Хазяїн
Хазяїн, він же Настоящ(и/і)й Хазяїн (не путати з Господарем чи Ґаздою) - неземна особистість, друг Привида Комунізму, казковий герой, Бог, Бетмен, Тоні Старк та Іво Бобул в одному флаконі. Він як Бандера - прийде та ще й порядок наведе, а тобі навіть не треба буде вставати з дивану щоб щось налагодити навколо себе.
Теорія
Так вже в нас повелось ще з-за царя Гороха, що простий люд ніяк не може впливати на геополітичні процеси. То панщина, то совєтчина, то 90-і роки їбали маленького українця в усі отвори. Звісно, не всі це терпіли і навіть їбали часом у відповідь, але переважна більшість знаходилась в перманентному стані "хоч нас і їбуть, але стабільно". Доплюсуйте сюди природний консерватизм, лінь і бажання стабільності за будь яку ціну і отримаєте те, що маємо зараз.
На основі цього і виникло бачення того, що для покращення життя вже сьогодні треба не працювати ручками, а чекати когось, хто візьме борозди правління в свої руки, і сотворить чудо. А ти будеш просто аплодувати генію та загрібати бабло лопатою від нього просто так.
Хазяїну часто приписують такі дивовижні речі, як: ріст ВВП на 100% щодня, страта всіх корупціонерів в мить, долар по 2.70, відновлення, запуск і будівництво в країні тисячі з чимось заводів (і срати на те, що стільки низькопробної продукції нахуй нікому не треба), мінімальна зарплата в 10 000 гривень, рівні дороги як в Німеччині, затягнення озонової дирки над Антарктидою, розвиток УБК та безліч іншого.
Хазяїн УРЖ
| « | З нагоди дня народження одного австрійського художника хотілось би звернути вашу увагу, панове, на те, що диктатури виграють лише на коротких дистанціях, а на довгих завжди перемагають демократії.
Одна з основних причин — при диктатурі з часом неминуче настає негативна селекція людей і, відповідно, кадрів та людського ресурсу, який є основним. Коли в тебе головна мета не розвиток, а сподобатися диктатору, далеко не заїдеш. Всі ці примітивні байки про порядок і гарні дороги працюють доти, доки тебе по цих дорогах не везуть в автозаку за антивладний мемчик. А "сильна рука" приваблива до тих пір, доки після того як ви її привели до влади, ця "рука" не вхопилась за ваше горло. Не вірите? Ернста Рьома запитайте. Історичних і сучасних аналогій та прикладів мільярд. Хто має мізки трохи більші за курячі, легко перевірить і помітить цю тенденцію. І так, диктатура ніколи не настає сама по собі, якщо в наріду на неї нема запиту. Тому мантри про поганого фюрера і невинну чернь — відмазка для бідних. |
» |
— Андрій Данкович |
А от у реальному житті проблема має статус тупої пизди з вконтакта - все дуже складно. Тут замішано на стільки безліч нюансів, що в рамках однієї статті їх не розкрити. Інертність маси людей (саме маси, а не окремих особистостей), консерватизм, різні світогляди, часта нетерпимість до думки інших породжують різні типи Хазяїв, і не кожен підійде для всих.
В селах буває Фермер, який часто бере в оренду на довгий термін або викупляє тисячі гектарів земель, що він з ними робитиме - залежить від його добропорядності. Вже за це потрапляє в категорію "сільський хазяїн", що рівнозначно "куркуль".
В містах трапляється Мер, діяльність якого теж заснована на особистих якостях, а ніяк не на очікуваннях людей.
Країною керує Президент, і , знаючи історію президенства України, нічого про це писати не хочеться, а краще збирати смішні картинки в тематичні статті.
Інколи Хазяї заганяються, та тягнуть на світове Хазяйство, що з цього виходить - знають всі.
Бувають Хазяї що прокачують індустріалізацію, і якось в них то все виходить. І пофіг скільки людей для цього буде покладено у могили, зате які пиздаті фабрики та заводи будуть.
"Хазяїв" багато, і кожен, хто приходить до влади, швидше думає про сім’ю, а не про пересічного українця. Лише підкине трохи священної гречки, щоб українець не голодував та на наступних виборах знову його обрав на "хазяйство". Така природа, і нічого тут не поробиш.
Там
Найхазяйновитішими хазяїнами в світі зараз вважаються північнокорейські народи, а точніше - троє їхніх представників - дід Ким Ір Сен, батько Кім Чен Ір та син Кім Чен Ин. Як справжні господарі, перші двоє створили та розбудували державний кооператив під назвою "КНДР" і вписалися ним головувати посмертно до настання комунізму. Третій продовжив благородне діло батька та діда і йому заздрить наразі половина країн світу. Най заздрішніми являються Японія і Південна Корея, що знаходяться в радіусі досяжності північнокорейських носіїв концентрованої ядерної хазяйновитості.
- Основна стаття: КНДР
-
Дід
-
Батько -
Син
-
Він хазяйновитий хлопець з армією фанаток. А чого досяг ти?
Що робити?
- Те що й робив раніше.
- Жити, працювати і сподіватись на краще. Якщо щось не подобається, то не скіглити як воно погано, а намагатися виправити.
- Створи (або вступити у вже існуючий) рух опору і спробувати якось поборюкатись вже біьш активніше ніж зазвичай.
- Або померти.[1].
Див. також
Примітки
| ||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
