Харківський правопис

Харківський правопис (клясичний правопис, скрипниківка) — це клясичний варіянт української мови. Набагато менш зросійщений, ніж усі наступні правописи. Людина, яка його застосовує, називається скрипникофаґ.

Клясичний правопис логічний і послідовний. Наприклад: θ завжди передається як т, хоча у грецькій це й зовсім т, а от зараз ми кажемо театр, теорія, але міф, марафон (хоча правильно міт і маратон). А іа завжди ія, а не як зараз матерія, але матеріальний.

Але є й недоліки. Наприклад, у скрипниківці чомусь забороняється починати слова з и.