Бійки у ВРУ
|
Бійки у Верховній Раді - одна з улюблених розваг як депутатів, так і народу. За 16 років незалежності (1991-2007) у Верховній Раді сталось понад 50 бійок між народними депутатами - представниками різних політичних сил. В наступні роки бійки звісно не вщухали. Основні фігуранти всіх баталій - чоловіки, депутати-жінки від бійок здебільшого утримуються, втім, відома історія, коли лідер ПСПУ Наталія Вітренко допомагала своєму однопартійцеві Володимиру Марченку бити депутата Павла Мовчана.
- Основна стаття: Верховна Рада
Першобитви
Перша серйозна бійка в стінах українського парламенту сталась в 1989 році. Тоді за допомогою кулаків вирішили з'ясувати свої стосунки депутати Куценко і Крючков.
"На другому поверсі. Я бачив своїми очима, як Крючков підлетів до Куценко і почав зривати йому значки, і майже зірвав з нього значок народного депутата СРСР. Сталася бійка. І чим вона увійшла до історії - це було перше і останнє покарання за бійку в стінах Верховної Ради. Верховна Рада ухвалила не пускати на засідання Куценка за неджентельменську поведінку депутата", - згадує журналіст Дмитро Понамарчук.
Фахівці говорять, що покарати депутатів-бешкетників практично неможливо. Хоча теоретично хуліганам можна тимчасово заборонити відвідувати засідання сесії, на практиці таке трапляється рідко.
"Притягнути таку людину до відповідальності можна, тільки якщо згоду на це дасть Верховна Рада. Але мені невідомі такі випадки, коли депутат, якого побив інший депутат, подав заяву, що йому нанесли якісь пошкодження", - говорить адвокат Володимир Лебедєв
Битва в Верховній Раді 27 квітня 2010
Битва в Верховній Раді (27 квітня 2010 року) - переломний етап Української Громадянської Війни 2005-2011 років.
Хроніка подій
Артпідготовка
Ще напередодні помаранчево-біло-сердечна опозиція пригрозила анексувати зал засідань Верховної Ради України, щоб зірвати ратифікацію договору про Чорноморський Флот. Партія Регіонів сприйняла це всерйоз, і ще в п'ятницю її депутати зайняли вигідні позиції по фронту у президії Верховної Ради, створивши там глибоко ешелоновану лінію оборони.
Але опозиція не відмовилася від своїх намірів і почала атаку за всіма правилами військового мистецтва: сильної артпідготовкою з яйцеметной артилерії, прагнучі вразити спікера Ради В. Литвина. Але Литвин - досвідчений боєць. Він одразу ж застосував стратегічну оборонну ініціативу у вигляді двох парасольок з ядерною накачкою, повністю убезпечивши себе від обстрілу яйцеснарядами. Парасольки насправді грали роль генераторів силового поля, яке відхиляло снаряди, що летіли в спікера на його охоронців.
Штурм висоти
Помітивши неефективність обстрілу, помаранчеві перейшли до лобової фронтальної атаки по центру фронту. Але благополучно отримавши по морді в центрі і на флангах, змушені були відійти і перегрупуватися.
І тут же виклали свій козир: із заздалегідь принесених балонів на позиції Регіоналів був випущений весь і непроданий, раніше вкрадений з газопроводу газ. Депутати Партії Регіонів не розгубилися: звиклі до різноманітних шахтних газів, уродженці Донбасу не здригнулися, а навпаки, зібравшись силами, в єдиному пориві, з криками: «Нам з газом ще краще !!!», запустили назустріч свою газову хмару.
Вилазка
Гази перемішалися, утворивши пекельну суміш, а результуючий протитиск погнало гази на ряди Помаранчево-біло-сердечних. Почалося замішання, негайно переросло в безладний відступ по всьому фронту. Поле бою залишилося повністю за Регіоналами. Розвиваючи успіх, Партія Регіонів та її союзники не тільки ратифікували договір, але і відразу ж прийняли бюджет України.
Можна зауважити лише одне: просто необхідно піднести подяку Всевишньому, що ніхто з депутатів Верховної Ради не захотів закурити в момент газових атак. А то довелося б Україні знову обирати свій парламент.
Схема битви
На схемі битви позначені:
- Позиції помаранчево-біло-сердечних
- Лінія оборони Партии Регіонів
- Сили помаранчево-біло-сердечних
- Сили регіоналів
- Яйцеметні позиції.
- Газова контратака Регіоналів
- Газова атака Опозиції
- Антиобстрільна Парасолька
- Відступ Помаранчевої-біло-сердечних
- Лобовий удар Опозиції
