Словник анімелюбителя
|
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
А
Айдзобан (яп. 愛蔵版 — aizouban) — це колекційне видання манґи, що зазвичай оприлюднюється обмеженим тиражем і містить різні бонуси (омаке).
Айкеч (eyecatch), або ж заставка — це приблизно двосекундна заставка в середині аніме-серіялу, що символізує про початок і кінець рекламної вставки по телевізору. Айкеч зазвичай називають просто заставкою, але не варто плутати його з початковим роликом (опенінґ) або кінцевим роликом (ендінґ).
АМВ (AMV, Anime Music Video) — це музичні кліпи, створені фанатами аніме. Зазвичай є нарізкою з якогось аніме-серіялу + якась пісня відомого виконавця або з награння самого аніме, хоча інколи бувають і винятки.
Амеріме (amerime) — це анімаційна продукція, виконана в аніме-стилі, але видана за межами Японії.
Аніґа́йд (Anime FAQ, anime guide, aniguide) — це стаття з корисними відомостями стосовно аніме. Зазвичай поширюється через інтернети безкоштовно. Перехідний аніґайд відрізняється від, наприклад, журнальних статей можливістю майбутніх оновлень та, власне, способом поширення. Існує величезне число цих ґайдів: аналізи сюжету того чи іншого аніме; ґайди з переліком і описом заклять, що використовують персонажі серіялу; ґайди, що містять відомості про різниці у випусках того самого аніме і т.ін. Наприклад, ця стаття є різновидом аніґайду.
Аніме (anime) — це японська анімація, зроблена в специфічному стилі. Хоча іноді утямком аніме називають будь-які анімаційні фільми, близькі до японської анімації). Утямок походить від скороченої японської вимови англійського слова animation.
Анімешник — це утямок, поширений просторами колишнього СРСР, що позначає любителя анімешних творів (наприклад, серіялів, фільмів чи манґи) або затятого шанувальника субкультури отаку в її різноманітних проявах. Синоніми: анімефаг, анімуфаг, отаку.
Аніма́нґа (animanga) — це спільний утямок для тям аніме й манґа. Також аніманґою називають нарізку кадрів з аніме, які зроблені в форматі манґи.
Анте́нки (hair antennas) — це особливість зарису зачіски персонажа аніме чи манґи, суть якої в тому, щоби дві волосяні прядки на голові стирчали таким чином, що нагадували б комашині вусики. Антенки можна побачити в багатьох персонажів аніме, наприклад, у Нарусеґави і Отохіме зі «З любов’ю, Хіна» (Love Hina) або в Харукі Суджюмі з «Бажана тобою вічність» (Kimi ga Nozomu Eien).
А́рка (story arc) — це частина сюжету аніме чи манґи, що характерна певною самодостатністю. Зазвичай цей утямок вживають лише щодо досить довгих аніме-серіялів чи манґ, де історія має декілька сюжетних витків. Наприклад, манґа „Бродяга Кеншін: романтичне сказання про мечника доби Мейджі (Rurōni Kenshin — Meiji Kenkaku Romantan) умовно поділяється на три арки: «Токіо», «Кіото» та «Помста». Незважаючи на те що зазвичай арки сюжетно пов’язані між собою і утворюють єдину велику історію, існують аніме, сюжетні арки яких не мають безпосереднього взаємозв'язку. Наприклад, в серіялі «Коли верещать цикади» кожна арка надає своє закінчення історії і з кожною наступною аркою все починається спочатку.
Артбу́к (artbook) — це офіційний, випущений у друкованому варіянті художній альбом з артами (ілюстраціями) за аніме, манґою чи відеогрою. Існує думка, що артбуки здебільшого націлені на авдиторію відданих фанів того чи іншого серіялу, які бажають зібрати в себе вдома якнайбільшу колекцію тематичної продукції за тим чи іншим твором.
Асадора (asadora, asadora drama — «ранкова дорама») — це утямок, що позначає японські серіяли з живими акторами (дорами), які транслюються на японському телебаченні включно в ранкові години.
Ахеґа́о (яп. ahegao) – це утямок японської порнографії, що описує специфічний вираз обличчя під час сексу: одночасне висовування язика і закочування очей догори. Почасти використовується в ероґе, манзі й аніме.
Ахо́ґе (ahoge) — це особливість зарису зачіски персонажа аніме чи манґи. Її суть у наявности постійної «неслухняної» прядки-сторчка волосся. Зазвичай використовується для підкреслення несерйозности або комічности персонажа. Ахоґе можна побачити, наприклад, у Кіцуне і Канако зі «З любов’ю, Хіна» (Love Hina) або Еда зі «Сталевого алхеміка».
Б
Ба́ка (яп. baka) – це поширена японська лайка, що в українській мові має відповідники дурень, дурник та дурепа. У японській мові іноді вживається як післяйменний суфікс.
Бішьо́джьо (bishoujo — «вродлива дівчина») – це утямок, що позначає дуже милих і привабливих героїнь аніме чи манґи, а також використовується для жанру аніме, де подібним персонажам приділяється особлива увага. Прикладами бішьоджьо є Чі з «Chobits» або Харука з «Kimi ga Nozomu Eien». Як субжанр, бішьоджьо зазвичай націлений на виключно чоловічу авдиторію.
Бішьо́нен (bishounen — «вродливий хлопець») – це утямок, що позначає красивих чоловічих персонажів аніме чи манґи (при цьому «вродливими» вважають не м'язистих «мачо», а навпаки, жінкуватих хлопців). Також це субжанр аніме, де подібним персонажам приділяється особлива увага. Прикладами бішьонен—персонажів є Ґріффіта з «Берсерка» або герої «Нащадків темряви» (Yami no Matsuei): Асато Цудзукі, Хісока Курасакі, Доктор Муракі. Зазвичай усі персонажі в стилістиці шьонен-ай також є первостаттю бішьоненів.
Букаке (bukkake) — це візуальна частина еротичного аніме (а також «живої» порнографії), де наголос ставиться на сцени групового сексу і «розліт» сперми.
