Вуйко
Ву́йко — діалектне слово, загальновживане на заході України замість слова «дядько».
Як прізвисько
Коли в 90-ті роки маса чоловічого населення поїхала на заробітки в інші регіони чи навіть країни, вуйками почали називати не лише будівельників-галичан, а й вихідців з усього Заходу України. В уявленні адекватного українця вуйко — це не просто чоловік із Заходу України, а саме українець із відповідною ментальністю та поведінкою: селюк, який полюбляє бухати, після чого веде себе, як свиня.
Насправді
Насправді ж вуйко — це брат матері, на відміну від стрийка — брата батька. До речі, закарпатці іноді вживають слово «вуйко» у значенні «ведмідь» (що не дивно, бо зазвичай таку тварюку своїм ім’ям бояться називати).
Вуй, або уй, це дуже давнє слово, що дійшло до нас ще з часів пра-індоєвропейців — походить з прото-слав’янського слова *ujь, яке в свою чергу від прото-індоєвропейського *h₂ewh₂yos. Колись всі жили великими родинами та треба було розрізняти хто в цьому безладі як саме з ким пов’язаний, просто «брат когось з батьків» було б недостатньо.
Див. також
Посилання
| |||||||||||||||||||
