Стоїцизм
Стоїцизм (від назви місця де збиралися перші стоїки, а не від «стояти») — античне вчення, що послідовно докладає до життя принцип «що в моїй владі — роблю, що поза моєю владою не хвилює мене». Як інші вчення античних філософів є практичним та системним і тому навіть корисним для сучасних людей, які хочуть думати.
Стоїцизм ніколи не втрачав послідовників та особливо популярний стає на Заході у останні десятиліття. Неостоїки додають до класичного стоїцизма наукові знання та живуть собі далі, що й тобі, безосе, раджу.
Колись
За часів давніх богів, воєвод та царів багатостраждальна земля чекала на...
За часів античності багато філософів були так чи інакше прихильниками стоїцизму. Більшість з їх творів безжальний час розтер у порох. Давні античні стоїки жили в не меньше стресових умовах аніж сучасні українці. Так, звісно на їх голови не падали кацапські ракети, але війни, бунти, криваві злочини, загроза епідемій та голоду були постійні, і нічкої впевненості в завтрашньому дні ці люди не відчували, тому різні мудреці намагалися створити такі собі психологічні практики, щоб голова остаточно не з'їхала з глузду, бо в чисту релігію з її ритуалами, їм впадати не хотілося.
Але найбільш знаменитим залишився на сьогодні Марк Аврелій, римський імператор що створив собі записки які ніколи не планував показувати на публіку а використовував в першу чергу як розраду своєму зайобаному імперськими справами мозку і так аналізував реальність в якій йому доводилося жити та правити мільйонами римлян та інших народів. Також це було для нього вправою у витонченій літературній мові, якою — сюрприз — в Римі була давньогрецька. Так, римський імператор писав щоденник грецькою.
Стоїчне вчення також мало вплив на деякі теологічні школи християнства, бо воно інституювалося у Римській імперії та виросло на її інтелектуальному фундаменті.
У сучасній медіакультурі
-
На ютубі сформувався навіть окремий стиль "стоїчних" відео
-
Ще один переклад неостоїків з позитивними відгуками читачів
Див. також
|