Бункобан (bunkoban, bunko) — це том манґи (хоча, в бунко-форматі можуть друкувати і книги) більш компактних розмірів, ніж звичайний танкобон і, зазвичай, надрукований на більш якісному папері.
Г
Гаре́мник (англ. harem anime, harem comedy, haremcom, rabucomi) — субжанр романтичних комедій в аніме і манзі, характерною якістю яких є велика кількість жіночих персонажів «на будь-який смак» на фоні нечисленних чоловічих персонажів. Субжанр спрямований на чоловічу авдиторію. Основою сюжету є співжиття одного хлопця (який має бути «найзвичайнісінький», щоб публіці було легше асоціювати себе з головним героєм) і численних створінь жіночої статі, що врешті-решт веде до романтичних стосунків. Прикладами гаремників є «З любов’ю, Хіна» (Love Hina), «Він мій господар» (He is My Master), «Спекотне літо» (Green Green). В Японії для позначення такого різновиду аніме й манґи найчастіше використовують утямок рабукомі (rabukomi – японська вимова англійського lovecomi – «любовна комедія»).
Гурто́к (circle). Стосовно аніме-спільнот, гуртками називають групи, які разом працюють і самостійно публікують свої творіння авторів доджінші.
Ґ
Ґа́йден (gaiden, side—story) — це утямок, що широко використовується в аніме, манзі і відеоіграх, і означає додаткову історію, спін-оф. Так, наприклад, «Коли верещать цикади: розділ про вбивство кішки» (Higurashi no Naku koro ni Gaiden: Nekogoroshi—hen) оповідає додаткову історію, котра не ввійшла до серіялу і лишилася «за кадром».
Ґекіґа (яп. gekiga) — це утямок, що користали раніше (у 60—х роках) для позначення коміксів, які відрізняються від розрахованої в основному на дітей «часописної» манґи більш якісним і реалістичним промальовуванням, а також мають більш складні сюжетні лінії. Зараз же слово ґекіґа в основному використовують для позначення манґи зі стилем малювання, який відрізняється від анімешних стандартів (реалістичні риси обличчя, пропорції тіла).
Ґонзя́тина — саркастична назва усього аніме, випущеного відомою японською студією «GONZO».
Ґесуґа́о (яп. gesugao) – це утямок манґи й аніме, що описує специфічний вираз обличчя, властивий божевільним персонажам. Ґесуґао може означати збочені наміри, насміх, відразу, презирство тощо. Ґуро (eroguro, guro—hentai, guro) — різновид еротичного аніме\манги з великим обсягом крови і насильства. Найвідомішим прикладом є аніме «Уроцкідоджі. Легенда про наддемона» (Chojin Densetsu Urotsukidoji).
Ґеґ (gag, visual gag) — сцена в комедійному аніме (манзі), де гумор передається за допомогою промальовки. Прикладом графічного ґеґа може послужити момент, коли, побачивши симпатичну дівчину-бішьоджьо, у хлопців починає фонтанами хльостати кров із носу. Особливий акцент на графічні ґеґи ставили, наприклад, такі анімешні комедії, як «Фурі-курі» або «Ексель-саґа» (Excel Saga).
Д
Деформува́ння, або ж здеформо́вування, дефо́рмінґ (англ. deforming, super-deformed, SD) — це властивий аніме й манзі (в основному комедійного спрямування) стиль малювання, при якому риси обличчя і пропорції тіла персонажа спотворюються, викривляються якнайдивовижнішим чином.
Джьосей (josei) — це різновид аніме та манґи, в основному націлених на авдиторію молодих дівчат (приблизно 18-30 років).
Добуц (doubutsu) — це миловидні пухнасті звірятка (але не варто плутати їх із кемономімі), в основному фігурують в аніме, розрахованому на дитячу авдиторію. Прикладом є Мамо з «Chrono Trigger OVA (Nuumamonja)».
Доджі́нші (doujinshi) — це манґа, яку самостійно публікують (в т.ч. поширюють через інтернети), як правило, заснована на сюжетах (і персонажах) відомих комерційних аніме-серіялів (хоча можливі й оригінальні роботи). Доджінші, що містять еротичні сцени (а саме такі доджінші, як правило, найпоширеніші), зазвичай називають H-doujishi або H-doujin. Доджінші, поширювані через міжмережжя іноді йменують вебманґою або вебкоміксами.
Доджінші́ка (doujinshi-ka) — це автор і художник доджінші. Зазвичай працюють на однісінькій шанувальницькій горливости. Поміж доджіншік конкуренція ще більш грізна, ніж поміж манґак.
Доджі́н-нове́ла (doujin-novel) — це різновид «саморобного» текстового квесту з графічним оформленням у стилі японської анімації. По суті, є інтерактивним аніме. Але незважаючи на те що гравець може певною мірою впливати на події гри, як правило, доджінновела не передбачає численних розв'язок або значних сюжетних розгалужень. Прикладом є «Silent Hill: Play Novel»
Дора́ма (dorama, j-dorama, live action drama) — це азійський (проте тут мова про японські) серіял із «живими» акторами, який показують на телебаченні. Почасти японські дорами базуються на манзі або аніме (наприклад, дорама за Great Teacher Onizuka).
Джяпанімейшон (англ. japanimation) — це утямок, який раніше вживали для позначення японської анімації в цілому, але пізніше був витіснений словом аніме. Однак, утямок джяпанімейшон досі вживають у Японії для позначення анімації вітчизняного, цебто японського виробництва.
Е
Еґа́о (яп. egao) – це утямок аніме й манґи, який позначає вираз обличчя персонажа з тривіяльною усмішкою.
Е́ччі (ecchi, etchi — з’японщена вимова англійської літери «H») — це субжанр аніме та манґи, в якому особливої уваги приділяють фансервісу сексуального спрямування, а також гумору на дану тему. Зазвичай такі твори містять значне число оголень і «двозначних» сцен, але в еччі не демонструють статеві органи або натуралістичні сцени статевого акту. Прикладами субжанру є «Golden Boy», «Полум'яний лябіринт», «Amaenaideyo!», «Chobits». Переважна частина гаремників побіжні з субжанром еччі.
