Варяжка

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Статтю руками не мацати! Архівний експонат!
Ця сторінка зберігає для нащадків якусь важливу інфу з минулого УБК чи написана з тогочасної точки зору.


Файл:Mb.jpg
Варєжка дивиться на тебе з надією на відродження Росії.

Мирослава Бердник (Вáрєжка, двітищисьома Варя́жка) (р.н 1960) — київська журналістка і публіцист, відома ісконніца радянського обряду, дочка відомого українського письменника-фантаста Олеся Бердника. Представляє собою цікавий приклад ісконніка, коли за наявності українського імені і прізвища можна бути таким українофобом. Це безперечно ріднить її з іншим ісконніком — Олесем Бузиною.

Через її чудові заклики до відродження Росії її чи то було заарештовано, чи то ні у 2016. Був обшук[1], і з того року вона свій литдибр вже не веде. Всім похій, але хай ця історія її вітчайдушної боротьби залишається тут на згадку майбутнім українським патріотам Росії.

УкраїнофобіЄ

Вела блоґ у ЖЖ під ніком varjag_2007 та з пафосною назвою («И свет во тьме светит, и тьма не объяла его / Хроники Рагнарёка»)[1]. Поборниця відновлення “Єдиної і неподільної”. Разом з тим, на відміну, від інших ісконніків, не критикує українську мову і не цурається її використовувати у розмовах з україномовними. Чому дочка відомого українського письменника, громадського діяча та ще й поміркованого націоналіста стала затятою українофобкою, не зовсім зрозуміло, хоча дещо можна розгледіти у спогадах Мирослави про свого батька[2]. Разом з тим блоґ Варяжки наповнений досить цікавими оригінальними матеріалами, що уподібнює її до журналів таких ісконників, як novoross-73 чи i_grappa. ЖЖ досить популярний серед ісконників різних обрядів чи простих українофобів, які охоче піарять варязькі матеріали в своїх ЖЖ, а саму Бердник дуже поважають. Однак ісконніки нацистського обряду зневажають її, називаючи Варєжку комуністичною юродівою. Ісконніки єдиноруського обряду критикують її за не категоричність, особливо за те, що Бердник визнає існування української мови і народу [2].

Цікаві факти

Мирослава є постійним клієнтом Олега Земноухова, який відомий тим, що виготовляє одяг з коноплі[3]. За неперевіреною інформацією відомо, що Варєжка є коханкою відомого ісконника Костянтина Шурова (kvshurov), а shorec є їх спільним віртуалом.[3]

О нєй і із нєйо

« украинские националисты не случайно названы «пешками». Все, на что они были способны, — только служить тому или иному хозяину. Скажем, современная «икона» Симон Петлюра в начале ХХ века честно писал: «Надо найти... среди влиятельных международных сил такие, которые можно было бы заинтересовать идеей украинской государственности и которые имели бы реальную пользу от этого для себя — то ли политическую, то ли материальную». Еще более откровенно высказывался основоположник интегрального национализма Дмитрий Донцов: «Серед усіх імперіалізмів можемо прислуговуватися такому, котрий може бути нам корисний». Уже после «оранжевой революции» 2004 года, пишет Мирослава Бердник, такой империализм нашел президент Ющенко. »

— А тобі не начхати, звідки?

При всем успехе "2000" среди товарищей, главным страдальцем за русских вот уже несколько лет остается некая "Мирослава Бердник", режущая "правду-матку" в своем блоге. Однако, понять, чего же на самом деле добивается товарищ Бердник, непросто. Нет, кое-что ясно, например, кагбэ желание товарища образцово-показательно покарать галицких фашистов и по окончании акции возмездия отделиться от них. Оставив в стороне вопрос об осуществимости этого фантазма, поинтересуемся - а что дальше? Товарищ об этом распространяться не любит, но по внимательном ознакомлении с продуцируемом ею в немеряном количестве контентом возникают очень нехорошие подозрения скажем, насчет места риднойи мовы в будущей "советской Украйине".

К сожалению, в принципиальных вопросах товарищ Бердник принципиально практикует fogging, и вот поэтому, чтоб не быть обвиненными в гнусных инсинуациях, приходится переходить на личности. Итак, что же нам известно о товарище Мирославе Бердник?

