Правопис 2019
|
Український правопис 2019 року — редакція правопису української мови, яка має на меті повернути норми досовєцької правописної традиції. Благодать для скрипникофаґів і повна нісенітниця на думку пересічних мешканців.
Що це і навіщо?
Суть реформи в тому, щоби наблизити офіційну мову до реальної (скажімо, закріпити фемінитиви чи варіативність -у/-ові) та повернути необґрунтовано репресовані мовні норми, як-от окремі від кацапської правила передачі іншомовних запозичень і власних назв. Ясна річ, що совіцький правопис 1933 року мав за мету лишень примусово зблизити українську з кацапською. Докладніше про те, якої хуйні наробили автори правопису 33 року (серед яких, між іншим, не було мовознавців), можна почитати у Вікіпедії.
Реформи ортографії час від часу — це природня практика, бо мова лексично та граматично поступово змінюється весь час, велком ту реаліті. Незмінними є хіба що мертві мови типу класичної латини (розмовні варіанти латини розвинулися згодом в окремі мови). Є унікуми, котрі стверджують, що «краще б зайнялися дєлом, а не отим-во всяким» та кого їхня думка цікавить, якщо вони не здатні зв'язати двох слів до купи? Що цікаво, були навіть спроби оскаржити в суді введення нового правопису, але всім як завжди.
У цілому, більшість мовознавців схвалюють новий правопис, адже він питоміший для української мови, однак зміни є дуже несміливими, бо є варіативість написання. Втім, зокрема через написане вище, значна частина вважає ці кроки недостатніми; такими, які лише спричинять в сасєдушек масовий розрив пердаків, та наполягають на кардинальніших змінах.
Зміни в правописі
- Вживання ф або т на місці [θ] у запозиченях з грецької: міф/міт, ефір/етер, кафедра/катедра;
- Передання дифтонгу au як ау або ав: пауза/павза, аудієнція/авдієнція, фауна/фавна;
- Передання [ɡ] як г або ґ у іншомовних власних назвах: Гегель/Геґель, Гемінгвей/Гемінґвей, Гуллівер/Ґуллівер;
- Закінчення на і або и у родовому відмінку третьої відміни у художніх текстах: радості/радости, Русі/Руси, смерті/смерти;
- Вживання і або и на початку питомих слів перед р та н: ірод/ирод;
- Скасування вставного й перед йотованими голосними: фойє → фоє, Гойя → Гоя, Шантійї → Шантії;
- Написання окремо пів: пів будинку, пів яблука, пів години, пів Радехова;
- Заміна всюди корня ект на єкт: проєкт, траєкторія.
- Відкоригування написання слів з дефіcом: поп-музика → попмузика, веб-сторінк → вебсторінка, прес-конференція → пресконференція і міні-спідниця → мініспідниця;
- Написання релігійних понять з великої букви: Бог, Трійця; а назв посад українських урядовців — з маленької: президент;
- Використання фемінітивів: директорка, поетеса, робітниця, фахівчиня;
- Досить заплутане вживання лапок. Назви марок автівок, приладів тощо пропонують брати в лапки і писати з великої букви: літак Руслан, проте назви самих цих виробів (крім тих, що збігаються з власними назвами) — у лапках із малої: запорожець, боїнг, панасонік. Але: Тесла, Таврія — бо утворені від власних назв. Але і тут є винятки: жигулі́, мерседес. Ба більше, у побуті назви засобів пересування можна вживати без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі;
- Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабе́ль — Ізабе́лі, Міше́ль — Міше́лі, Зейна́б — Зейна́бі, Руф — Ру́фі.
Див. також
Примітки
| |||||||||||||||||||