Ендінґ (ending, ED) — це анімаційний ролик з кінцевими титрами у ТБ-серіялах і OVA, як правило, показується наприкінці кожної серії та супроводжується кінцевою піснею (хоча після ендінґу може йти анонс наступної серії). Зазвичай ендінґи не тривають більше, ніж півтори хвилини.
Ероаніме (eroanime, H-anime) — це збірна тяма, що позначає будь-яке еротичне аніме (хентай, яой, юрі, лолікон, шьотакон тощо).
Ероґе (eroge, H-game) — це японська еротична або порнографічна відеогра.
І
Інґріш (engrish, japlish) — це піджин, утворений на основі англійської лексики, граматики та японської фонетики. Цебто це є англійські слова чи вислови, зокрема в аніме або піснях, що піддалися японській фонетичній адаптації та не несуть початкового змісту, закладеного в англійській мові. Іноді під інґрішем мають на увазі похибки транслітерації, викликані нестачею деяких притаманних англійській мові звуків у японській. Наприклад, у японській мові немає звуку л і япони замінюють його одноударним звуком р).
Інумімі (inumimi) — це різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме та манґи з собачими хвостиками й вушками. Прикладами Інумімі є Інуяшя з однойменного аніме, героїні манґи «Inumimi».
ІСА, альбом-образ (ISA, Image Song Album) — це музичний альбом із піснями, присвяченими персонажам аніме. Як правило, в такому альбомі кожна пісня присвячена окремому персонажеві і має на меті відобразити його внутрішній світ, історію і т.ін.
Ітадакімас (яп. itadakimasu) — дякую, спасибі (за ласощі).
Й
Йонкома (yonkoma, 4-koma, strip comics) — це манґа, що складається з 4 кадрів, яку зазвичай, читають зверху вниз. Зазвичай усім творам формату йонкоми властиві комедійне спрямування і спрощений стиль малювання. Вірогідно, найвідомішим представником офіційного видання йонкоми є «Azumanga Daioh!».
К
Кава́й (kawaii) — це утямок, що позначає все миле і чарівне. Найчастіше у вимові адаптується як прикметник, приймаючи форми кавайний, кавайна і т.ін.
Камеко (kameko, camera kozo) — це ті, хто фотографує косплеєрів.
Кандзенбан (kanzenban) — це повна збірка манґи.
Каоані (kaoani), або ж анісмайли — це анімешні анімовані смайлики, часто використовуються при спілкуванні шанувальників японської анімації в усемережжі. Слово походить від као (особа) і ані (анімація). При цьому варто зазначити, що незважаючи на поширеність у зарубіжних спільнотах, на теренах колишнього СРСР і СНД слово каоані вживається досить рідко і зазвичай підміняється словами смайлики або анісмайли.
Кемономімі (kemonomimi, animal ears) — це популярні персонажі аніме й манґи, за зовнішністю є антропоморфними тваринами з хвостиками і вушками. Як правило, кемономімі мають свій характерний стиль мовлення і додають до вимовлених висловів закінчення на подобі -ня, -не, -пуу тощо. Особливо часто це проявляється в котячої версії кемономімі – некомімі При цьому значна відмінність від добуца полягає в тому, що кемономімі не мають хутра на тілі (за винятком вух і хвоста) і мають досить людиноподібний вигляд. Не слід плутати кемономімі з персонажами, зачіска яких стилізована під «вушка» або які носять «вухаті» аксесуари (оскільки під кемономімі зазвичай розуміють персонажів саме зі справжніми вушками і хвостом). Прикладами кемономімі є Ічіґо з «Tokyo Mew Mew», Рабі Ен Розі з «Di Gi Charat», Інуяшя з однойменного аніме тощо.
Кеч-фраза (сatch phrase) — це вигук, слово або вислів, які регулярно застосовує герой твору, цебто це є його своєрідна візитівка. Нерідко переходять у розряд інтернет-мемів. Найвідоміші з них – дес (Суйсекі Дес), даттебайо (Наруто Удзумакі). Трапляються поза межами японської анімації: «доу» Гомера Сімпсона; і навіть УРЖ (Любі друзі та я переконаний нашого колишнього).
Кіберпа́нк (cyberpunk) — це субжанр, близький до наукової фантастики, який концентрує особливу увагу на житті суспільства в футуристичному світі, співвідношенні людини й машини, всеохопливих інформаційних мережах, віртуальних реальностях тощо. Прикладами кіберпанку є «Ghost in the Shell» і «Cyber City Oedo 808».
Кіґурумі (kigurumi) — це різновид косплею, коли людина повністю зодягається в костюм того чи іншого персонажа (або, правильніше сказати, залазить усередину цільного костюма). Кіґурумі особливо поширені в парках розваг, бо користуються особливим успіхом у дітей.
Китайські порномультики — це саркастична назва японської анімації. Найчастіше вживається, щоб підкреслити фансервісну спрямованість деяких повнометражок чи серіялів.
Кіцунемімі (kitsunemimi) — це різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме та манґи з лисичими хвостиками і вушками. Наприклад, Сакура з «Hyper Police».
Кодомо (kodomo) — це різновид аніме та манґи, розрахованих в основному на дитячу авдиторію (приблизно від 5 до 12 років). Наочним прикладом такого аніме є «Покемони».
Кон (kon, con, convention) — це присвячений аніме-тематиці захід, що припускає великі збори отаку; аніме-фестиваль. Наприклад, Отакон, Сакуракон, Яой-кон, Некокон чи Комікет.
Конічіва (яп. konichiwa) — здрастуйте, добридень.
Корчити о́ханці, або ж робити ахеґао-фейс – робити специфічний вираз обличчя: одночасно висовувати язика й закочувати очі догори.
Косплей (cosplay, costume playing) — це перевдягання в (зазвичай саморобні) костюми персонажів з аніме, манги або відеоігор. Косплеєром (рідше – косплейником) називають людину, що захоплюється косплеєм.