А известно, в общем-то, с гулькин хуй - 1960-ого года рождения, по образованию инженер-ботаник. Вот, собственно, и все. Да, есть еще дочка, якобы героически сражающаяся со школьным начальством за "правду про Голодомор" (Гугль с Яндексом почему-то знают об этих баталиях исключительно со слов матери), да муж - журналист "Иван Бессмертный" (который кагбэ и публичный человек, знакомый со всем хохлополитбомондом, - а, с другой стороны, какой-то ghost-автор, пишущий про Органы, а потому всячески прячущийся и шифрующийся).

Положа руку на сердце, "Ивана Бессмертного" все-таки считаю псевдонимом, несмотря на регистрацию товарища под этим именем ЦИКом (по документам он на 5 лет моложе жены). Весьма вероятно, что его настоящая фамилия фигурирует в переписке генерала от Органов Е. Марчука с рерихнувшимися поклонниками:

« Здрастуйте Євген Кирилович!

Ми є послідовниками Олеся Бердника. І хотіли б з'ясувати правду щодо Ваших із ним стосунків у минулому. Особливо в причинах його нібито покаяння в 84 році. В пресі проходила інформація про вашу причетність до цього. Бердник виступив з інтерв'ю спростовуючи таку інформацію. Але ми знаємо що він вже 2 рік не говорить, інсульт, ушкоджена ділянка мозоку. В інтерв'ю від 26 жовтня 99 року Олесь Павлович стверджує що Ви ПРОБУДЖЕНИЙ. Ми хотіли б поточніше зрозуміти який зміст вкладений у ці слова, невже прямій? І як взагалі Бердник дав інтерв'ю? Невже це було політичне замовлення перед виборами? З Повагою голова духовного товариства "Дхарма" і члени товариства. Дмитро Уранов, uran_mcmail.ru, Павлоград, Україна

Шановний Дмитро! Олесь Павлович - свята людина, із доброю і світлою душею. Використовувати його у виборчій гонці було б просто блюзнірством. У своєму інтерв'ю він висловив те, що знайшов за потрібне. Ваші підозри безпідставні. Якщо Вас цікавлять обставини, при яких було взято інтерв'ю, повідомте, будь ласка, де воно було надруковано - спробую знайти людей, що його готували. Дозвольте передати найкращі побажання членам Вашого товариства: пошук Істини - найкраще, чому може присвятити себе Людина. З повагою, Євген Марчук Из контекста явствует, что товарищи рерихнутые общались с зятем именно как с "Олэксандром". И мы знаем, какой зять на выборах 1999-ого работал в штабе Марчука (товарищ Мирослава жаловалась, что мужу не заплатили). Признаю, что на тот момент генерал реально не выступал как отмороженный русофоб, да и его Дэнь так не впаривал большевицкую поеботину ридну мову, как сегодня. Тем не менее, условно "левый" Марчук был еще дальше от какой-либо пророссийской риторики и русофильства, нежели от обобщенного Тягнибока, что многое скажет непредвзятому наблюдателю об "идентичности" товарища Бердник. Ситуацию украшает то обстоятельство, что разбитый инсультом Бердник, говоря только "да" и "нет", никакого "интервью" бай дефолт дать не мог, так что байда про "пробужденность" чекистского генерала есть исключительно креатив сотрудника марчуковского штаба "Ивана Бессмертного". Я уверен, что антифошшыстская этика не приемлет плагиат, иначе на антифошшыстскую акцию не пришел бы известный антифошшыст - и друг товарища Бердник - профессор Кудин, прилюдно похулившей на ней жыдов за похищение десятков тысяч христанских младенцев украинских детей на мацу на органы - вот он на снимке с мероприятия, хуй в красном галстуке.

»

[4]

Примітки

  1. 99,9% постів в її блозі присвячено критиці українських політиків, української історії, культури і таке інше
  2. Є фройдистська версія про те, що Бердник ображена на татка
  3. Можливо, що епістолярні твори пані Бердник спровокували саме конопляні соки

Посилання