Ленін
|
|
Володимир Ілліч Ленін [1] (Ульянов) (він же Гриб [2], він же Володимир Іллі Членін, він же Зєєв Еліянович Бланк) — вождь міравова пларєтаріата, організатор Жовтневого революції заколоту а також творець Совку, чувашсько-калмицько-ҐуССко-шведсько-німецько-єврей, епічний троль в кЕпке. Найзнаменитіша мумія сучасної історії.
В астралє
Практичний продовжувач дєла Маркса-Енгельса; перший - відомий мислитель - отєц - герой - різнороб, автор "Капітала", другий - йобаний експлуататор широких народних мас на своїх сумовитих фабриках і заводах, автор "Походження сім'ї, приватної власності і держави", обидва - автори "Маніфесту КП - 1848 року", де отой Ваш
- Привид ходить по Європі
- Привид комунізму
У паралельному всесвіті - видатний сексуальний революціонер, марксист-джедаїст, рок-зірка тих далеких часів, носій ордену Червоної Цегли.
На данний час вже давно на пенсії по причині кончини вождя, відпочиває у великій кам'яній коробці - зіґґураті за проектом стародавніх ацтеків - на Красной площі, на якій було написано "Ленін".
Історія життя
Народився вельми хитро 22 квітня 1870 року, одразу на наступний день опісля Адольфа Алоїзовича Шикльґрубера, відомого у широких колах, як Гітлер; день народження останнього - 21 квітня, тілько набагато пізніше.
Дєцтво
Народився Вовочка Лєнін в селищі Симбірську у Симбіру, спочатку носив прізвище Ульянов, походив із дворянської родини, причому не дуже і бідної.
Про те, що він буде Ленін, на ті роки навіть не підозрював. Кажуть, що мама була цісарською фрейліною, яка понесла від цісаря, в результаті була випиздюхана до Симбіру за блядство революційну діяльність у цісаревому покої і видана за чоловіка Іллю заміж. Той же був наґлядачем всія ґімназій Симбіру.
Був маленьким кучерявим малим шибздюком, зображення якого комуністи потім увіковічили у жовтеняцьких зірочках і багаточисельних БукварАх, а нині Свідки досі на ОЦЕ фапають, пиздячи за розїбайство своїх малих Свідків, і приводячи малого Вовочку їм у прімєра.
Вчився, як вчився - вже набагато пізніше вирішили, що був круглішим від самого круга відмінником, і, взагалі, застібався на усі Ґудзики. Також їздив на ровері і збирав гриби. Гриби і ровер - цю любов Вовочка переніс через усе життя. Любив маму, брата, і гриби (ну, про гриби - це я вже писав).
Отрочєство
Знов-таки, ровер, гриби, книжки; кругліший од самого круга.
ЮнНость
У юННості Вовочка Ульянов став підаром вступив до Казаньського юнівьорсатету. Там почав курити ніштяки вельми гарно вчитися, але вдарився у блядство революцію. Оскільки блядство революція займала багато часу, перестав ходити на пари, а значить - за умовами тодішньої Булонської системи Симбіру - був люто випиздюханий з юнівьорситету за роз'їбайство за революційну діяльність.
Через чотири роки після випиздюхування з Казанського сподобився-таки вступити до Пітерського (мама, цісар - ну, ви ж пам'ятаєте!), отримав юридичного діплома, і працював навіть трохи адвокатом; на цьому юридична діяльність сабжа скінчилася, зате почалася пейсатєльська. Весь трудовий подвиг сабжа звівся до абсолютного просирання усіх справ, які йому були доручені, чого Ілліч люто знанавидів адвокатів, як клас:
- "Адвокатів потрібно брати в їжачі рукавиці і ставити
ракомв облогове положення, бо ця інтелігентська сволота часто паскудить" (В. І. Ленін, лист К.Д.Стасовій і товаришам в московській в'язниці, 19 січня 1905 р. [3]
- "Адвокатів потрібно брати в їжачі рукавиці і ставити
Будучи пейсатєлєм, нашкрябав пером матеріялів на 55 (п'ятдесят п'ять, аноне) томів.
Пейсатєльську діяльність починав у криївці під псевдо Ніколай Азаров Лєнін. Комуняки потім придумали правдиву версію, що ЦЕ на честь повстання робітників на Лєні (аноне - візьми мапу - де Пітер, а де Лєна, ЛОЛ!)
Око за око
За погану поведінку, і спробу забомбити чинного цісаря, брата Вовочки Алєксандра повісили за шию, поки не вмер.