Кросплей (crossplay, cross-dressing cosplaying) — це різновид косплею, що полягає в перевдяганні в костюми анімешних персонажів протилежної статі. Наприклад, коли косплеєрка перевдягається в Клода Страйфа з «Final Fantasy VII».
Ксо (яп. kuso) – це поширений японський лайливий вигук, близький за значенням до української лайки: чорт, дідько.
Ксоґао (яп. kusogao) – це утямок аніме й манґи, який позначає специфічний вираз обличчя, що може супроводжуватися ейфорією, п’янкою або сексуальною насолодою.
Кудере, (англ. cool — холод, яп. dere-dere — той, що піклується) або ж кулдере — це архетип зазвичай жіночого героя в японській популярній культурі . Кудере-персонажі мовчазні, патичні, зовнішньо неемоційні. Тихий, майже непомітний персонаж. Частіше за все сидить десь збоку, читає книгу, не звертаючи жодної уваги на зовнішній світ. Кудере — це не поведінка персонажа. Це радше з области почуттів і взаємин. Це персонаж, який має почуття до героя. Але він показує їх так тонко, спокійно, нечасто, без емоцій та сентиментів, що часом починаєш сумніватися. Кудере завжди мають аналітичне мислення і флегматичний темперамент. Виглядають таємничо, загадково і лагідно, завдяки чому популярні серед анонімусів взагалі і хіккі зокрема. Здебільшого мають блакитні або сині волосся і очі.
Кунець, або ж кунчик, кун (яп. kun) – це сленгізм, що означає хлопець, хлопчик, хлоп тощо. У японській мові це є іменний суфікс, що ставиться здебільшого після чоловічих імен, але й іноді після жіночих, коли звертаються або кажуть про когось в офіційному середовищі (офіс, політика). Іменний суфікс -кун ставлять до імені того хлопця, з яким знайомі досить довго, що його можна назвати приятелем або товаришем. Утямок кунець також застосовується для позначення хлопців і чоловіків винятково намальованих або зображених в стилі аніме й манґи.
Л
Лів-екшон (live action) — це фільми і серіяли із «живими» акторами. Як правило, таке позначення частіше застосовується саме до творів, заснованим на аніме чи манзі, і використовується, щоб розрізняти, наприклад, аніме (мангу)-першоджерело і однойменний «живий» кінофільм, заснований на цьому аніме (наприклад, щоб відрізнити «живий» фільм за манґою «Зошит Смерти» від однойменного аніме, фільм можуть позначити «Death Note Live Action»). Засновані на аніме чи манзі еротичні фільми з «живими» акторами іноді позначаються як «live action hentai».
Лолікон (lolicon, lolikon, loli) — це різновид еротичного аніме, манґи і доджінші за участю маленьких дівчаток (наприклад, аніме «Lolikon Angel» або манґа «Let's Study!»). Маленьких героїнь із творів такого роду зазвичай називають лолі (від назви роману Владіміра Набокова «Лоліта»). Слід зазначити, що іноді слово лолікон може варіюватися для більш точного позначення субжанру - наприклад, неко-лолікон позначає лолікон з маленькими неко-дівчатками; ґуро-лолікон може позначати лолікон з великим обсягом крови і насильства і т.п.
М
Манґа (manga) — це японські комікси. Зазвичай відмінною рисою манги є чорно-біле забарвлення й те, що читати їх треба справа-наліво. Манґа з еротичним змістом часто позначається як H-manga.
Манґа́ка (manga-ka) — це творець манґи. Людина, чоловік, що фахово займається малюванням манґи.
Ма́нгва (manhwa) — це корейські комікси, намальовані й написані в стилі аніме. Від манґи, в цілому, відрізняються тим, що читати їх треба зліва-направо, а найчастіше згори вниз.
Маньхуа (manhua, man hua) — це китайські комікси, намальовані й написані в стилі аніме. Найчастіше вони кольорові, мають розкадровку, схожу із американськими чи европейськими коміксами. Читаються зліва-направо.
Ма́нфра (manfra) — це французькі комікси, намальовані й написані в стилі аніме.
Махо-шьоджьо (mahou shoujo) — це субжанр аніме і манги, основною концепцією якого є ідея «дівчаток-чаріниць» (хоча можлива і наявність у сюжеті «хлопчиків-чарівників»). Головним чином, субжанр націлений на дівчачу авдиторію, але часто в махо-шьоджьо аніме використовуються такі способи залучення юної чоловічої авдиторії, як, наприклад, оголення героїні в процесі її трансформації в «дівчинку-чарівницю». Прикладами махо-шьоджьо можуть послужити «Sailor Moon», «Card Captor Sakura», «Tokyo Mew Mew», «Mai-HiME» та інші. Анальогічні твори з «хлопчиками-чарівниками» зазвичай іменуються махо-шьонен (mahou shonen)
Меґанекко (meganekko – «дівчинка в окулярах») — це один з типових варіянтів зарису аніме-персонажів, покликаний надати героїні вигляд «милої, скромної школярки-відмінниці».
Меґанекун (megane-kun – «хлопчик в окулярах») — це чоловічий анальог меґанекко.
Меха (mecha) — це субжанр аніме і манґи, відмінною рисою якого є наявність гігантських роботів (як правило, пілотованих людьми). Приклади субжанру суть «Neon Genesis Evangelion», «RahXephon», серія «Gundam» тощо. Даний утямок може позначати велетенських роботів, як таких.
Міні-серіял (mini-series, mini-TV) — це серіял, що складається із серій тривалістю менше 5-6 хвилин (включаючи ОП). Наприклад, «Di Gi Charat».
Міядзаківщина, або ж гіблота — це слово, що іноді використовується для зневажливого позначення сукупности робіт японського аніме-режисера Хаяо Міядзакі (або іншого кодомо-аніме, схожого за стилем на роботи Міядзакі).
