Берія

Матеріал з Драматика
Версія від 19:46, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В чекістському шмотті

Берія Лаврентій Павлович - відомий сталінський чекіст, професійний репресувальник та знищувач "ворогів народу". В історії запам'ятався більше аніж усі його попередники та наступники. Обріс легендами та отримав у любителів Русскага міра статус одної з ікон, бо "прі Сталіне і Беріє біл парадяк". Родом з Грузії, по національності - мергел.

Головні стереотипи про Берію

Серед сталінських начальників-чекістів була купа кривавих і щирих головорізів, які безжально прирікали на смерть та табори тисячі людей, але найбільш відомим в історії залишився Берія. Формально, він не був найбільш кривавим, але легенд на нього наліпилося найбільше, ніж наприклад про інших чекістів - Єжова або Ягоду.

Ватани приписують Берії геніальні управлінські здібності і вважають його правою рукою Сталіна. Адже це за їх твердженнями саме Берія організував все так, щоб в СРСР з'явилася власна ядерна бімба. Також Берії руськомірці приписують ефективне використання зеків та системи ГУЛАГУ - бо бачте, замість того щоб тупо розстрілювати ворогів народу і так марно витрачати потенційних рабів, Лаврентій спромігся правильно їх організувати для будівництва на свіжому повітрі тундри та Сибіру чергових строєк комунізму і залізниць, які не вели нікуди. Це явище навіть отримало назву - "Берієвська відлига", коли деяких репресованих навіть публічно виправдали і Берія форсився засобами пропаганди як справедливий чекіст, що покарав поганих чекістів-шпигунів та гомосексуалістів. Певно, такі чутки виросли із репутації Берії коли він був керівником в Грузії і зміг там ціною усім відомої нам колективізації та перерозподілом землі показати московським начальникам як він може запилювати сільське господарство в окремо взятій республіці. Під кінець правління Сталіна Берія отримав наавіть звання Маршала, остаточно укріпившися серед небожителів радянської імперії.

Йому приписували також легендарну сексуальну ненаситність та розпусність. Ходили чутки, що для нього відшукували старшокласниць в московських школах яких він нагодовував наркотою і трахав у перервах між траханням усіх балерин Бальшого і Малаго Театров. Його конкуренти по партії (як той же Хрущов) усіляко спонукали розповсюдженню таких чуток.

Радянська гра престолів

Але Берія проїбав боротьбу за трон мертвого Сталіна, що стало для нього вироком. Кілька його колег виявилися розторопнішими та хитрішими, аніж він. Берія який сам пачками відправляв людей на смерть не став виключенням і завершив життя як і більшість його жертв - кулею в голову після недовгого слідства де його звинуватили у всьому чому тільки можна звинуватити, потім швиденько провели закритий суд (або і просто спершу застрелили а потім заднім числом зліпили судові документи, така версія теж дуже ймовірна) і в історії він залишився ультравідмороженим та ультрапоганим сталінським прихвоснем і вірним служакою вусатого, не дивлячись на усі його заслуги перед СРСР, які в нього до речі були вельми значущими. Радянський народ навіть склав багато саркастичних анекдотів та пісеньок про Лаврентія. Кумедно, але закономірно, за радянською традицією, Берію після розстрілу, викреслили навіть з енциклопедії, замінивши статтю про нього статтею про Берингове море. Все це ще раз доводить якою мерзенною країною була ця СРСР та її керманичи. Так, підстаити своїх же друзів та коллег коли вони стануть непотрібні любили усі можновладці в усі часи, проте саме в країні рад це набуло такого дико-сатирично-безглуздого розмаху.

Див. також

Примітки