Японська мова
Японська мова (日本語, нігонґо) — державна найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських порнокоміксів та порномультиків. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову хтось вивчає, окрім самих японців.
Суть
До 60 % лексики складають по-дебільному переозвучені китайські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, що властиво. Подекуди для малих і тупих ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. Отака хуйня, малята.
Мова має три види письма: канджі (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу хіраґану і катакану з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку канджі + хіраґану, як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо[ Що? ]. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також айнами. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є каомоджі ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до емоджі 😏, де е-моджі (зобрагознак), а не емо-джі (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ромаджі.
Особливості
Фонетика
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: українська — 32, a англійська — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.
Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише н, котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому н, а також при слушній нагоді змінювати звук на м перед губними чи англійську ng перед к і ґ, а також подеколи на нашу коротку нн. Інші звуки Богу відомі — ф (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), у (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — р, котрий щось між нашими р і л, тому є причиною лулзів або кривавих війн, як наприклад Горо і Голо.
Горе для україномовного коміркожитця: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що в наш, а наш г є ближчим для ряду твердого h (коли мякий, то німецьке х)[ Що? ]!
Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому као-можі (лицезнак) раптово стає аге-ґао (стогінолицє)[ Що? ].
Система Поліванова і не тільки
Коли після поразки в Другій Світовій япошки стали холуями США, америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.
Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.
Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову Священих Островів, не сприймає систему Поліванова:
- Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За "Кісімото" і "сусі" наш батальон націонал-анімешників ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-шярінґаном.
- Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово "кандзі", випробовувати прийоми джіуджіцу
- А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь тянками, напоїть цього москаля тяєм із цианідом і нагодуйте сьоколадкою з лайна
Чергова гівнованівка
Аби гівна не було мало, Юродливий радо для безосів привнесе ще:
| あ / ア а | い / イ і | う / ウ у | え / エ е | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ кі | く / ク ку | け / ケ ке | こ / コ ко | きゃ / キャ кʼя | きゅ / キュ кʼю | きょ / キョ кйо |
| さ / サ са | し / シ ші | す / ス су | せ / セ се | そ / ソ со | しゃ / シャ шя | しゅ / シュ шю | しょ / ショ шьо |
| た / タ та | ち / チ чі | つ / ツ цу | て / テ те | と / ト то | ちゃ / チャ чя | ちゅ / チュ чю | ちょ / チョ чьо |
| な / ナ на | に / ニ ні | ぬ / ヌ ну | ね / ネ не | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ ньо |
| は / ハ га | ひ / ヒ хі | ふ / フ фу | へ / ヘ ге | ほ / ホ го | ひゃ / ヒャ хʼя | ひゅ / ヒュ хʼю | ひょ / ヒョ хйо |
| ま / マ ма | み / ミ мі | む / ム му | め / メ ме | も / モ мо | みゃ / ミャ мʼя | みゅ / ミュ мʼю | みょ / ミョ мйо |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ йо | |||||
| ら / ラ ра | り / リ рі | る / ル ру | れ / レ ре | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рьо |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ ґа | ぎ / ギ ґі | ぐ / グ ґу | げ / ゲ ґе | ご / ゴ ґо | ぎゃ / ギャ ґʼя | ぎゅ / ギュ ґʼю | ぎょ / ギョ ґйо |
| ざ / ザ за | じ / ジ жі | ず / ズ зу | ぜ / ゼ зе | ぞ / ゾ зо | じゃ / ジャ жя | じゅ / ジュ жю | じょ / ジョ жьо |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ джі | づ / ヅ дзу | で / デ де | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ джя | ぢゅ / ヂュ джю | ぢょ / ヂョ джьо |
| ば / バ ба | び / ビ бі | ぶ / ブ бу | べ / ベ бе | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бʼя | びゅ / ビュ бʼю | びょ / ビョ бйо |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пі | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пе | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пʼя | ぴゅ / ピュ пʼю | ぴょ / ピョ пйо |
Примітки
- Буква н перед губними стає м, а перед голосною, н і м апострофуємо;
- Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.
Далі буде, але поки най буде так.
Катаканівка
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці[ Що? ].
| a ア | и ヤ | т タ |
| б ボ | й ヲ | у ウ |
| в ワ | к カ | ф フ |
| г バ | л ル | х ハ |
| ґ ガ | м マ | ц ツ |
| д ダ | н ナ | ч チ |
| е エ | о オ | ш シ |
| ж ジ | п ホ | дз ヅ |
| з ザ | р ラ | дж ヂ |
| і イ | с サ | ь ィ |
Багато хто бере за основу через ряд у, котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд а і о, якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди і і у для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд о до ряду в, бо в і й є апроксиматами.
Див. також
Посилання
- Yaku.su — українсько-японський словник онлайн
- Японсько-українська транслітерація
- Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн
- Онлайн розпізнавач ієрогліфів
- Версія статті на старій Драматиці
- Здоровений словник звуків
| |||||||||||||||||||
