Надія Савченко: відмінності між версіями

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Imported from text file
 
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:


{{Недопис}}
{{Недопис}}
Рядок 26: Рядок 25:
Савченко кропивач.jpg|
Савченко кропивач.jpg|
Савченко b0.jpg|
Савченко b0.jpg|
Savchenko k.jpg|
</gallery>
</gallery>


{{Революція}}
{{Революція}}
{{Політика3}}
{{Політика3}}

Поточна версія на 09:38, 25 липня 2024

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Надія Савченко - наша героїня/зрадниця, (необхідне підкреслити) бранка, політик та учасник однієї з перших українських битв екстрасенсів.

Біографія

Пішла до війська, воювала в Іраці, потім вивчилась на штурмана Су-24, але фактчино потім керувала Мі-24. Під час АТО-ООС потрапила в полон до русні на два роки, після якого остаточно їбанулась (спойлер: або була завербована ФСБшниками): просила Порошенка уступити місце Лєґітімному і пообіцяла тодішньому ватажку "ДНР" Захарченку відкриття культурного центру "ДНР" у Києві, лїл. Цікаво, які ж величні досягнення ДиНиРівської культури могли би бути в цьому "центрі"?
Ну, принаймні не запропонувала відсмоктати Хуйлу для "збереження миру", як це хотіла зробити Анна Елена Саддаму Гусейну.

Цікаві й нецікаві факти

  • Савченко також обрали депутаткою, на посаді якої вона подала дебільний закон - щось пов'язаний з СІЗО та в'язницями, що закінчився Epic Failом, бо якийсь зек завдяки цьому закону вийшов з тюрячки на 2 тижні раніше й одразу когось захуярив. Закон було прийнято і скасовано за КАДЕНЦІЇ ПЕТРА ОЛЕКСІЙОВИЧА ПОРОШЕНКА.
  • Є любительницею твердої руки в сраці, агітує за диктатуру пролетаріяту народу, і водночас декілька разів висловлювалась за федералізацію децентралізацію й економічне самоврядування для регіонів.
  • Двічі звинувачувалась у підготовці революції: перший раз при відвідуванні Донецького Аєропорту, де агітувала військових кинути позиції і скинути злочинну владу, яку уособлює поганий Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович, Турчинов, Порошенко; другий раз була звинувачена генеральним прокурором, який сказав що вона готує теракт у Верховній Раді, який за планом повинен був включати вбивство всіх 450 депутатів у приміщенні. На цей раз ситуація уже реально серйозна, і довбойобізм цієї хвойди ніхто пробачати не став - залучили навіть СБУ. Сабж свою провину заперечила, але сказала щось наче "я нічого такого не планувала але влада охуївша і їх справді треба підірвати всіх", ну тобто по-суті свою провину визнала.
  • У 21 рік працювала в службі сексу по-телефону.
  • І в битві екстрасенсів!

Оцінка сабжа експертами

« Я абсолютно впевнений, що вона ніякий не агент. Хоча б з тієї простої причини, що агентами таких неврівноважених, неконтрольованих і зрештою щирих людей ніколи не роблять, вони небезпечні для тих, хто їх вербує. Щоб зрозуміти цей феномен, давайте згадаємо початок 70-х років, коли КДБ відпустило Валентина Мороза на Захід. Валентин Мороз – дуже талановитий публіцист, дуже смілива, мужня людина, він блискуче викривав систему, в тюрмах і таборах він голодував, боровся, писав якісь протестні тексти. І раптом його відпускають на Захід. Дивовижа! Він був єдиний український дисидент, якого відпустили. Відпускали, обмінювали на агентів ЦРУ російських дисидентів, але українського – ніколи. Це був перший і, мені здається, єдиний випадок.

Мороза зустрічають в Європі, в Америці, як героя, прем’єри і президенти приймають на бесіди, українська діаспора квітами стелить йому дорогу… Це перший місяць-два… А закінчилось все тим, що він розсварив усю українську еміграцію, розвалив їхні політичні структури наскільки міг, і його, зрештою, мусили звідусюди викинути, потім через деякий час він повернувся в Україну… Зараз невідомо – де він і що він… Всі про нього забули. Так я це до того говорю, що в КГБ дуже серйозні люди сидять, дуже серйозні аналітики, які наобум нічого не роблять. Значить, вони проаналізували все: психологію, темперамент, вождістські його поривання, розрахували, як це буде спочатку сприйнято на Заході, і що буде потім. Вони вгадали все абсолютно точно, і все відбувалося так, як вони й хотіли.

Чи виправдаються ці їхні обрахунки так, як у випадку з Морозом, – не знати, побачимо. Це тільки другий акт драми…

»

— Іван Дзюба, дисидент і міністр культури у 1992-1994

Пікчі