Вовочна промовив історичне "Ми підемо іншим шляхом", і пішов. Він не став відразу кінчати цісаря, а спочатку взяв його на абордаж разом з сім'єю та прислугою (взагалі то, це зробив ще Тимчасовий уряд, але усім похій). Довго тримав їх у КПЗ у намаганні пришити Миколі хоч якусь дохленьку справу, але потім йому вся та муть набридла і вождь благословив ексцісаря на почесний розстріл [1] . А оскільки любов до дітей була незмінною чеснотою Ільїча то розлучати цісаревих діток з батьком не став, а відправив їх за ним. А щоби їм там було комфортно, слідом відправив матусю і всю прислугу.
Партія
Оскільки в тодішній Раші ґеїв не дуже любили, Володя Ульянов - Ленін забодяжив партію РСДРП у Лондоні. Потім пацани засідали і в Брюселі, і в Мінську. Мали прямі зв'язки з єврейським Бундом.
За спробу послатинахуй Лєніна розподілилися на більшовиків - ісконно-канонічних лєнінцов, і меньшовиків, в процесі стали маланцами.
Ленін. Хождєнія по мукам. У засланнях
Цісар страшно знущався з Лєніна - відправив його на заслання у Шушенське, де його змушували за тиждень зїдати цілого барана, що готувала служниця із мєсних, і - знов-таки - їздити на ровері, ходити на полювання і збирати гриби.
Якось Ленін на полюваннях виступив у ролі Дєда Мазая - під час повені, коли бідолашним пухнастикам не було куди діватися, з метою зекономити боєприпаси для майбутніх освободітєльних походов, ловив зайчиків, пиздив їх замашною революційною палицею помежі вуха, і - щасливий - героїчно привіз охуєвшій Надєжді Константіновнє цельну торбу дохлих зайчиків.
Мабуть, мав чи то безвізовий виїзд, чи то Ґрін-карДу, бо дюже полюбляв проводити заслання десь на південному березі Франції, чи на острові Капрі в мокрій, сумовитій, холодній Італії.
У всякому разі, в теплій сухенькій Африці якось з "лєнінськими місцями" не дуже...
Секс і Лєнін
У партії Ільїч їбав за деякими твержденнями все, що шевелиться; все, що не шевелилося, Ільїч попередньо розшевОлював.
Страшно, до баттхьорту любив дітей (рецепт приготування не зберігся). Своїх не мав. Зате мав дружину - вона ж боєвая подруга рєволюционєра - БПР - Надєжду Константіновну, мав коханку - другу БПР Інессу Арманд, і мав бой-френда-підара, який жарив його в дупу - жидівського педераста революцьйонєра Ґершале Зіновьєва якому і віддавав перевагу.
- «Милый Вова! Ты не отвечаешь мне, наверное, забыл своего Гершеле... А я приготовил для нас с тобой замечательный уголок. Мы сможем бывать там в любое время, когда только захотим. Это - прекрасная квартирка, где нам будет хорошо, и никто не помешает нашей любви.
- Будет так же хорошо, как и прежде. Я вспоминаю, какое счастье было для меня встретиться с тобой. Помнишь, еще в Женеве, когда нам приходилось скрываться от этой женщины... Никто не поймет нас, наше чувство, нашу взаимную привязанность... Приезжай скорее, я жду тебя, мой цветок. Твой Гершель». - [4]
Оскільки Драмматика це поважна та серьйозна енциклопедія, то ми не можемо не приветси той факт що ці листи не рідко вважають брехнею вигаданою його політичними конкурентами, а деякі історики (в основному россійські) відкрито над ними сміються, та хто зна як там було насправді.
Щодо сексу, то існують свідчення аґентів таємної поліції, які інколи підглядали у замковий отвір, наш герой був настілько завзятим, що міг годинами орально задовольняти вищезгаданого Зіновьєва, а фраза Ільїча "учіцца, учіцца и єщьо раз учіцца" була вперше застосована після невдалої спроби Зіновьєва взяти Лєніна по-собачому.
Вождь так любив секс, що від сифілісу можливо і помер у 1924 році, правда і тут ленінофаги кажуть що це брехня яку вигадали ще в 20-ті роки білоемігранти.
Лулзи від Лєніна
До того, як він зломав фоста пав смертю хоробрих, він натворив дуже багато різного шуму та пилу.
В далекому 1917-му році він наїбав всіх імперців, коли приїхав у запечатаному вагоні з Фатерлянду, прямо на вокзалі заліз на броньовика, і одразу ж замутив "Жовтневу революцію", що остаточно добило РоСССійскую імперію, яка і так котилася у сране гівно.
