Вакарчук

Матеріал з Драматика
Версія від 19:48, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:Вакарчук 3.jpg
Він

Святослав Вакарчук (Вакарчук, Святосклав Мандат) — співець ротом, патріот, фізик, засновник партії «Голос», єдиний переможець (виграв один мільйон грн) на шоу «Перший мільйон», бізнесмен.

Початок

Народився у файному місті Мукачево в сім'ї науковця зі Львова. З дитинства вирізнявся серед інших гострим розумом та непосидючістю. У 1994 році приєднався до арт-рок-гурту «Клан тиші», котрий згодом змінив склад та назву на «Океан Ельзи». Після закінчення універу Святослав мав якось себе реалізовувати в житті (скажімо, продовжувати навчання за кордоном), але сабж зосередився на творчості й не прогадав. У квітні 1998 гурт припхався до Києва, де записав дебютну платівку «Там, де нас нема», яка вибухнула в серцях молоді, та показала що пісні нашою мовою можна слухати не лишень у сільських клубах.

Як показала практика, Вакарчук уміє працювати не лише ротом, у нього добре працюють ще й мізки, бо літку 2009 він успішно захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук. На честь його наукової праці один з альбомів «Океану Ельзи» було названо «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry. Цю ж назву має його власна фірма з бронювання квитків.

Політика

З політикою Святослав, а точніше його сім'я, дружила вже давно: його батько — один із засновників Народного Руху України, був довіреною особою Кучми на виборах 1999 року, згодом став міністром освіти за часів Пасічника й просував ЗНО, а сам Святослав виступав з концертами на його підтримку.

Під час Помаранчевої революціїї Вакарчук активно підтримував Юща та навіть співав зі сцени разом з Русланою. На позачергових виборах 2007 року став депутатом від «Нашої України — Народної самооборони», прогуляв майже половину засідань та не вніс жодного законопроекту, наступного року він послав подалі цю вашу політику, заявивши, що депутати зовсім знахабніли та забули про народ. Під час бугурту на Євромайдані звернувся до Овоча з проханням не стріляти в діточок на майдані, а потім закликав провести референдум щодо федералізації та російської як другої державної, згодом відхрестившись від цих тверджень.

Політика, звісно, не відпускає свої адептів просто так, тому в 2019 році Вакарчук урочисто презентував свою партію «Голос» та замахнувся на крісло президента, висунувшись кандидатом, але не пройшов, бо наш народ прекрасно розуміє, що співець-президент — це вже занадто, а ось клоун це зовсім інша справа. «Голос» пройшов на парламентських виборах, і Святослав знову став депутатом, але вже як голова власної партії. Щоправда, Славко і цього разу клав активно прутня на свої депутатські обов'язки. Так у вересні 2019 року він прогуляв засідання Верховної Зради і натомість вирушив на концерт до сябрів.

Зрештою Вакарчук здався без бою укотре дав задню й склав мандат депутата вдруге, пояснивши своє рішення тим, що він виконав свою місію: привести нових людей у Раду. Отаке от.