Мое (moe) — це утямок, що іноді вживається для позначення різновиду аніме з великою кількістю по-дитячому миловидних, кавайних персонажів, або для позначення закоханости отаку в ту чи іншу кавайную аніме-героїню. Моеко (moekko) в свою чергу позначає героїню такого різновиду аніме, яка подобається тому чи іншому отаку.
Муня́шки - це утямок, що спочатку застосовувався для позначення фанатів популярного телесеріялу «Sailor Moon», але на даний час найчастіше вживається для позначення категорії людей, які фанатіють від найбільш «попсових» аніме-серіялів, які показуються на телебаченні.
Мейд (maids, meido) — це покоївка. Один із типових варіянтів зарису аніме-героїнь, покликаний поєднуватися з образом «сексуальної служниці». Даний феномен із часом став такий поширений в аніме-індустрії, що почали з'являтися цілі серіяли, повністю присвячені темі служниць (наприклад, «He is My Master» і «Hanaukyo Maids Team»), тим самим роблячи мейд практично повноцінним субжанром аніме й манґи.
Н
Некомімі (neko, nekomimi, cat ears, catgirl) — це найпоширеніший різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме та манги з котячими хвостиками і вушками, зазвичай додають до всіх фразах закінчення ня. Приклади: Деджіко з «Di Gi Charat», Ічіго з «Tokyo Mew Mew» або Мерле з «Escaflowne».
Ніджікон (nijicon, 2D-Complex) — це утямок, що позначає комплекс, за наявности якого людина може проявляти сексуальне зацікавлення лише до мальованих персонажів (наприклад, героїнь аніме або манги), хоча питання реального існування такого комплексу досі залишається дискусійним.
Ня (nya) — це японський анальог вигуків няв і мяу. Вигук, яким персонажі-некомімі найчастіше закінчують всі вислови. Някати, відповідно, означає додавати слово «ня» до всіх висловів. Варто зазначити, що останнім часом някання стало досить популярним в мережевих аніме-спільнотах, в тому числі багато отаку на інтернет-форумах тулить «ня» до кожної фрази з приводу і без.
О
ОВА (OVA, OAV, Original Video Animation) — це аніме, яке було випущено в продаж на тих чи інших відеоносіях (відеокасети, DVD) і попередньо ніколи не транслювалося ні на телеканалах, ні в кінотеатрах. Овашки можуть складатися як з однієї серії, так і з кількох. Як правило, всі еротичне аніме випускається саме в OVA-форматі (але не варто думати, що в OVA зводиться лише до ероаніме). Прикладами OVA-випусків є такі аніме, як «FLCL», «Video Girl Ai», «Urotsukidoji», «Wolf Rain OVA», «La Blue Girl» та інші.
Оданґо (odango, odango atama) — це особливість дизайну зачіски героїнь аніме або манги, яка полягає в тому, що волосся персонажа з боків заколоті на зразок двох кульок з кісками. Мабуть, найвідомішим персонажем з такого роду зачіскою є головна героїня серіялу «Sailor Moon».
Оекакі (oekaki) — це початкові начерки зарису персонажів, бекґраундом і т.ін. Найчастіше автори манґи докладають оекакі, як бонус (омаке) до манґи, щоб читачі могли краще уявити собі процес її створення. У всемережжі утямок оекакі може також означати веб-форуми з можливістю прикріплення зображень і онлайнового графічного редагування (іміджборди), де викладається анімешний фанарт.
Омаке (omake) — це різноманітні бонуси до аніме, що додають до видання на видиві. Це можуть бути забавні чібі-сценки з персонажами аніме, інтерв'ю з творцями і т.п. Утямок омаке також застосовується і до манги, позначаючи будь-який додатковий матеріял, що додається до того манги.
ОНА (ONA — original net animation) — це аніме, що виходить у мережі Інтернет і, як правило, не доходить до продажу на відео або показу на ТВ або в кінотеатрах. Дуже часто ONA представляє собою низькобюджетні «саморобні» аніме-короткометражки, створені аніме-режисерами-початківцями і безкоштовно поширюються мережею. Приклади: «Rain, the little girl, and my letter», «Platonic chain Web», «Azumanga Daioh Web».
Онґоїнґ (Ongoing anime series) — це незакінчений аніме-серіял або манґа, нові серії (стосовно манґи - томи) якого продовжують випускатися зараз.
Опенінґ, або ж оупенінґ (оpening, OP), ОП — це анімаційний ролик з початковими титрами у ТБ-серіялах і OVA, як правило, показується на самому початку кожної серії та супроводжуваний заголовною піснею (втім, ОП іноді вживається для позначення самої пісні). Середня тривалість ОПа - 1 хв 30 секунд у ТБ-серіялах і овашках; 45 секунд в міні-серіялах.
Отаку (otaku) — це шанувальник аніме і манги, анімешник. Варто мати на увазі, що як правило, слово «отаку» означає більш відданих і фанатичних шанувальників японської анімації, ніж слово «анімешників».
О́ханці, або ж ахеґао-фейс (ahegao face) – це специфічний вираз обличчя під час сексу: одночасне висовування язика й закочування очей догори. Хоча творення утямку оханці передбачало переклад утямку ахеґао, реалістична адаптація ахеґао — ахеґао-фейс — щось середнє між ахеґао і ксоґао.
Оханці-побідиці, або ж англ. ahegao double peace – це специфічний вираз обличчя (одночасне висовування язика й закочування очей догори), який супроводжується подвійним порухом, що йменується побідиця або, по-інакшому, вікторія (вказівний і середній пальці висунуті, інші складені).
П
Панцу (pantsu) — це трусики, спідня білизна.
Панчіра (panchira, pantsu shotsu, underwear shots) — це різновид сексуально-спрямованого фансервису, суть якого в тому, що творці аніме навмисно показують кадри під таким ракурсом, щоб під спідницями героїнь можна було розгледіти їхнє спіднє. Таким прийомом активно користувалися, наприклад, творці «Agent Aika» і «Najica Blitz Tactics».
