Кропивницький

Матеріал з Драматика
Версія від 19:50, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Файл:Kroze.jpg
Тільки не кажи що не голосував за Зе, кропивницький безосе.

Кропивницький (Кіровоград) - місто, яке знаходиться у Центральній Україні. Ходять легеди що тут нічого цікавого ніколи не буває, але...

Чим Відоме

Кропивницький відомий тим, що:

1. В ньому розшташований 3-й полк спецназу (ті самі кіборги), які 25 травня без втрат™ зачистили від терористів Донецький Аеропорт.
2. В ньому найбільше онкохворих в Україні, дякую тобі уран.
3. В ньому знімають сюжети телеканали, тоді коли новин нема, а 30хв.- 1 год. телеефіру треба чимось заповнити.
4. У Кіровоградщині розташований український Стоунхендж — урочище Монастирище.

Історія

Заснований Кіровоград у 1754 році(заснована у цей рік була фортеця, а статус міста вона отримала у 1784 році ) імператрицею Російської Імперії Елизаветою Петрівною, в честь "своєї покровительки" святої Елисавети.

Місто у XVIII ст. - першій половині XIX ст, або Пашутін прийде — порядок наведе

Фортеця св. Елисавети(пізніше Елисаветград) грала важливу роль у російсько-турецьких війн аж до заснування Одеси-мами, також вона була оплотом ЗРАДИ на Українських землях, оскільки фортеця була одним з оплотів російського впливу в регіоні: протягом 1753-64 вона була місцем перебування вищого російського командування на півдні України; також у ній діяла слідча комісія у гайдамацьких справах(з 1756 року), під час російсько-турецької війни(1768 - 1774) до Єлисаветградської провінції вдерлися татари, але завдяки місцевому гарнізону, татари проїбали, та настільки епічно, що гарнізон, який там знаходився, зміг відбити over9000 сіл. З 1775 року, фортеця втратила оборонне значення, а у 1784 останню гармату було вивезено до Херсону, і у цей же рік Елисаветград отримав статус міста.

Девятнадцятий вік(Фактично цей час — 3-я третина XIX — початок XX століття став «золотою добою» Єлисаветграда. Більшість цього часу припало на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна (1878–1905)) для Кіровограду(або Єлисаветграду). Під час його "правління" в Єлисаветграді було збудовано багато домів, було запущено електричний трамвай(нажаль він був знищений совками у 41), телефонну станцію, телеграф, водогін (у 1893 році), а на кінець століття тут діяло понад 20 гімназій, училищ, семінарій, чоловічі та жіночі школи, зокрема і перший (від 1870 року) заклад середньої освіти в місті Єлисаветградське земське реальне училище, у 1882 року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився перший український професійний театр, який став причиною ДУЖЕ ВЕЛИКОЇ ДУМКИ О СОБІ!.

Кіровоград у ХХ і ХХІ столітті

В ХХ столітті Кіровоград встиг побути у складі таких утворень :

• березень 1917-січень 1918 р. - Херсонська, Подільська, Катеринославська і Київська губернії УНР;

• січень-лютий 1918 р. - Одеська і Донецько-Криворіжська радянські республіки;

• березень-квітень 1918 р. - землі УНР : Низ, Черкаси, Січ, Подністров'я і Побужжя;

• травень-грудень 1918 р. - Херсонська, Подільська, Київська, Катеринославська губернії Української Держави П. Скоропадського;

• грудень 1918 - березень 1919 р. - формально до Директорії УНР;

• липень-жовтень 1919 р. - Новоросійська, Київська і Харківська області Військових Сил Півдня Росії;

• після березня 1920 р. - у складі УСРР. У складі СРСР (1922-1941 рр.) Протягом 1921-1922 рр. на території СРСР. Ще зберігався губернський поділ. Територія нашого краю в той час входила до Миколаївської губернії (Єлисаветградський повіт), Одеської губернії (Первомайський повіт), Київської губернії (Уманський повіт), Подільської губернії (Гайсинський та Ольгопільський повіти), Кременчуцької губернії (Олександрійський та Чигиринський повіти) та Катеринославської губернії (Верхньодніпровський та Криворізький повіт). У 1923 р. Миколаївська губернія увійшла до складу Одеської, а Кременчуцька розділена між Полтавською, Київською і Катеринославською. Того ж року повіти були замінені на округи. Територія краю потрапила до таких округ : Криворізька і Олександрійська округи Катеринославської губернії; Уманська та Черкаська - Київської; Єлисаветградська та Первомайська - Одеської; Тульчинської - Подільської.

У 1924 р. Єлисаветградська округа перейменовується в Зінов'євську. 1925 р. усі губернії були ліквідовані, а округи стали безпосередньо підпорядковані центральній владі. Тоді ж була ліквідована Олександрійська округа, яку розділили між Кременчуцькою, Зінов'євською та Криворізькою. Після цих змін територія області стала поділеною між 7 округами : Кременчуцькою, Криворізькою, Зінов'євською, Первомайською, Тульчинською, Уманською і Шевченківською.

Наступні зміни сталися у 1932 р. За наказом влади округи були ліквідовані, а замість них утворили великі області. Таким чином протягом 1932-1937 рр. територія нашого краю входила до таких областей: Олександрія, Долинська, Нова Прага - до Дніпропетровської області; Новогеоргіївськ та Онуфріївка - до Харківської області; пн. частина Олександрвського та Новомиргородського району - до Київської області; решта території - до Одеської області. 1934. р. Зінов'євськ перейменовують на Кірове. У 1937 р. були створені Полтавська та Миколаївська області. До Полтавської перейшов Новогеоргіївський та Онуфріївський район, а до Миколаївської - Олександрія, Нова Прага, Долинська, Петрове, Устинівка, Витязівка, Бобринець, Компаніївка, Знам'янка та Кірове.

У 1939 р. була створена Кіровоградська область. До її складу передали 13 районів Миколаївської області, 10 районів Одеської області, 5 районів Київської області, 2 райони Полтавської області. Таким чином на то час новостворена Кіровоградська область складалася із 30 районів. Вільшанка, Голованівськ, Ульлянівка та Гайворон продовжували входити до Одеської області. У період Другої світової війни територія України була окупована військами нацистської Німеччини та її сателітів. У 1941-1944 рр. майже уся територія нашого краю була у складі "генеральної округи" "Миколаїв" окупаційного утворення під назвою "Рейхскомісаріат "Україна"". Південно-західна (правобережна) частина Гайворонщини відносилася до Трансністрії - зони румунської окупації. У 1954 році до складу нашої області були передані Вільшанський, Голованівський, Ульянівський та Гайворонський райони Одеської області. Натомість Кам'янський, Чигиринський і частина Златопільського району від Кіровоградської перейшли новоствореній Черкаській області.

До 1962 р. в області налічувалося 24 райони, у 1962-1965 рр. - їх об'єднали у 12 районів, після 1965 р. - вже 18, а в 1967 р. відновили ще три райони. Відтоді аж дотепер їхня кількість становить 21.

Таким чином, сучасних кордонів область набула в 1954 р., а районний склад остаточно сформувався в 1967 році. 10.

Сучасний етап (1991- до сьогодні). На сучасному етапі Кіровоградська область налічує в своєму склад 21 адміністративний район. Міста обласного значення : Кіровоград, Олександрія, Знам'янка і Світловодськ.

Посилання

Архівна версія статті