Тульпа

Тульпа — стійка форма галюцинації. Виникає під дією відчуттів індивідуума, при яких свідомість розширюється і трансцедентується за просторово-часові межі. Поняття «тульпи» прийшло до нас зовсім недавно, в перше десятиліття 21-го століття, і поширилося через всесвітню мережу Інтернет. У одних це явище викликає страх і занепокоєння, у інших же — гостре бажання спробувати. Ще більше посилюється це бажання через численні попередження в тому ж Інтернеті, що створювати тульп дуже небезпечно.

Вступ

ТУЛЬПИ ll САМОТНІСТЬ ЧИ ШИЗА?

Про тульпи

Багато хто називає її «керованою шизофренією». Як не дивно, але серйозній науці мало що відомо про це явище. Схоже, що тульпа належить виключно всесвітній мережі та буддистам. Тульпа набула поширення на пострадянських форумах починаючи з 2008 р. Вперше вона з’явилася на анонімних іміджбордах. Попросту кажучи, тульпа — це уявна подруга. Вона може приймати будь-яку форму за бажанням творця (або хоста на сленгу тульповодів), характер і зовнішність обмежені тільки його фантазією. Найбільш поширені героїні аніме та ігор. Викликано це поганою соціалізацією людец з цима гобі, що й змушує шукати замінник реальним людським відносинам. Також користуються популярністю різні розумні тваринки і міфологічні істоти. Наприклад, створення тульп було масово поширено серед фанатів мультсеріалу «My Little Pony».

Основний контингент любителів тульп складають, судячи з усього, самотні підлітки і трохи старші молоді люди, які таким чином намагаються вирішити проблему самотності та ізольованості від соціуму. І побічно вирішують її, спілкуючись в спільнотах людей з такими ж інтересами. Творці тульп діляться один з одним своїми проблемами в створенні та управлінні, особливостями поведінки «вихованців», досвідчені тульповоди допомагають новачкам. Важко зрозуміти, як це, але явище існує.

Історія

Термін тульпа був заснований на понятті спрульпа з тибетського і індійського буддизму. Був адаптований теософами на межі XIX і XX століть. Довгий час він був відомий тільки езотерикам, дослідникам цієї релігії. У буддистів «тульпа» означає штучно створений образ, матеріальне втілення думки, яке можна бачити і відчувати. У західний світ цей термін прийшов завдяки Олександрі Давид-Нєєль, французькій дослідниці тибетського буддизму. Олександра багато років прожила у віддалених районах Тибету, куди раніше не забирався жоден європейський дослідник, за що була нагороджена в Парижі золотою медаллю від географічного товариства. У 1920-ті, живучі на Тибеті, вона часто спостерігала практику матеріалізації тульп у буддійських ченців, а потім вирішила і сама спробувати. Її досвід виявився успішним, хоча і дуже важким. Створено тульп в образі добродушного лами зайняло довгі місяці, проведені в медитації. Лама то з’являвся, то зникав, але поступово Олександра відчула, що він став окремою істотою, і вона більше не може керувати ним. Він став грубити їй і доставляв занепокоєння. Тоді Олександра вирішила знищити тульпу. Для цього довелося пройти весь шлях знову: ті ж довгі місяці медитації, але вже на розвтілення створеного образу. У 1920-х роках Олександра Давид-Нєєль пише про тульп в книзі «Magic and Mystery in Tibet».

Створення тульпи: «форсинг»

В інтернеті можна знайти безліч посібників по «тульповодству». Цей процес називається «форсингом» або «тульпафорсингом», найближчим за змістом визначенням буде «посилення». Приблизно цим форсинг і є: це пошук усередині себе і розвиток, посилення певних відчуттів. Створення тульп — не такий вже складний процес, він включає в себе кілька етапів:

Створення зовнішності, характеру персонажа, вигадування імені, деталізація світу, де Тульпа зазвичай живе. Цей світ називається «вандер» або «вондер» від wanderland, тобто Країна Чудес або уявний світ.
Початок спілкування з тульпою. Спочатку спілкування виглядає як обмін короткими фразами і схоже на розмову з самим собою. Це монолог, до якого підключається візуалізація: уявного друга потрібно буквально уявляти поруч з собою в різних місцях. Говорити потрібно так, ніби поруч стоїть поки ще невидимий співрозмовник і мовчки слухає.
Відділення. Поступово тульпа «вчиться» говорити самостійно, починає формувати складні речення, висловлювати власну думку. У якийсь момент вона починає ставати окремою істотою. Її емоції сприймаються як сторонні. Вони можуть сприйматися фізично, наприклад, як відчуття хвилі тепла по тілу. Такий поділ свідомості вдається не всім і не з першого разу, але досвідчені тульповоди радять не здаватися.
Повна автономність. В кінцевому підсумку, тульпа повинна стати повністю незалежною істотою, з якою можна спілкуватися, обмінюватися думками і навіть сперечатися.

