та купу інших прифронтових міст і звичайно скинули все на Криваву Хунту.

Лисичанська Народна Республiка

В червнi 2014 року у місті Лисичанську, Луганської області, дві групи бойовикiв, що представляли ЛугНР, не поділили владу, як результат - однi вигнали iнших з міста сцяними ганчiрками і проголосили свою "Лисичанську народну республіку", що оголосила вiйну i києвськiй хунтi i ЛугНР. Прапор новоспеченої "республiки" теж видався незвичайним. За зразок взяли звичайний прапор Лисичанська, верхня частина якого малинового кольору, та знизу були жовто-блакитнi смуги, що для сепарiв - зрада зрадная, тому замiсть них посерединi втулили смугу бузкового кольору а знизу прапор зробили блакитним. Прапор ЛисНР вийшов точною копiєю всесвiтнього прапору бiсексуалiв, що якби натякає. ЛисНР протималась недовго, i оркiв вибили з мiста сили української армiї.

Фольклор

Основна стаття: Архів:Луганда і Донбабве/Фольклор
Основна стаття: Архів:Про тих, хто повірив Росії
Основна стаття: Архів:Луганда і Донбабве/Цитати

Галерейка

Основна стаття: КА: Сепаратиські картинки


Див. також

Посилання

Луганда і Донбабве - ета Рассія!!1!
Тіпажи
Арєал распастранєнія

На території РФ: Ерефія · Москва · Петербург · Магадан
На тимчасово окупованих територіях: Крим (Севастополь) · Луганда і Донбабве · Слобожанщина (Білгород)

На територіях інших держав: Кримське місто Одеса · Білорусь · Чечня · Беслан
Панятія
Царі-батюшкі
Баярє
Рускоязичнає насєлєніє
На стражє Расіюшкі
Скрєпи
Луганда і Донбабве живе по-новому!
Сивочолі гетьмани
Київська хунта
Руки Кремля
Події
Різне
Кожен з нас Луганда і Донбабве!
У керма
73%
25%
Події
Місцеві
Луганда і Донбабве — окупували москалі
Передвоєнне
Початок
Вторгнення
Захисники
Виразка
Мистецтво
Отримано з https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=Луганда_і_Донбабве&oldid=3217