Індоєвропейці
|
Індоєвропейці — носії індоєвропейських мов, як нам підказує Отаман Вочевидячки, які розповзлися по всій земній кулі. Сама тема походження індоєвропейців і їхньої прамови повна спекуляцій та неймовірно божевільних гіпотез.
Кул сторі
Уважний спостерігач карти мов світу помітить, що так звана індоєвропейська мовна сім'я займає більшість території світу, і при цьому мови її представників (особливо європейської частини) дуже схожі, що дає представникам цих народів явну перевагу в адаптивності.
Так вже історично склалося, що десь 8к років тому, поки протосеміти (шумери, копти) гралися у свої землеробські ігрища, суворі кочівники з недокерамікою і бронзовою зброєю, які говорили тією самою «праіндоєвропейською мовою», розселилися з територій східніших від Дніпра і північніших від Кавказу (точніше не каже навіть Святий Дух) в усі боки, куди очі бачили. Причини такого неадекватного буму невідомі (може клімат чи вторгнення інших кочовиків), але приєвропейські степи завжди були і будуть джерелом неадекватних дивномовних народів.
Так от, одні з них дійшли до Ірландії і назвали її честь себе (щось подібне до «айре»), а інші до Індії і теж назвали її начесть себе (теж щось подібне на аріїв + Іран). Ну ви зрозуміли, саме вони і називали себе «аріями». Оскільки сталося це порівняно нещодавно, а розокремлення мов похідних від латини чи старослов'янської ще нещодавніше, то ми і маємо купу схожих мов і всі з одного котла.
Далі європейцям просто щастить — то Україна експансує в Московію, а Московія експансує в Сибір, то західноєвропейці експансують в америки, африки та океанії. Не відставали від своїх мовних блідолицих побратимів й індоіранці. Були в Азії ще й такі гілки, як тохари чи анатолійці, але їх носіїв згодом підкорили й асимілювали інші народи. У результаті як не крути, а москвомовний чукча зрозуміє француза та вогняноземляного аргентинця краще за сусідні села в Амазонці.
Див. також
| ||||||||||||||||||||||
