Скандинавія
|
Скандинавія — стародавній як гівно мамонта регіон на півночі Європи. Розташований на Скандинавському півострові. Включає в себе країни: Швецію, Норвегію, Данію.
Історія Скандинавії
Зародилося давньоскандинавське життя природним чином: коли в Норвегії з’явилися перші конунги (королі) і тип суспільства став зрушуватися від родового до ранньофеодального, це сподобалося далеко не всім. Зрозумівши, що батогом обуха не перебити, найбільш незадоволені зібрали манатки, занурили їх в тури і умотали в Ісландію (в ті часи безлюдну), ставши її першопрохідцями. Деякий час Ісландія являла собою «бездержавний самоврядний рай», про який так мріяли пізніші анархісти, який міг існувати завдяки тому, що опорою його був не «вітер свободи» в головах ентузіастів, а елементи стародавнього родообщинного ладу. Вважається, що в міру заселення острова там утворилося державний устрій, що представляє собою класичну демократію, але фактом залишається те, що причиною утворення давньоісландського суспільства стала втеча від державності, як такої.
Жили ісландці сім’ями-кланами, для вирішення спірних питань збираючись на тинг (віче). Для обговорення найбільш глобальних проблем щорічно збирався альтинг (загальний тинг), який існує в Ісландії донині, будучи її парламентом. Щоб уникнути бардаку, альтингом керував закономовник, який обирався. Таким чином, стародавня Ісландія обходилася без більшої частини ознак держави, хоча закони і самоврядування існували. Правопорядок хоч і не був ідеальним, але кожен розумів, що якби йому на смерть образити сусіда, прийдуть з сокирами родичі останнього, і в кращому випадку доведеться платити вергельд. При всьому цьому, незважаючи на відсутність централізованої держави (а можливо, і завдяки цьому) в ХІ-XIII століттях стався справжній розквіт ісландської культури. Саме ісландці відкрили Гренландію і Північну Америку, плавали в Константинополь, в Біле море, мали кілька колоній на Лабрадорі (в Канаді).
У ХІІ столітті рівень грамотності становив понад 40 %, в країні діяло 9 монастирів, велися літописання і наукові спостереження. Багато найбільших європейських вчених того часу були ісландцями. Християнство було введено рішенням парламенту і мирно співіснувало з язичництвом багато століть. І ніякого релігійного мракобісся і вогнищ інквізиції! Більш того, ісландці досі вірять в ельфів і тролів.
Тривало все це щастя всього 500 років. Ісландію поставив на коліна малий льодовиковий період, який унеможливив вирощування в Ісландії зернових, і знос кораблів разом зі скороченням поставок деревини з Англії та Норвегії при тому, що з власною деревиною був крайній напряг. Торгівлю захопили норвеги і данці. Неможливо забезпечити себе продовольством і транспортним флотом = втрата самодостатності і в перспективі — незалежності. У XIII столітті норвезькі конунги приїхали до Ісландії і її завоювали.
Скандинавія і анархія
Такі да, в давні часи в Скандинавії існувала анархія, але з вищесказаних причин її не стало. Тому анархісти майбутнього, пам’ятайте цей урок: існування анархічного суспільства можливе тільки при
- самозабезпеченні продовольством і базовими засобами виробництва і транспорту
- достатньої віддаленості території від якої б то не було централізованої влади та/або малої зацікавленості цієї влади в ваших територіях і ресурсах.
Простіше кажучи, поки владі похуй ваша діяльність, або якщо влада не може до вас дістатися, або може, але їй це невигідно.
Див. також
| |||||||||||||||||||||||||||||||