Після епік віну Жовтневого перевороту дав прийняти іслам (от вам і брат за брата) всій родині Романових, кого упіймали, родичі їхні тепер люто серуть, щоби їм оддали їх землі (ну ніхера сібє - 1/6 частину суші Землі).
- Володимир Ілліч дуже любив дітей. Тому у нього завжди було багато дітей. А Надія Костянтинівна дітей любила не дуже. Тому у Надії Костянтинівни дітей не було. - баян
- Сама Надія Костянтинівна, згідно з іншим анекдотом, не заперечувала чоловікового дітолюбства:
- - Володимир Ілліч дуже любив дітей. Бувало, сидить він на лавці, а якщо поруч сяде дівчинка, він бритвочку дістане і об ремінь точить-точить. Подивиться на дівчинку і знову точить-точить.
- - Так при чому ж тут любов, Надія Костянтинівна?
- - А міг би і полоснути! - другий баян
Ленін і Україна
В Україні Ленін не бував ніколи, не володів українською мовою, на українську культуру та історію срав з великої каланчі. Якась хуйня була пов'язана із зОбороною святкувань ювілею Шевченка у 1914 (що взагалі няким боком не стосується Леніна) та конфлікті між Тимчасовим урядом і УЦР влітку 1917 (теж ніяк його не стосується).
Здатний був, за свідченням очевидців, погодитися на створення окремої литовської чи єврейської соціал-демократичної партії, але утворення окремої української партії вважав неприпустимим, та з цих позицій критикував Михайла Драгоманова, Лева Юркевича, дотримуючися думки, що «при єдиній дії пролетаріатів великоруських і українських вільна Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути мови» (Повне зібр. тв. т. 24., с. 125).
В часи, коли лауреат сталінських премій Міхаїл Шолохов описував веселе життя кубанських українців, що варили смачнючу юшку з жирних жабів, дєті у Крємлє мучилися, і ніяк не могли доїсти сирі рибячі яйця. Корєфан Лєніна, і його воділа Бонч-Бруєвич, щоб хоч трішки підтримати нещасних діток, створив співтовариство "чистих тарілок". Уявіть, як мучилися крємльовскі лідери, які повіддавали "всьо лучшеє дєтям", а самі живилися одніма рєволюціонними ідеями.
Полюбляв українське матка, яйко, сало, млєко, курка!! Вважав питання контролю над Україною, її хлібом та донбаським вугіллям питанням життя і смерті російської більшовицької революції. З цих міркувань видав 3.12.1917 «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради» та організував більшовицьку інтервенцію в Україну взимку 1917-18.
Хуй йому, а не контроль над Україною - контролю над Україною не зміг втримати через воєнні обставини і укладення УЦР Бресського миру 1918. У липні 1918 під тиском обставин дав згоду на утворення КП(б)У в межах російської Компартії (діяльність РКП(б) в Україні була б порушенням умов Берестейського миру).
Замутив орґанізацію голоду 1921-22 в Україні, видавши наказ насильно вилучати і вивозити хліб з України в голодуючі райони Поволжя, одночасно затягуючи - СУКА! - з дозволом Американській адміністрації допомоги та ін. організаціям надати допомогу голодуючому українському населенню. [5]
Зате в Україні напиздячили йому пам'ятників на кождому кроці. Не так давно, до масового ленінопаду - говори, не говори нашим землякам, що Ленін - сифілітичний підар, садист, маніяк, улюбленим словом якого було "расстрєлять" - хоч біля Глевахи, хоч біля Києва - заїдь у будь-яке село, і потрапиш на вулицю як не Леніна, то Жданова, Кірова чи ще якого Дзержинського. На кінець 2015-го трохи поменшало памятників Вові та вулиць його імені але справ антиленінської та антикомуністичної боротьби ще дочорта багато.
Смерть
Багато людей небезпідставно вважають, що Лєнін не вмер - вони запевняють що він здох і ніяк інакше. Як аргумент вони приводять той факт, що Коля Бухарін убігши в кімнату Вови зафіксував фінальний ВЗДОХ. А ще вони запевняють, що вмирають тіко люди. Та як би там не було по смерті Леніну спорудили дачку в центрі москви. Спроектував її підаркуватий архітектор Щусєв і якби ацтеки були живі вони б дали йому пістюлєй за відвертий плагіат. Та все ж тре дивити правді у вічі і відзначити, що все-таки бравий архітектор удосконалив винахід ацтеків записдячивши їй драбину, по якій таваріщі здирались нагору і звідти їздили по вухах зомбованому елохторату про те, як камуністічєскій паравоз адназначна абганяєт капіталістічєскій самальот.
