Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Давня Греція

Матеріал з Драматика
Версія від 19:28, 28 липня 2024, створена Admin2 (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Недопис}} '''Давня Греція''' – цивілізація, яка розвивалася на території Греції і навколишніх берегів, від тисячі років до нашої ери і приблизно до завоювання Римом десь у 150 році до не.е. Давньогрецька цивілізація свого часу займала більшу...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Давня Греція – цивілізація, яка розвивалася на території Греції і навколишніх берегів, від тисячі років до нашої ери і приблизно до завоювання Римом десь у 150 році до не.е. Давньогрецька цивілізація свого часу займала більшу територію, ніж сучасна Греція: було ще західне узбережжя Малої Азії (відносно нещадно завойоване турками й остаточно асимільоване в 1920-х роках, шляхом вирізання та депортації греків), околиці Мармурового моря і розкидані по всьому узбережжю Середземного й Чорного морів колонії від Гібралтара до Сахаліна Криму. Втім, у ті часи в ролі Туреччини виступали перси, тож нічого нового.

Чим відома?

Файл:Sovthern evropeans.png
TL;DR
Файл:Еволюція стилю скульптури.jpg
Як змінювався стиль скульптури

Архітектура

Храми, статуї та інші види монументального мистецтва, які стали основою римської культури, а пізніше і нашої з вами (до появи масової, в ході якого архітектурні норми скотилися на рівень пізнього совка). Греки достобіса чого запозичили у єгиптян, з якими сусідили як єдиний неконтинтентальний регіон (Греція – купа остовів і півостровів), що сприяло урізноманітненню та розквіту. До речі, весь цей мармур білим не був, статуї та споруди фарбували і виглядало це класно.

Література

Греки дуже любили публічні виступи де можна було послухати епічні вірші або подивитися різноманітні вистави, тому література та театр у них розвивалися синхронною парою. Кожен освічений грек мав за необхідне щось там віршувати, тому література у порівнянні з навколишніми народами у греків зазнала дуже широкого вжитку та розвитку.

Саме у них склався Олімпійський міф – одна з перших супергеройських франшиз. Пізніше ці Зевси та Ґери перейшли у римську міфологію, латинізувавши імена (на честь них і названо планети, між іншим). Греки спочатку писали чудові твори про вплив богів на життя людей, але пізніше обмежили цю роль до випадкового вискакування наприкінці вистави, коли сюжет не складався і треба було щось робити.

Гомер і Троя

Саме нашестя на Трою — це настільки давня справа (10-те століття до нашої ери), що навіть давні греки вважали це сивою давниною. На честь цього були складені поеми, в які пізніше і особливо в Європі вже зовсім ніхто не вірив. Але тут з’явився німець Шліман і розкопав місто за приблизними орієнтирами. Вважається, що Іліаду та Одіссею написав Гомер, але не факт, що якась певна людина взагалі існувала.[1] З-поміж іншого, варто згадати і про фанфік давньоримського писаки Вергілія на тему «як троянці заснували матір міст латинських»[2]

Гейство і оргії

Після класичної доби і її пуританства греки стали матеріалістами і занурилися в світ плотських утіх. Оскільки у людини є душа і вона безстатева, казали вони, то чому чоловік не може любити чоловіка? А сотня людей не може любити іншу сотню одночасно?

Демократія

Перші прояви народного урядування з’явилися там, хоча це було дещо інакше, ніж зараз. Владу мали лише одружені чоловіки (які були головою своєї родини) і то, які могли воювати, і не були рабами чи іноземцями. Демократичненько.

Був такий механізм, як остракізм – час від часу вибирали кого вигнати на 10 років. Після 10 років вигнанець міг повернутися і забрати назад своє майно, але часу не повернеш. Уже невдовзі після появи, демократія скотилася в охлократію і по суті була партією тиранів, що на халяву загодовувала простий наріт до несхочу і таким чином отримувала його підтримку, в той час як аристократична партія вважала, що загодовувати не треба. Тому складно сказати, що краще.

Філософія

Файл:Alexandre et Diogène.jpg
Саня, від'їбися, ти заступаєш мені сонце! (спойлер: зустріч Александра Македонського з Діогеном)

Греки одними з перших на планеті додумалися до того, що богів не існує (після того, як їх вигадали – китайцям навіть вигадувати не треба було) і стали знамениті своїми науковими працями. Коли говоримо про давньогрецьку філософію, то на думку спадають насамперед Сократ, Платон і Аристотель, які стільки всякого понапридумували, що то цікаво вивчати і нині. Утім, були й вельми екстравагантні мислителі, як-от Діоген, який принципово чадів по хардкіру і виглядав як навіжений безхатько.

