Синдром каченяти

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раніше було краще...

Синдром каченяти (baby duck syndrome) - явище у людській психології та поведінці, коли людина вважає свої перші враження про якесь явище чи свій перший досвід в якійсь сфері найкращими і найправильнішим, а усі наступні свої враження та досвід - гіршими за той самий перший. З цього ефекту психіки походить і те саме "перше кохання", наприклад. В інтернеті синдром каченяти є у всіх хто сидить на іміджбордах більше ніж два-три роки, навіть якщо безосібні люто заперечують наявність такого синдрому у себе.

Професор Конрад та його гусенята

Конрад та його качка гуска

Великий австрійський вчений Конрад Лоренц любив гусей, а вони його. Саме гусей, «каченята» — результат неправильного перекладу з німецької на англійську.

За мотивами цього він написав багато книг з етології та філософії, але став загальновідомим синдром каченяти що веде свій початок з книги «Кільце царя Соломона». Суть у тому, що гусенятко, що тільки що вилупилося, приймає за свою маму перший рухомий об'єкт, слідує за ним і беззаперечно повторює вироблені об'єктом дії, незалежно від того, чи є об'єкт гускою, куркою, іграшкою на коліщатах або великим австрійським ученим Лоренцом.

Хворі "каченята" в інтернетах

Каченята існують серед будь-яких поколінь і країн. Від американських прерій до сибірських єбенів та японських мегаполісів.

Синдром проявляється будь-де і будь-коли:

Див. також

Посилання