Тульпа може підтримувати і допомагати, доставляти візуальне і естетичне задоволення, допомагати згадати щось потрібне, краще усвідомлювати в сновидіннях. В ідеалі — це доброзичливий помічник, з яким цікавіше разом жити. Вона може мотивувати, допомагати вирішувати психологічні проблеми^{[ Що? ]} і навіть зцілювати: наприклад, позбавляти від головного болю або мігрені. Вона також замінює щоденник, запам’ятовуючи все необхідне. Деякі навіть примудряються займатися з тульпою сексом, при цьому їй віддають управління над деякими окремими частинами тіла, наприклад, рукою. Ось тут проходить межа небезпеки: ставши автономною істотою і отримавши контроль над тілом, тульпа може почати реалізовувати власні бажання. Від управління людиною до поглинання його енергії. В кінцевому підсумку, тульповод виявляється на межі психічного розладу: адже автономний внутрішній голос, стійкі галюцинації (якщо вони є), відчуття стороннього управління власним тілом (деперсоналізація) — це досить грізні симптоми, які спостерігаються при багатьох захворюваннях, в тому числі диссоціативному розладі особистості і шизофренії.

Нейропсихологічні механізми

Є думка, правда, мало чим підтверджена, що тульпа як окрема особистість створюється за рахунок прискорення роботи мозку. Тобто, мозок при спілкуванні з тульпою дає відповіді так швидко, що здається, ніби це інша істота. Наукових доказів цьому, на жаль, поки немає. Але відомий так званий ідеомоторний ефект — коли уявну діяльність тіла мозок сприймає, як реальну. Досліджень на тему користі чи шкоди тульп в нейропсихології та психіатрії насправді мало. У 2016 році були проведені дослідження доктором наук Семюелем Весьє разом зі студентом-психологом Джейкобом Айзнер. По-перше, ними була зібрана статистика по залученим в тульповодство молодим людям. З’ясувалося, що 75 % з них — чоловіки, і тільки 25 % — жінки. Середній вік — 19-23 роки. По-друге, вони з’ясували, що тульповодство не є причиною хвороб і до того ж корисне для лікування легких ступенів депресії. Багато хостів відзначають також поліпшення при тривожних і обсесивно-компульсивних розладах. Єдиний більш-менш небажаний ефект, який викликає це заняття — незначне зниження соціальної активності.

Чи справді тульпа небезпечна?

На перший погляд — безумовно, так. Адже вона може розраховувати на власну волю, захопити контроль над тілом, а також живиться енергією! Будь який езотерик скаже про небезпеку такого створіння. На форумах тульповодів повно тем «Як знищити Тульпу?», «Що робити, якщо Тульпа вийшла з-під контролю?».

Незважаючи на поширену думку, що тульпа — це галюцинація і ознака хвороби, психіатри не вважають створення тульп чимось болючим. По-перше, самі по собі галюцинації — ще не ознака хвороби. Вони можуть спостерігатися і при різних духовних практиках, і в змінених станах свідомості.

Також лікарі заперечують ймовірність виникнення шизофренії в результаті тульповодства. Шизофренія — ендогенне захворювання, яке або виникає, чи ні, незалежно від створення уявних друзів. До того ж, вихід власної психіки з-під контролю може статися багатьма іншими способами, без жодних тульп.

Так все ж, як же знищити тульпу? Відповідь дала авторка першої в європейській історії подібної істоти, Олександра Давид-Нєєль. Розвтілити тульпу можна способом, зворотним її створення, протягом того ж періоду часу.

Теоретично можна збожеволіти в процесі створення тульп, як вважають деякі автори. Але причиною буде не саме спілкування з уявним другом, а виснажливий форсинг по 10-12 годин поспіль з депривацією сну, викликають нервове виснаження, вживання психоактивних речовин і повна відсутність інших занять, крім тульповодства.