Граматичний нацист

Матеріал з Драматика
Версія від 19:48, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.


Файл:Ґраматика лемоні.jpg
Vita sine grammatica - vitа non sunt.
Файл:Спеллчецк.png
Ця стаття дратує автоматичного ҐН.

ҐГҐраматичний нацист (також — grammar nazi, ґраманаці, укр. авт. правописний отаман) — тип осібних чи безосібних, який прагне внести в дискусію риси правильної побудови згідно граматичних норм згідно з граматичними нормами, просвітити опонента в питаннях щоякнайестетичнішого вираження власних думок. У силу постійного намагання покращити світ, багатства ґраматичних та лексичних різновидів мови (і, відповідно, помилок, які можна там зробити) та не в міру показної аґресивності, багато речей надзвичайно, люто бісять цього осібного чи безосібного. Серед них особливе — слабко розуміюче сутність мови суржикове бидло та школоту суржикове бидло та школота, які слабко розуміють, ще не осягнули сутність мови. Специфіка така, що навіть сам ґраматичний нацист, що випадково чи в тяжку хвилину написав якесь слово не вірно неправильно, біситься через дорікання іншого ґраматичного нациста. Але безосібний знає. І рядовий, і епічний (такий в кожне, навіть випадково неправильно написане, слово влізе) граматичний нацист завжди має віддані сайти, присвячені ґраматиці якоїсь мови. На Вкраїні це Словник.net, УЛІФ, ціла низка спеціальних вікі, книжки Караванського, Пономарева, Антоненка-Давидовича та ін., Вікіпедія:Список найуживаніших мовних помилок тощо, тощо...

В Україні

Файл:УкрПрапор.jpg
Прапор українських грам нацистів
Файл:Grammar-nazi.jpg
Ще один прапор. Тепер є дві прапорі
Файл:ҐН ОВ.jpg
Файл:Тупа людина.png
Файл:Білграмнац.jpg
Файл:Babka copy.jpg
« Збирається якось росіянин на захід України у справах… Колеги його наставляють: ти ж там тільки українською найчистішою говори, бо ж як дізнаються, хто ти є, то смерть мученицьку приймеш…

Поїхав. Поки справи по славетному місту Львову вирішував, то й заблукав… Ну, нема чого робити — треба запитувати. Згадуючи настанови колег, звертається до дідуся, що саме поряд проходив:
— Добродію, підкажіть-но, будьте ласкаві, де тутка останівка є?
Дідусь, ласкаво обертаючись:
— Зупинка за рогом, але ти, москалику, вже приїхав...

»

Окрім загальнолюдської категорії ґраматичних невмільців, в Україні, як завжди, навіть не ще одна, а ще три біди. По-перше, через значний вплив москальського діалекту впродовж дуже великого періоду часу і перетворення половини українців на homo soveticus(сподіваюсь, правильно написав, в іншому разі цілую любу дружину, люблю націю, сподіваюся ти, батьку, мною пишався, та ін. подібне), 95% українців не лише не може, а і не хоче писати літературною мовою. По-друге, через те ж дарування нам честі стати новим типом людини, у нас є два варіанти мови як такої - 29-ого та 33-ого, що неабияк ускладнює шлях до істини - инакше кажучи, ще раз поділяє п'ять відсотків, що залишились. Ну і остання, третя біда - галичансько-наддніпрянські срачі. Справа не так у територіальних сферах впливу, як у впливах на СУЛМ(сучасна українська літературна мова - жертовник ґраматичного нациста, як хто не здогадався).

Особливо варто присвятити увагу першій проблемі. Такі слова як "останівка", "оправдовуватись", "опіздав" наводять нас на думки про жах цього всього. О, боже, дві чорних джипі без номерів під'їхали до мого дому, дописуйте це самі, я таки неправильно написав "sovyeticus". Вони йдуть! Ряту3490шщжрлцть с

Український список

  • Міроприємство - за таке просто вбити - мало.
  • Опіздав - ҐН нервово курить, проходячи повз — се пошті.
  • Останівка - це вже класика жанру
  • Щось собою/із себе уявляти - калічна калька з російського виразу.

А також усі промови нинішнього колишнього відомого прем’єра.

Кровотеча з очей українського ГН

За кордоном

Англійська

Є декілька норм, бо вони, як і українці, срані демократи, Сталіна на них нема. Center vs. centre, etc. Кров з очей зазвичай від того, що людина не в змозі написати апострофа в you're (you are, ти є) та пише your (твій) замість цього. Це базові регулярні помилки. Сама ж граматика англійської — це чортзна-що, але, насправді, якась японська або тайська мають 100 очків фори. Проводяться граматичні конкурси серед дітей: вони слухають слово та по літерах кажуть, як воно має записуватися. На щастя, в українській такого безладу поки що нема, треба почекати кількасот років, поки розмовна мова відійде від письмової (чого може в нас ніколи не статися через постійне реформування, слава Ісу).

Японська

Поширені граматичні помилки безосові невідомі, але орфографія — це мікс ієрогліфів, що можуть читатися декількома способами, та двох складових абеток. Тобто, простір для фантазії там великий, помиляйся досхочу.

Французька

Кажуть, що французи ненавидять всіх, хто розмовляє «не так». Про «пишуть не так» невідомо. Орфографія за збоченістю схожа на англійську: "merci beaucoup" це «мерсі боку», тобто, "вельми дякую".

Російська

Жорстка централізація нормативної мови за мотивами французів призвела до того, що діалектні варіації вважаються маркером «селюка». Фонетика голосних трохи гуляє порівняно з правописом — наприклад, немає літери для шва (а звук є!), та голосні у ненаголошених складах взагалі відрізняються у різних діалектах. Це все та дебільна система подвоєння приголосних (які завжди одинарні на слух) та розділення на окремі слова призводять до регулярних помилок. «Тайланд» — це не тільки популярна туристична дестинація росіян, але ще й привід поплакати кров’ю для тамтешніх ГН.

Рятунок

Файл:Original-grammar-nazi-grammatik-macht-frei.png
Граматика звільняє
  1. Падонкафскій правопис для московитів [1] [2] [3]
  2. Програми, які корегують написання. Н-д Мозілла Фаєрфокс.
  3. Фільольоґічний факультет

Улюблені мережеві місця

Основна стаття: Українська мова#Кориснї ресурси

Див. також


Примітки