Принципова російськомовність

Матеріал з Драматика
Версія від 19:53, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Я не вірю!
Ви всі брехливі кровосісі!!! У всьому винні Піндоси!!! Бендерівці!!! Капіталісти!!! А кляті малороси мають покаятись та повернутись під крило Мами-Рашки!!!

Принципова російськомовність (ПР) - переконання російськомовного громадянина України в тому, що всі українці розуміють російську і повинні толерувати його спілкування нею в місцях, не призначених для цього (наприклад, наявне правило про україномовність чи положення Закону).

Основні риси

У носія ПР спостерігаються 2 основних симптоми, які роблять його неефективним учасником суспільства:

а) свідоме некористування українською мовою при наявності необхідності - небажання нормально вивчити, чи навіть у випадку досконалого володіння, небажання використовувати українську.

б) переконання у наявності права на порушення правил і законів щодо української мови у спільнотах навіть приватного типу.

Явище ПР не має нічого спільного з самою російською мовою, російськомовністю, чи етнічним походженням людини. Також не ідеться про приватний сектор спілкування, де немає обмежень для російської.

Часто ПР є звичайною формою позиційного мислення. У цьому випадку вивчення української сприймається як зміна себе, а відповідно як загроза.

Віктимність

Часто індивіди прагнуть подати себе як жертви посягань на права людини, при тому, що термін стосується лише тих спільнот чи сфер роботи, де не толерується російська мова. Тобто має місце зумисне нав'язування своєї точки зору там, де це нікому не треба. І посягання на права інших людей.

Синдром "Яніабязан"

Файл:Яніабязан.jpg
Власне
Основна стаття: Яніабязан

Походить від фрази, яку часто вигукують працівники сфери послуг, які мають ПР. Такі працівники часто некоректно поводять себе з клієнтами:

  • не починаючи обслуговування українською,
  • категорично відмовляючись переходити на українську на прохання чи
  • переходячи на українську, але морально знущаючись.

Тобто вони виявляють загальну непрофесійність і неклієнтоорієнтовність, видаючи це за посягання на свої права і свободи.

Різновиди носіїв

Як правило, носії ПР належать до нижчих шарів суспільства і є слабкоінтелектуальними особами, які з дитинства засвоїли ідеї екс-колонізаторської вищості росіян в Україні і більшої значущості російської мови над українською. ПР для них є засобом компенсації їхніх життєвих неуспіхів.

Зустрічаються і інші представники, які можуть бути спеціалістами високого рівня. Для таких людей, їхня ПР - це елемент особистого комплексу Бога, набутого точно так само через екс-колоізаторські ідеї і закріпленого разом із високою кваліфікацією (потрібністю на ринку). Часто поряд із ПР у них спостерігаються завищені вимоги в інших сферах спілкування та відносин.

Софізми-відмовки

Частим є посилання на неважливість мови, але українською вони чомусь говорити не хочуть.

Іноді посилаються на невивченість української, в такому разі може це не ПР, а звичайна лінь.

Іноді посилаються на міжнародний або якийсь інший вищий статус російської за українську. Мовляв, російська ж міжнародна, а українська - ні. Нащо мені її вчити, говорити нею, а от ти маєш перейти на російську, казачє. Проблема в тому, що російська вже років 30 як не міжнародна, а мова найбільш відсталого регіону. В окремих країнах ще лишаються спеціалісти, які вчилися в серсері, але жодних технологій прогресивніших за комп розміром в кімнату вони не шарять. Науковий потенціал рашки - це лише медійна франшиза для міжнародного іміджу і на практиці його просто не існує.

Досвід спільнот

Аніме-клуб Міцурукі

Основна стаття: Аніме-клуб «Міцурукі»

У чатах клубу Міцурукі 2020 року недопустимо спілкуватися російською. Відмова діє лише в чатах як тестовий засіб.

У "Відмові від російської в чатах Київського Міцурукі" стверджується, що російськомовні громадяни України доволі чітко поділяються на 2 типи: нормальні і для них не буде проблемою спілкуватися українською, або навіть вчитися це робити, і переконані українофоби, які не зможуть прийняти правил бесіди і не доєднаються до спільноти.

Шкода переконаних українофобів у тому, що як тільки їх стає більше, вони починають агресивно нав'язувати ідеї вторинності українського і пропагувати русскій мір.

Таким чином, у бесідах клубу немає дискримінації за мовною чи етнічною ознакою, а є перевірчий засіб на наявність синдрому ПР.

Див. також

Посилання

Примітки