Азірівка

Матеріал з Драматика
(Перенаправлено з Мова Азарова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Азарівка (азірівка, рос.: азаровка) — діалект, поширений, головним чином, у прикордонних з Росією регіонах нашої країни та верхівки політичних тіл, наближених до вічнолегітимного Баті. Вірогідно, також має бути віднесений до степових говорів південно-східного наріччя української мови.

На думку деяких донецьких учених, первинний ареал поширення азірівки охоплював село Азарівка (що на Луганщині) та його найближчі околиці. Нині діалект набув поширення на теренах України та в близькому зарубіжжі (зазвичай там, куди тікають минулі українські політики). Найвиразнішим носієм цього діалекту є скандально відомий колишній прем'єр-міністр України Микола Азаров (від чийого імені й пішла назва цього діалекту). Окрім Азарова, ще одним відомим українським політиком, який послуговується азірівкою є Арсен Аваков.

Азірівка знайшла своє місце й у текстах україномовного розділу Вікіпедії. Це пов'язують з поширенням інтернет-мереж на теренах, що населені носіями діалекту.

Мовознавчі дослідження азірівки

Файл:Azirivka 2018.jpg
Азірівка від укрзалізниці

Довгий час азірівка не вирізнялася громадськістю й науковцями з так званого суржика. Увага на цьому діалекті сфокусувалася в 2012 році, коли агенція фейкових новин UaReview надрукувала висновки мовознавчого дослідження Олександра Наумова.

Ігнорувати існування цього самобутнього діалекту ставало неможливим завдяки невтомній словесній діяльності титана української політики Миколи Азарова на посту прем'єр-міністра України. Дослідження родоводу можновладця привело О. Наумова, луганського філолога, в невеличке село Азарівка, де йому вдалося почути зразки діалекту безпосередньо від його останніх носіїв. За непідтвердженою поки що інформацією Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля проводить дослідження фольклору в тій же місцевості, зокрема зі сподіванням віднайти сліди міфічних кровосісів, згадуваних М. Азаровим.

Ентузіастом дослідження азірівки є також відомий український педагог і політик І. Фаріон.

Азірівка в сьогочасній Україні

Азірівка фактично була мовою офіційних виступів не лише Миколи Азарова, але й, за рідкісними виключеннями, всієї його "молодої перспективної команди" що в половинному складі хутко втекла до Московії, як тільки стало дійсно гаряче в 2014-му. (З відомих прикладів варто згадати єдину й останню промову міністерки соціальної політики Н. Королевської в залі Верховної Ради[1].) Оскільки немає свідчень спільного походження, наскрізних родинних та кланових зв'язків між представниками влади «регіоналів», то можна зробити висновок про «природній» характер поширення діалекту по владній вертикалі шляхом некритичного прийняття підлеглими особливостей лексики свого керівника.

З огляду на причетність[2] М. Азарова до розробки мовного законодавства та його обіцянки «покращити українську мову»[3], могло йтися, навіть, про зміну норм літературної мови в напрямі їх наближення до азірівки.

Критика

"Кішчачі магазини": Королевська кричить в Раді
"Кішчачі магазини": Королевська кричить в Раді
«Кішчачі магазини»: Королевська кричить в Раді

Критики досліджень О.Наумова вважають фальсифікованими і результати його досліджень, і факт їх проведення, і, навіть, саму особу вченого. Натомість, азірівку продовжують вважати різновидом суржика. Відповідно, вживання азірівки розцінюють як мовний розлад, пов'язаний з розумовою відсталістю[4].

Азарівка в Вікіпедії

Останнім часом, на сторінках україномовного розділу вільної енциклопедії Вікіпедія дедалі частіше з'являються статті написані азірівкою. Часто — це автоперекладені статті з іншомовних розділів. Всі ці статті потребують виправлення згідно з нормами українського правопису. Апелювання до європейського та вітчизняного (в редакції Ківалова-Колєсніченка) законодавства в даному випадку може розглядатись як демагогія, тролінг або баян.

Правила україномовного розділу Вікіпедії недвозначно визначають:

« В усіх статтях повинна використовуватися літературна українська мова. »

— А тобі не начхати, звідки?

У бордомові

Почалося усе з "міви гіків", у 2011 ріці році та незважаючи на суцільну недолугість цього форсу, слова достатньо увійшли в ужиток на укрбордах. Анони почали заміняти в ряді варваризмів з бордосленгу наголошені голосні на "і". Своїми розвитком і лулзами мем завдячує лише персоні Міколи Янавіча. Найпопулярнішими з усього стали "ліл", "мім", "трід". Наслідки азірівки простежуються на українськиї бІрдах навіть в 2018-му, коли Янавіча в політиці вже давно не видно.

Основна стаття: Кропивацький тлумачний словник

Маленький словник українського тріля:

  • Трід
  • Фірум
  • Мім
  • Тріль
  • Хій - походить від знущання над Азаровим у стилі "Азірів - хій", використовується на українських бордах.
  • Творіти - генерування усілякої хуїти для т.зв. УБК
  • Буґірт (Бугірт) - звичний дупобіль Безоса
  • Іміджбірд (Бірда) - іміджборда
  • Фірс
  • Бірда
  • Ліл'д (або просто ліл)
  • Крівна пімста - стан настрою Анона. Суміш веселого настрою з бажанням дати прочухана опоненту на бірді.

Див. також

Примітки

Джерела та посилання