Ленінопад 2013-2016
| « | Даже Ленин спать ложится Чтобы Путину присниться Глазки закрыва-ай Баю-бай |
» |
— Народна колискова до ленінопаду |
З самого початку Евромайдану та Революції статуї Леніна на України почали переживати ненайкращі часи. Громадяни активно висловлювали свою нелюбов до Вождя. Це явище дістало назву ЛЕНІНОПАД і прокотилося по всій країні. Потуги є навіть на Сході, в звільнених від ДНР та ЛНР регіонах.
Цікаво, що місцеві любителі Вождя так і не спромоглися вийти на захист свого кумира, лише похмуро та відсторонено позираючи на руйнування їх ідола. Там де не вистачило сил на будівельний кран або натовп з кувалдами, Леніна одягали у вишиванку чи взагалі, в економ-стайлі, обмазували жовто-блакитною фарбою. Інколи самі солдати ЗСУ та батальйонів висловлювали свою любов до Вождя, зносячи пам'ятники, як це було, наприклад, у фронтовому містечку Щастя. Інший цікавий факт - у прикордонному з Росією містечку Новоазовськ, теж було знесено Ілліча, але з відступом українських військ в серпні 2014-го (поразка під Іловайськом), сепаратисти с помпою та пафосом відновили памятник. Так що ніхто не відміняв небезпеки реваншу любителів комунізму, при можливому загостренні військових дій.
Сам процесс тривав не один місяць і невідомо скільки Іллічів вціліло в цих бурхливих подіях. Можливо через кілька років металеві та кам'яні Вожді стануть музейною рідкістю. Тим більше що офіційно Рада все ж таки спромоглася прийняти закон про декомунізацію, з логічною долею для усіх кам'яних та металевих Іллічів, а за компанію, і всіх комуністичних діячів рангом поменьше.
Звісно таке явище як Ленінопад викликало ой який біль в дупі у москалів. Хоча б здавалося б чому? Якщо трохи погуглити в інтернетах то можна з легкістю знайти інфу про те як комуністи тільки-но прийшовши до влади на початку ХХ сторіччя, почали... ні не валити, а страчувати пам'ятники. Так-так, статую Столипіна (який до речі хотів, але через те що його підстрілили так і не реалізував земельну реформу) повісили на спеціально збудованій шибениці влаштувавши перед цим показний суд над пам'ятником. Дісталося на горіхи і княгині Ользі, її розбили а потім закопали в землю. Інші пам'ятники били палицями, підривли, ламали ломами, били сокирами, не рідко роблячи селфі на їх фоні. На їх місці ставили на спіх зліплені з лайна гіпсу бюсти Маркса та інших червоношкірих теоретиів, котрі були незгарбно виконані до такої ступіні, що дивитись на них без сміху болу неможливо. При чому не рідко доставалось і статуям військових діячів котрі за Росію і віддали своє життя. Думаєте це дебілізм? Ні, це просто Рашка. [2]
Цікавинки
- Якщо помилитися розкладкою, можна побачити KTYBXY. Можна допустити, що Члєнін і є Ктулху, бо теж спить. А окремим так зохавав мозок, що живуть вони без нього і досьогодні.
- Після смерті сабжу лікарі, що проводили розтин у причину смерті записали склероз судин головного мозку - що є симптомом нейросифілісу.
- А ви ніколи не звертали увагу на форму мавзолея? Звичайнісінький давньошумерський зіккурат!
- Існує народна байка про те що коли Леніна ховали, в Москві прорвало каналізацію і патріарх (а комуняки попів як відомо люто ненавиділи та вбивали) влучно пожартував ніби то це божий знак.
-
Щодо теми ленінопаду
-
Десь в Україні. Ленін та баба з косою.
-
Не дуже одягнений Ленін Jozo Kljaković, Lenin, 1924 -
Перетворення Леніна в ЩОСЬ
-
Ти мені подобаєшся. Я знесу тебе останнім.
-
Ленін та Троцький на плакаті білих
-
Так набагато краще
-
Фантазія на тему Леніна
-
М'ясо від Ілліча
-
Декомунізація продовжується. Війна 2022.
Див. також
Примітки
- ↑ Любителі Леніна потім чомусь виправдовувалися, ніби місцеві більшовики розстріляли царя без наказу зверху, бо начебто боялися, що в той момент царську сім'ю можуть визволити з під арешту антибільшовицькі загони, що в той час наступали на Єкатеринбург
- ↑ Как в Киеве памятники уничтожали: Столыпина "казнили", а Ольгу разбили и закопали
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
