Український побут

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У-тю-тю, моя маленька.
Стаття ще не виросла і має бути дописана. Або передана під опіку старшого родича Статті, де їстиме кашу, поки виросте, поїде вчитися в універ, знайде пару, заведе своїх діточок, а потім здохне і згниє нахуй в землі. Отака ось хуйня.

Стаття потребує доповнення!
Ця стаття засмучує наших слоупоків, бо навіть вони розуміють, що її давно вже треба доповнити усілякими корисними картинками та інформацією, або, можливо, видалити якусь недолугу хуйню ідіота і написати натомість щось притомне.

Файл:Maxefault.jpg
Колись побут був таким
Файл:Sovcar.jpg
Радянський автомобіль

Український побут має багаті традиції бла-бла-бла глечики, вишиванки бла-бла пісні бла-бла. Утім, зараз усього цього в природі лишилося дуже мало, а більшість українців досі живе в умовах, де панує пострадянський побут, убогий і страшний (див. ілюстрації) в декораціях хрущовок та брежнєвок 5-ти та 9-ти поверхів. Та сама більшість українців, щоправда, до нього вже звикла, а миритися з його умовами справжні українські чоловіки вважають ознакою мужності.

Реальність

До характерних рис українського побуту належать:

  • періодична відсутність гарячої води[1];
  • (історичне, тепер менш актуальне) техніка, яка не працює до її «обробки напильником»;
  • автомобілі швидкого приготування Daewoo;
  • погані дороги (їх лагодять тоді, коли має приїхати Президент);
  • сніг, який прибирають лише там, «де треба», в інших місцях громадяни самі все зроблять;
  • ритуалізоване хабарництво.
  • сусіди різного типу ідіотизму, упоротості, надійності; що здатні принести багато лузлів або проблем.

Не забудемо і про періодичні відключення світла, тепла, води кисню що можуть рандомно застати вас у будь-який момент, навіть у місті-мільйоннику.

Примітки

  1. Вимикати воду — комунальний ритуал, що бере початок у 1990 роки.

Див. також