Паропанк (steampunk) — це субжанр, багато в чому схожий з кіберпанком, але акцентує увагу на естетиці парових машин і подібних механізмів, властивих технольогічному рівню Европи другої половини 19-го століття - початку 20-го століття (хоча, часто в таких аніме можна зустріти і зовсім фантастичні агрегати, що працюють на пару). Найкращим наочним Єдиним прикладом може послужити аніме «SteamBoy» або «Last Exile».
Пламо (plamo) — це збірні пластикові моделі (зазвичай - моделі роботів з хутра-серіялів), які шанувальники японської анімації повинні самостійно зібрати, склеїти і розфарбувати. Дуже корисним для більш глибокого розуміння захоплення пламо-моделями може стати серіял «Genshiken», де ціла серія присвячена такого популярного в Японії анімешному захоплення, як збирання пламо.
Р
Рав (raw) (від анлійського raw - сирий) — це аніме з японським озвученням без усякого перекладу; скани манґи і доджінші японською мовою без усякого перекладу.
Ранобе (ranobe), або ж райнобе (rainobe), лайт-новела (light novel), легкий роман — це повість з ілюстраціями в аніме-стилі, в основному націлена на юну авдиторію. З ранобе-формату починали багато відомих аніме-серіялів (Kino no Tabi, FMP), крім того найчастіше новелізації аніме і манґи видаються саме у форматі ранобе.
Редікомі (redicomi, ladies comics) — це японська назва джьосей-манґи.
Рен'ай (ren'ai) — це різновид японських комп'ютерних ігор про кохання і побачення. При цьому ренаєм зазвичай називають романтичні гри саме для будь-якого віку, ігри ж з еротичним ухилом частіше позначають як H-games, ероґе або просто хентайний квест (якщо ігровий процес дозволяє назвати гру «квестом»).
С
Саби (subs, fansubs) — це субтитри до аніме з оригінальною японською озвучкою. Найчастіше є фанатськими, і йменуються фансаби. Бувають двох первостатей: вбудовані фансаби (гардсаби) — відеофайл одразу ж з субтитрами і окремі файли сабів (софтсаби). Фансаби англійською мовою (а саме за ними найчастіше пишуться українські і російські фансаби) іноді скорочено називають ангсабами.
Сіді-драма, або ж авдіодрама (Drama CD, audio-drama) — це диск з авдіоспектаклем, сюжет якого, як правило, базується на аніме, манзі або відеогрі (не варто плутати з дорамою). Наприклад, «Bleach CD Drama» або «Higurashi no Naku koro ni Drama CD». Сіді-драма може бути простим відтворенням історії першоджерела у вигляді авдіоспектаклю, продовженням, приквелом, або взагалі практично ніяк не пов'язана з сюжетом першоджерела. Найчастіше в СіДі-драмі ролі виконують ті ж сейю, що і в першоджерелі, але можливий і новий акторський склад.
Синґл, або ж ваншот (one-shot), одновидання — стосовно манґи, це слово застосовується для позначення робіт, що складаються тільки з одного розділу. Простіше кажучи, коротка манґа.
Синдром отакуїзму, або ж аніманія — це стан, при якому анімешник витрачає весь вільний час на аніме, манґу і т.ін. Утямок не є психольогічним, частіше використовується в середовищі людей, які не страждають особливою любов'ю до японської анімації, стосовно вельми фанатичних прихильників «китайських порномультиків».
Сканлейтинґ (scanlating) — це процес перекладу манґи, здійснюваний фанами на безоплатній основі за допомогою заміни японського тексту на відсканованих сторінках манги на його переклад. Як правило, перекладені фанами скани сторінок манґи (сканлейти) безкоштовно поширюються через інтернет, що вважається формою мережевого піратства. Якщо японська манґа зазвичай читається справа-наліво, найчастіше сканлейтерами для зручности читачів, які не звикли до японської манґи, то «перевертають» скани таким чином, щоб їх можна було читати зліва-направо - такі скани називають віддзеркаленими сканами або, коротко, дзеркалом.
Спешел, або ж спешіял, спешал (special) — це додаткова серія (або ролик), приурочена до тієї чи іншої події, або що додається до колекційних видань і т.ін. Прикладом є «Love Hina Xmas Special», випущений спеціяльно до нового року, або «Kanon Kazahana Special», пересилаються тільки фанам, які купили певну кількість продукції за серіялом «Kanon». Втім, слово спешел часто може мати на увазі просто будь-який додатковий матеріял (омаке, бонуси) на ДВД-виданні аніме.
Спідсаби, або ж швидкі саби (speed subs) — це фансаби зроблені «нашвидкоруч» до щойно випущеного серіялу.
Спокон (spocon) — це субжанр аніме і манги, основною темою якого є спорт і життя спортсменів. Наприклад, «Гонщик Спіді» (Speed Racer) або «Capeta». Головним чином субжанр спрямований на юнацьку авдиторію.
Суґой (sugoi — «красно», «круто»). У вітчизняних аніме-спільнотах, щоб висловити захоплення від того чи іншого предмета часто вживають такі похідні від даного слова як суґойний, суґойненький тощо. Наприклад, Ліна Інверс та-а-ака суґойна!.
Сейнен (seinen) — це різновид аніме та манги, розрахованої на чоловічу авдиторію приблизно 18-30 років. Якісь відмінні риси сейнен-творів виділити складно: можуть бути й еччі-комедії з тоннами фансервісу, і серйозні речі з довжелезними філософськими діяльогами про сенс життя, і кровожерливі бойовики з горами трупів... Прикладами сейнену є «Golden Boy», «Chobits», «Mahoromantic», «Serial Experiments Lain», «GANTZ», «Berserk», «Mushishi» тощо.
Сейю (seiyu) — це актор, який професійно займається озвученням персонажів в аніме та авдіодрамах. Рідше тяма сейю поширюється на акторів, які виконували озвучку персонажів для юнацької авдиторії. Наприклад, аніме «Gatchaman» або «Cyborg 009». Сентай з суперроботами замість супергероїв часто називають суперсентаєм (таким чином суперсентай можна охарактеризувати як суміш сентаю і мехи).