А ще елліни заклали основи більшості сучасних наук — від фізики до філології, але в ті часи їх розглядали лишень як розділи філософії (скажімо, фізику до 18 століття називали не інакше, як «натуральна філософія»). Самі філософи не обмежувалися одними-двома напрямками: той же Піфагор не тільки над катетами-гіпотенузами мізкував, але й займався теорією музики і розмірковував про космологію, реінкарнацію та інші -логії й -ції.

Оливки

Хліб та сало Давньої Греції. З оливок робили усе що треба у господарстві. Чавили масло, яким обмазувалися в гігієнічних цілях, масло додавали в їжу, на ньому смажили, ним лікувалися і ним консервували продукти.

Війни з персами та 300 спартанців

Священною темою для кожного елліна була тема війни зі злими та жахливими персами. Греки взагалі любили позиціонувати себе як вільних, сильних і красивих людей, що борються проти злих, бидлатих і тупих рабів перських царів. Так легше було відокремлювати себе від навколишніх варварів та іншої навколишньої гопоти та нищуків. Цілком можливо, що ті ж римляни заразилися ксенофобією в гострій формі від греків. Самі греки не були миролюбними і добрими. Будучи нащадками брутальних племен ахейців, дорійців та ще кількох дрібних племен, елліни любили повоювати як на морі, так і на суходолі. У багатьох містах-державах одноосібно правили царі, деколи реальну владу тримали у своїх руках старійшини та авторитетні люди (Спарта), в інших – усі питання вирішувалися у вузькому колі олігархічних сімей (Фіви), і нарешті, у деяких – загальногромадянським голосуванням (Афіни).

У більшості полісів регулярно проходила гризня між т.зв. партіями олігархів та демократів. Нищуки намагалися стати повноправними громадянами за допомогою бунтів, а також періодично до успіху приходили окремі вожді, що додавало порцію кривавого фана в місцевий колорит. Навіть у маленьких полісів, де мешкало не більше 2000 осіб (з яких повноправних громадян було ну штук 300 чоловіків), були великі амбіції, які частіше оберталися проти них. Афіни регулярно експортували демократію морським шляхом до сусідніх полісів, а Спарта і Фіви усіляко цьому противилися, щоб насадити сусідам свою версію «демократії». У Спарті любили різати та виганяти правителів не менше, ніж в Афінах, але, на відміну від афінян, у влади там стояла тусовка олігархів за аристократичним походженням і нікого не підпускала до себе зі сторони.

Але все одно кількість вільних громадян у давньогрецькому суспільстві була високою у порівнянні з усіма навколишніми державами. Тирани були, а іноді дуже навіть прогресивні і корисні в боротьбі з зухвалими олігархами — наприклад, афінський правитель, що носив горде, але смішне ім'я Пісістрат. Навіть короткий погляд на всю оту політичну тусню дає зрозуміти, як цікаво та ефективно проводили греки вільний час. Ряд убивств відомих тиранів красивими юнаками, що були з ними в гомосексуальних відносинах, призвів до того, що міцний чоловічий секс у греків набув на деякий час політичного відтінку і репутації любові до свободи, а не банальної прочистки димоходів.

А щодо персів, то їх імперія на момент першого вторгнення до Греції (490 роки до н. е.) знаходилася вже на фінальній стадії розширення, коли її розміри змушували потроху розсипатися під власним тягарем. Ентузіазму і ресурсів династії Ахеменідів насилу вистачало щоб контролювати завойоване раніше. Невелике плем'я персів, було вискочками і подібно до монголів, зуміло за півстоліття підпорядкувати собі весь Близький і Середній Схід, Єгипет і шматок Індії, але потім уперлося в недосконалість тодішньої системи управління, погану логістику і постійний сепаратизм окраїн імперії, які тільки і чекали слушного моменту повстати проти правлячих персів. І хоч юнітів, снаряги і луту Перська імперія могла виробляти в рази більше і швидше, ніж уся Греція разом, але в затяжній війні греки таки виявилися витривалішими, хитрішими і гнучкішими. Півстоліття сторони пиздили один одного регулярними вторгненнями, набігали, грабували, топили флоти один одного, тощо. І якщо про Фермопіли та Марафон знає майже будь-який школяр, який не прогулював історію Стародавнього світу, то про зухвале вторгнення греків до Єгипту мало хто знає.

Війни греків з греками

  • Війни Спарти проти Афін
  • Війни усіх проти Спарти
  • Завоювання македонцями

Олекса Македонський

Основна стаття: Олександр Македонський

Греко-індійське та Греко-бактрійське царства

Доля греків на дальніх окраїнах імперії Македонського.

Олімпійські ігри

Основна стаття: Олімпійські ігри

Відео по темі

Добавьте видео в галерею


Див. також


Примітки

  1. Є думка, що то просто збірка різних байок про Троянську війну, складених рапсодами та іншими давньогрецькими кобзарями.
  2. Котляревському привіт