Янгольські ритми
Янгольські ритми! — місцями гумористична драма про посмертні пригоди школярів-небіжчиків у чистилищі. Має дві версії кінцівки, широке поле для пошуку прихованого змісту і хороший OST. За результатом опитування аналітиків з сайту "Sankakucomplex" Ритми справедливо визнані найкращим аніме нульових[1]. Незважаючи на те, що щонайменше двоє з основних персонажів (дизайном або та характером) передрано з іншого тайтлу. О tempora! o mores!.
Шкільні дні
Доступна інформація | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Одного погожого вечора звичайний японський школяр Отонаші очухується з практично начисто відбитою пам'яттю на тому світі. Єдине, у чому він твердо впевнений, так це у факті власної смерті, бо вдруге вмерти, як не намагайся, йому не вдається – усілякі, несумісні з життям, травми загоюються за певний час, а наш герой відбувається легким переляком і понівеченим та заляпаним кров'ю одягом. Мабуть, не варто зайвий раз зазначати, що локація потойбіччя представляє собою японську школу.
Ось так би і випустився він з астральним червоним дипломом, якби не факт, що не лише сумлінні та порядні школярі, а й люди, що наймаються жити звичним життям, тут надовго не затримуються, а "стираються" з цього світу. І ніхто уявлення не має, що саме стається з ними після зникнення. Тому наш герой одразу потрапляє у гурток борців з системою – "Фронт тих, хто лишився серед живих" (назва постійно змінюється від серії до серії). Місцеві партизани займаються тим, що тишком-нишком ставлять палиці в колеса президенту шкільної студради такій собі Тенші (з яп. янгол). А коли остання приходить, щоби з'ясувати стосунки, по ній палять з вогнепальної зброї, починаючи від пістолетів і завершуючи великокаліберною гаубицею. Все через те, що дістати зброю у цьому світі найпростіше: у бункері глибоко під землею під керівництвом таємничого небритого інженера за таємними нанотехнологіями виготовляють різноманітне озброєння з бруду у буквальному розумінні.
На цьому містична зав'язка завершується і починається бойовик, комедія, драма і інтриги-розслідування.
-
Юрі та Харухі - шукаймо 10 відмінностей.
-
Як можна! Янгольські ритми - оригінальні на 100%
-
Компромісу досягнуто
-
А розгадка — одна.
Примітні небіжчики
Юдзуру Отонаші – товариський хлопець, що після смерті пороздавав себе на донорські органи, чим подовжив життя багатьом людям, зокрема й (спойлер: Канаде, якій дісталося його серце). В альтернативній кінцівці Ритмів таки (спойлер: став богом потойбічного світу).
Юрі (Юріппе) Накамура – місцева Бандера, лідер "Фронту". У дитинстві пережила важкий психічний стрес, коли у абсолютно безвихідній ситуації не змогла вберегти молодших сестер й брата, тому одержима бажанням всіх навколо замаморити[2], захопивши потойбічний світ. Що характерно, у передостанній серії їй ще практично вдалося.
Тенші, вона ж Канаде Тачібана – кудере, яка сама править собі код, прописує нову зброю, самовільно клонується на піратській китайській ХРюші і взагалі підозріло нагадує Юкі з "Меланхолії". На додачу до цього, створила собі крила для повного завершення образу. Поганий настрій піднімає оковитою гострим мабо дофу.
ТК (Ті-Кей) – реперського вигляду хлопець, який все розуміє, але практично нічого не говорить і спілкується з оточуючими виключно фразами на кшталт "Just wild heaven"[3], "Feel the groove, man!" та "I'll be back". Причому вимовляє їх чистою англійською без характерного японського акценту[4]. Ніхто не знає, хто він, звідки він і як його звуть насправді.
Юі Хірасава – гіперактивна лоля-основа половини комедійних моментів сюжету. Фанат, а в подальшому, соліст шкільної j-рок групи "Girls Dead Monster". Має власний "клуб фанатів Юй-нян".
Такеяма – малий геній, що знає число π з точністю до сотні знаків після коми. Працює хакером у "Фронті". Постійно вимагає оточуючих називати його Христом.
Наой – яойний гіпнотизер, що без докорів сумління у корисливих цілях і просто лулзів заради застосовує своє уміння на оточуючих. Ще один ВВВ-шний товариш, що вважає себе богом цього світу і дивиться на всіх, окрім Отонаші, як на смердів та холопів.
-
Дозвольте відрекомендуватися, Бог.
Дискас
"Ритми!" не були б "Ритмами!", якби після свого завершення вони не лишили достатньо просторого поля для з'ясування, чим все було і як все могло завершитись тим, чим воно і завершилось.
- Ні у чиїй, окрім Отонаші, смерті не можна бути впевненим на всі 100%, оскільки ніде прямим текстом не говориться про безпосередню біологічну смерть героїв. Тому можна припустити, що у цей потойбічний світ потрапляють душі
людейшколярів, що знаходяться у стані клінічної смерті або глибокої коми. - Отонаші потрапляє на той світ значно пізніше за Тенші, хоча за логікою помер раніше за неї. Нестикування можна пояснити відмінним оді звичного плином часу у потойбіччі.
- У оригінальній кінцівці (спойлер: Oтонаші й Тенші зустрічаються у нашому світі, хоча за логікою у них одне серце на двох). Нестикування можна пояснити бажанням лівої п'яти авторів завершити все хеппі-ендом. Або тим, що це взагалі наступне життя.
<spoiler show="Обережно, прихований зміст!" hide="Обережно, прихований зміст!"> Анонімні аналітики мають кілька теорій:
- Незвичний плин часу при переміщенні між світами
- Хоч Канаде і пересадили серце Отонаші, вона прожила недовго і згодом померла, проте інші органи прожили довго і щасливо, продовжуючи життя багатьом людям. І тільки після цього Отонаші нарешті потрапив у потойбіччя.
- Схожі історії Програміста (автора програми Angel Player) (спойлер: За словами загадкового мудака з підземелля (12 серія), погроміст "чекає ту, що покинула цей світ одна", але їм вже не судилось зустрітися, в нього поїхав дах, він себе перетворив у NPC.) та Отонаші (у альтернативній кінцівці). Дана теорія найбільш неймовірна та виклакає досить дискусій щодо своєї реалістичності.
</spoiler>