Т
Танкобон (tankobon) - це том манґи. Зазвичай манґа спочатку публікується в японських молодіжних журналах (зазвичай один розділ на випуск) і після журнальної публікації декількох розділів, видається у танкобон-форматі, що містить велике число розділів (зазвичай від 5 до 10, залежно від місткости кожної).
Тентаклі (tentacles, tentacle-hentai) — це щупальця чудовиськ, що нагадують прутні і з'являються в багатьох аніме чи манґах хентайного спрямування, а також в еротичних дорамах). Унаслідок поширености творів, що звертають увагу на еротичні сцени за участю щупалець, для позначення такої стилістики іноді застосовують утямок тентаклевий хентай (tentacle-hentaі) або тентаклеве зґвалування (tentacle rape)
Токсац (tokusatsu) — це японський кінофільм чи серіял з вагомим ухилом на спецефекти. Як правило, це фантастика, бойовики про супергероїв, жахи або кайдзени (кінофільми про величезних чудовиськ на зразок «Ґоджілли»).
Тороґа́о (яп. torogao) – це утямок аніме й манґи, який позначає специфічний вираз обличчя, що супроводжується екстазом, ніжною насолодою персонажа (наприклад, при зануренні в гарячу купільню або пестощах).
У
Уке (uke) — це пасивний персонаж у парі закоханих представників чоловічої статі. Як правило, жіночний і боязкий.
Усаґімімі (usamimi, usagimimi, usagi-chan, bunnygirl) — це різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме та манґи з заячими хвостиками і вушками. Наприклад, Рабі Ен Розе (Усада) з «Di Gi Charat».
Ф
Фандабування, або ж фандабінґ (fandubbing, dub) — це процес голосового, закадрового перекладу аніме, який здійснюється непрофесійними акторами (а частіше одним напівп'яний мужиком). Як правило, перекладене таким чином аніме (фандаб або дабоване аніме) безкоштовно поширюється через інтернет або продається піратами на ринках.
Фансабування, або ж фансабінґ (fansubbing) — це процес перекладу аніме за допомогою субтитрів, здійснюваний фанами на безоплатній основі. Зазвичай перекладене фанами аніме з вбудованими в відеофайл субтитрами (вбудовані фансаби часто називають гардсабами) безкоштовно поширюється через інтернет, що вважається формою мережевого піратства. Окремі ж файли з субтитрами називаються софтсабами, і піратством зазвичай не визнаються. Фансаби англійською мовою (а саме за ними найчастіше пишуться українські і російські фансаби) іноді скорочено називають ангсабами.
Фансервіс (fan service) — це різноманітні моменти в аніме й манзі, створені виключно на задоволення фанів і не мають жодного сюжетного товку. Як правило, фансервіс містить сексуальні риси (наприклад, демонстрація трусиків головних героїнь або сцени у ванні та на гарячих джерелах) і призначений для залучення охочої до оголених анімешних тіл чоловічої авдиторії. Ясування м'язистих, перекачаних чоловічих тіл теж є фансервіс (яскравий приклад: «Дивовижні пригоди Джоджо»)
Філер (filler) — це утямок, який зазвичай застосовується до заснованих на манзі аніме-серіялів, які містять надзвичайно велику кількість серій. Справа в тому, що створення манґи звичайно йде повільнішими темпами, ніж створення ТБ-серіялу, і тому творцям аніме за незакінченою манґою часто доводиться вставляти в серіял серії, не засновані на манзі і покликані „виграти час“, щоби манґака встиг закінчити сюжет першоджерела (або бодай сюжетну арку) - такі серії і називають філерами. Зазвичай, філери не передбачають ніякого розвитку сюжету або значущих подій, тому що покликані «залишити все, як є», щоб не повести дійство врозріз із сюжетом манґи. Як правило, подібний феномен не особливо вітається в середовищі шанувальників манґи-першоджерела. Наприклад, аніме «Наруто» дуже відоме своїми філерами.
Футанарі (futanari, futa, D-girl) — це різновид зарису персонажів в еротичному аніме (манзі), коли персонаж поєднує в собі чоловічі й жіночі статеві ознаки. Наприклад, має жіночі груди і прутень, або ж піхву і прутень.
Х
Хентай (hentai) — це утямок, що використовується для позначення японської анімації та манґи еротичного характеру, що містить відверті сексуальні сцени. Шанувальників такого аніме часто називають хентайникамі. Слід завважити, що хентаєм зазвичай іменуються лише твори, в яких демонструються сцени сексу між чоловіком і жінкою або сцени зґвалтування дівчини тентаклями. Анальогічні ж твори, що показують секс між чоловіками, прийнято називати яоєм, між жінками – юрі і т.ін. Також примітно, що незважаючи на японське походження слова хентай, яке іноді на мовлення використовується в сенсі «збоченець», в самій Японії для позначення еротичного аніме частіше використовуються тями eroanime або ju hachi kin («дітям до 18 забороняється»).
Хентайня – це утямок, що може позначати наступне: 1) видавництво хентайної продукції (аніме, манґа, фігурки тощо); 2) спільнота, бесіда чи канал, куди надсилають хентай. Адмін або контентороб хентайні – хентайняр.
Хеншін (henshin, transformation) — це утямок, який застосовують до махо-шьоджьо і позначає процес трансформації героїні в «дівчинку-чарівницю». Зазвичай цей процес являє собою подобу заставки, яку показують без будь-яких змін від серії до серії під час кожної трансформації (одну і ту ж заставку знову і знову дозволяє застосовувати відсутність певного бекґраунд в хеншін-сценах, крім того використання однієї і тієї ж заставки кілька разів дозволяє істотно скоротити обсяг роботи над серіялом); часто хеншін супроводжується однієї і тієї ж «коронним висловом» персонажа: наприклад, «Місячна призмо, дай мені сили!». У багатьох аніме хеншін також супроводжується оголенням героїні – радше за все це робиться виключно з метою фансервісу, щоб заманити чоловічу авдиторію.
