Увага! Матюки!
Якась бля*ська с*ка, втулила до статтi дох*я матюкiв, що пи*дець як не добре для психiки деяких особливо вразливих читачiв.
Цю статтю переглядали багато тисяч разів!
Стаття чомусь популярна і має багато переглядів. Це важко осягнути, втім і не треба.
Так, аноне, ти все правильно зрозумів. Мова не про якусь там Східносибірську лайку песика, а саме про лайку, цебто, якою лаються в Україні. Ця стаття, зібрана силами анонімів, збірка всього більш-менш цікавого з українських поганих слів, за які батько може добряче ляснути ременякою по спиняці.
Бздун або бздюха – той, хто бздить, випускає гази через дупу.
Бевзь, бевзень (лайл.вайло, йолоп, бовдур).
Бешкетник – (1) той, хто зчиняє бешкет, учасник або призвідник бешкету; (2) учень, який систематично порушує дисципліну (пустує).
Біс – (1) уявна надприродна істота, що втілює зло та зазвичай зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. Уживається як лайка:
Де в біса! – уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там!;
До біса, достобіса - (1) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. д.) геть; на всі чотири вітри; (2) (чогось) багато, безліч;
На [якого] біса – нащо?, для чого?;
Один біс – однаково, все-одно;
Убіса (вбіса) – уживається в знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як;
Що за біс? – уживається для вираження здивування;
Якого біса? – уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо?, чому?;
Блазень (моск. шут):
1) арх. Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважає господаря та його гостей різними витівками, жартами тощо;
2) Комедійний персонаж у старовинних виставах;
3) Про людину, в переносному значенні або зневажаючи, яка на потіху іншим удає із себе дурника, штукаря;
4) лайл. Дурень, телепень;
5) діал. Молокосос, малюк, шмаркач.
Бовдур
1) Димар (у хаті, на хаті);
2) діал. Стовп диму, клуб туману, хмар тощо;
3) лайл. Про грубу, нерозумну людину;
Бусурман кажуть про людину іншої віри (перев. магометанин). Уживається як лайливе слово.
Вайло – розм. неповоротка, незграбна людина, тюхтій.
Вилупок – зневажл. (1) про дитину чи (2) про людину з негативними рисами.
Залупок – антонім до вилупок.
Виродок – (1)зовнішньо потворна людина; (2) лайл. Людина, що втратила хороші якості, недолюдок.
Вишкребок
1) розм.Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі;
2) перен., жарт. Про останню дитину в родині;
3) лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину;
4) "Жертва аборту".
Віддухопелити, відлупцювати – сильно побити когось.
Волоцюга
1) зневажл. Бездомна людина, яка не працює, а живе за рахунок крадіжок, жебрацтва абощо, постійно змінюючи місцеперебування;
2) Бродяга, пройдисвіт;
3) Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи;
4) жарт. Про того, хто певний час був відсутній удома;
Ґамселити – сильно бити когось, із силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь.
Гаспид – те саме, що чорт, диявол, дідько, біс; іще - змій, плазун. Приклад: "На гаспида та василіска наступатимеш, і потопчеш лева та змія" - Псалом. Уживається як лайливе слово.
До гаспида – дуже багато.)
Гидота
1) Те, що викликає огиду;
2) Поганий, підлий вчинок, підлість, мерзотність;
3) перен. Про підлу, мерзенну людину;
4) Погань.
Глузувати – уїдливо насміхатися, висміювати когось або щось.
Набрід – зневажл. нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.
Навіжений – уживається як лайливе слово;
1) Психічно хворий, божевільний/божевільна;
3) Неврівноважений, нестриманий;
4) Позбавлений розумного змісту;
5) перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості тощо.
Наволоч – (1)зневажл. підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди (набрід); (2) зневажл., лайл. нікчемна, підла людина (негідник).
Нацицівник – аналог бюстгальтера.
Нахаба, наглота – людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.
Недолугий – безсилий, слабкий, кволий фізично (про людину і тварину).
Невіглас – неосвічена людина, неук.
Нездара – людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь; неповоротка, незграбна людина. Уживається як лайливе слово.
Незграба
1) розм. Незграбна людина;
2) Те, що зроблене грубо, без смаку;
3) Який не відповідає своєму місцю, призначенню тощо;
4) Слабкий щодо сили свого впливу;
5) Слабкий у художньому й змістовому аспектах;
6) Незначний щодо обсягу, розміру, значення тощо;
7) Уживається як лайливе слово.
Недотéпа
1) Людина, яка не вміє робити, виконувати, здійснювати що-небудь із належним умінням, як слід. Невміла людина;
2) Уживається як лайливе слово;
3) Розумово обмежена, тупа людина, дурень.
Непотріб
1) Непотрібні речі;
2) Нікчемна людина;
3) Покидьок;
4) Непридатні до використання, непотрібні залишки чого-небудь (мотлох, старі речі тощо);
5) перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства;
6) Уживається в значенні лайливого слова (негідь, потолоч).
Москаль (комуняка) – хтонічна істота на кшталт бабая, тільки набагато гірша. За легендами, впродовж тисячоліть саме вони нищили український народ. Ненависть до них закріплена в крові, всмоктується з материним молоком, плекається й викохується впродовж всенького життя до самої смерті.
Скажений
1) Хворий на сказ, який сказився, який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина;
2) Уживається як лайливе слово;
3) Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний; який перебуває у стані несамовитості, шаленства;
4) Який виражає несамовитість, шаленство;
5) Який діє за власним бажанням, за власною волею, незважаючи ні на кого; свавільний;
6) Баский, гарячий (про коня);
7) перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву;
8) Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття тощо);
9) Дуже швидкий, рвучкий (про вітер), нестерпний (про холод або спеку), з великими морозами, лютий (про зиму), бурхливий (про море), міцний (про тютюн), дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою тощо;
10) Неймовірний, дивовижний;
Мов скажений:
а) Не здатний контролювати свої вчинки, дії;
б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили, її вияву.
Стéрво
1) Труп тварини, падаль;
2) розм. Підла, негідна людина, мерзотник;
3) Уживається як лайливе слово.
Палянт – дурник.
Плюгавий – який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину); перен. огидний, мерзенний, підлий.
Пришелéпкуватий – нетямущий, безтолковий.
Пранцюватий – (1) хворий на пранці (сифіліс). (2) Уживається як лайливе слово.
Падлюка, підлота
Погань
1) Покидьки;
2) розм. Тварини, комахи тощо, що викликають у людини відразу, огиду і т. д.;
3) розм. Нечиста сила, чорт, відьма тощо;
4) перен., розм. Щось, що викликає відразу, огиду і т. д.;
5) Усе, що викликає осуд;
6) Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство.
Потвора
1) Страхітлива фантастична істота, страховище;
2) Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла;
3) Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо;
4) перен. Про люту, жорстоку людину, що втратила хороші моральні якості (недолюдок).