Двоїна

Емблема двоїни.

Двоїна́ — стародавній мем Учану, який позначає підтримку думки попереднього дописувача методом збільшення актуальності. Хтось скаже, що це елементарний переклад форчанівського чи двачівського мемів, але це не так. Двої́ню́ утворилося цілком природно з інформування іміджборду про таку категорію (а саме число) іменника як «двоїна».

Двоїна на Учані

Виникнення

Вважається, що двоїна вперше була згадана у треді, власне про двоїну. Безосібні Учану були здивовані. "- Що таке двоїна?"
Пост був створений завдяки тому, що під демотиватором "Любіть Україну!!!!!" було написано кілька віршиків алюзій, один з яких враз було передруковано на Учан.

«	Любіть Україну, Не їжте слонину! Любіть Україну, Вживайте двоїну! Любіть Україну, Вивчайте рідини! Любіть Україну, Не бийтесь об стіну!	»
	—

Відповідно на Учані був друкований другий двовірш, на який миттєво прореагували безосібні:

«	Любіть Україну Відсипте героїну Любіть Україну лижіть дівчину Любіть Україну, Вивчайте рідини Любіть Україну упорюйте речовини Любіть Україну Не їжте слонину були любили Україну були вживали давньоминулину Любіть Україну москалям москалину Любіть Україну як немає мескалину	»
	—

Також було написано кілька невеликих віршів, присвячених двоїні:

«	Лежить на просторах безводних Не однина й не множина. Навічно в пам'яті народній Ще подихає двоїна Коли це було, чи згадаєш? Навіки втрачене тепер А от твій діда, пам'ятаєш, Війною проблений сапер Казав тобі, "Мій любий сину, Щоб ти беріг усі свої дві сті Свою вербу свою калину Немає в світі дві Русі	»
	— 40

«	О, велика двоїна, Чисел вкраїнських княжна! Піднімися із могили, І наново вповні сили! Наша доля, українства Відміняти рід двоїнства Щоб нащадки наші знали І культуру переймали Процвітати у величчі, Нам достойно - наш це звичай Геть бездвійну москалину! Нужбо відмінять двоїну!	»
	—

Як учанці двоїну творили

Двоїна, як титульний знак на схемі 1,5-гривні Учану

Безосібні Учану і зробили з двоїни те, чим вона є тепер. Коли хтось хоче виказати підтримку, згоду. Наприклад, "Двоїню безосібного!". Власне, мабуть, найбільш міжнародний мем, утворений сам собою в кожній культурі. Автору відомі версії на німецькій (sekondieren - sekondiert! - подвоєно!), на москвинській (двачую) та англійській(I second it - я актуалізую це другий раз), куди ж без них. Насправді, досить вдалий аналог.
Також набула певної популярності фраза "Москалі не вміють двоїнити". Що, власне, правда через відсутність у московитському діалекті двоїни, яка була зредукована вже дуже давно.
Один час був запропонований мем "Троїна"(відповідно потроєння), який використовується рідше.

• 
• 
• Файл:Двоїна Свобода.png
• Файл:Simpsons.png
• 
• Файл:DubsQuestion.png
• Файл:Двоїню Бібер.jpg
• Файл:KravchukCow.jpg
• Файл:Двоїню ВатаМоте.png
• Файл:Dubs.png
• Файл:RageDubs.jpg
• Файл:HaruhiDubs.png
• Файл:ThreeAnonymous.jpg
• цифрово-українсько-грецька двоїна[5]
  цифрово-українсько-грецька двоїна
• Файл:Двоїню двічі.jpg
• Файл:TwoIn.png
• Файл:SoulDubs.jpg

Двоїна як мовна категорія

Робота Івана Семесюка

Двоїна - числова категорія іменника в українській мові поряд з одниною та множиною. Вживається з числівником "дві". Граматично утворюється так:

• іменники жіночого та середнього роду в називному й знахідному відмінках дістають закінчення -і: дві стіні́, обидві коро́ві, три доро́зі, чотири кни́жці.
• деякі іменники на означення парних понять мають форму двоїни і в орудному відмінкові: бровима (і бровами), грудима (і грудьми), дверима, очима, плечима, ушима (і вухами); це стосується й низки числівників: двома, трьома, чотирма, стома та інших.
• у місцевому відмінку форми двоїни можуть утворюватися від слів око (на очу) і вухо (на вушу): "Мигтить ув очу, мов проміння" (Ганна Барвінок); "Зачинилися двері за мною, і стало мені темно в очу і на душі" (О.Довженко); "...з отерпом у пучках і сльозами в очу" (О.Забужко); "Аж лящить в вушу вже в мене від їх крику" (П.Куліш).
• іменники чоловічого роду дотепер втратили закінчення двоїни -а (-я): два сина, три хлопця, за винятком кількох слів: ву́ха, рука́ва, повода́.
• надалі лишається акцентуаційне розрізнення двоїни і множини: два бра́ти - всі брати́.
• акцентуальне розрізнення повністю виявляється щодо прізвищ: на тому кутку живуть самі Соломахи́ (Охріменки́) і пішли два (три, чотири, обидва) бра́ти (чоловік і жінка) Солома́хи (Охрі́менки).

*Дві руці
*Дві мусі
*Дві нозі
*Дві Русі
*Дві теляті
*Дві ріці
*Дві селі
*Дві блодзі

Нормативний характер двоїни в літературній мові було закріплено українським правописом 1929 року. Правописною реформою 1933-ого року, здійсненою в атмосфері "боротьби з націоналізмом на мовному фронті" та розгортання репресій, двоїна поряд з літерою ґ і цілою низкою інших питомих рис української мови була заборонена. Окрім української(наддніпрянського, західного), серед слов’янських, лише словенська, нижньолужицька та верхньолужицька мови зберегли цю граматичну категорію.

Посилання

Архівна версія статті