Ц
Цундере (tsundere) — це один з тривіяльних архетипів персонажа аніме (манґи і відеоігор), коли персонаж спочатку поводиться грубо, неприязно, але згодом нам відкривається його мила і ніжна сторона. Наприклад, Онідзука з GTO, який спочатку здається нетесаним грубіяном, але потім ми поступово починаємо бачити його «дбайливу» сторону. Жіночі персонажі з норовом на подобі цундере зазвичай називають цундерекко (tsunderekko). Наприклад, моток Аояма з серіялу «Love Hina» спочатку веде себе неприязно і навіть намагається порубати головного героя мечем, але згодом ми починаємо бачити в ній ніжну дівчинку, яка навіть зазнає якісь почуття до головному герою.
Ч
Чібі (яп. chibi – «маленька людина», «дитина») — це різновид зарису персонажа аніме або манґи, близький до деформінґу, коли персонаж малюється в «дитячих» пропорціях; дитяча версія персонажа. Зазвичай, чібі-персонажі або чібіки вважаються досить милими і кумедними.
Чянка, або ж чяночка, чян (яп. chan) – це сленгізм, що означає дівчина, дівчинка, жіночка тощо. У японській мові це є іменний суфікс, що ставиться здебільшого після жіночих імен, але й іноді після чоловічих, коли звертаються або кажуть досить ласкаво або залицяльно. Іменний суфікс -чян можна прирівняти до зменшувально-пестливих іменникових суфіксів української мови. Утямок чянка також застосовується для позначення дівчат і жінок винятково намальованих або зображених у стилі аніме й манґи.
Ш
Шкільний горор (School Horror), або ж шкільні жахи — це аніме-горор, дія якого відбувається у школі чи зі школярами. Яскраві приклади: «Higurashi no Naku Koro Ni» або «School Days».
Шьоджьо (shoujo) — це різновид аніме та манги, здебільшого розрахованої на авдиторію молодих дівчаток. Зазвичай шьоджьо-аніме містить велику частку романтики, а головним героєм є дівчинка. Наприклад, «Card Captor Sakura», «Fruits Basket» або «Kodomo no Omocha». Нерідкісні також в подібного роду творах первні пригодницького субжанру чи фентезі.
Шьоджьо-ай (shoujo-ai, girls love, GL) — це романтичні аніме і манґа про любов між дівчатами, що не містять відвертих еротичних сцен. Наприклад, «Revolutionary Girl Utena» або «Kannazuki no Miko».
Шьонен (shounen) — це різновид аніме та манґи, здебільшого розрахований на авдиторію молодих юнаків. Твори такого роду, як правило, містять багато екшону та/або гумору, а головними героями є хлопці. Наприклад, «Сталевий алхемік» або «Наруто». Оскільки шьонен може включати в себе досить різні за субжанровою належністю анімешки, об'єднані лише їх спрямованістю на хлопчачу авдиторію, іноді утямок шьонен уточнюється іншим субжанровим позначенням: наприклад, шьонен-адвенчер (хлопчачі пригоди), шьонен-комедія (хлопчача комедія) тощо.
Шьонен-ай (shounen-ai, boys love, BL) — це романтичні аніме й манґа про любов між хлопцями, що не містять відвертих еротичних сцен. Наприклад, «Gravitation».
Шьотакон (shotakon, shotacon, shota) — це різновид еротичної манґи та доджінші (рідше аніме), що містять сцени сексуального характеру за участю маленьких хлопчиків. Іншими словами, «хлопчачий» анальог лолікону або «яой з дітьми». При цьому тяма шьотакон зазвичай позначає твори, що демонструють сексуальні сцени саме між двома хлопчиками або між хлопчиком і дорослим чоловіком. Для позначення творів, що демонструють стосунки хлопчика з дівчинкою чи дорослою жінкою існує тяма стрейтовий шьотакон (straight shotacon).
Шьтаджікі (shitajiki). Незважаючи на те що в нас шьтаджікі є досить рідкісною річчю, в Японії любителі малювання часто використовують шьтаджікі як підкладку на яку кладуть аркуш паперу, або між аркушами паперу в альбомі, щоб не псувати гладкість аркушів. Варто відзначити, що значна частина анімешної сайд-продукції як раз виходить у вигляді шьтаджікі із зображеннями тих чи інших популярних персонажів аніме та манґи.
Ю
Юрі (yuri) — це субжанр еротичних аніме і манґи, що спеціялізується на демонстрації сексуальних сцен між дівчатами. Персонажі чоловічої статі - рідкісні гості в творах такого роду.
Я
Яндере (yandere, deretsun) — це один з тривіяльних архетипів характеру персонажа аніме (манґи і відеоігор), коли персонаж спочатку веде себе мило, здається скромним і нерішучим, але згодом нам відкривається прихована від сторонніх очей «темна особистість» цього персонажа. Загалом, яндере можна визначити як «цундере навпаки». Наприклад, Ідзумі з манґи «GANTZ» спочатку демонструється милим і сором'язливим бішьоненом, але згодом ми бачимо в ньому кривавого вбивцю, який безжально влаштовує різанину на вулицях міста. Жіночі персонажі з норовом на подобі яндере зазвичай називають яндерекко.
Яндерекко. Безперечно, найбільш показовим аніме з яндерекко-героїнями є «Higurashi no Naku koro nі». (спойлер: Наприклад, героїня на ім'я Шіон спочатку показується нам в образі сором'язливої кельнерки, але пізніше в тієї їде клепка і вона починає вбивати всіх підряд, інша героїня на ім'я Рена на перший погляд може здатися звичайною дівчинкою з пристрастю до всього кавайного, але пізніше вбиває людину за допомогою гігантського тесаку і, потім її охоплюють параноїдальні ідеї і вона захоплює будівлю школи, погрожуючи спалити себе і всіх заручників).
Яой (yaoi) — це субжанр еротичних аніме і манґи), що спеціялізується на демонстрації сексуальних сцен між чоловіками. Шанувальники такого субжанру японської анімації зазвичай звуться яойниками і, частіше, яойницями.
Посилання
Примітки
