Енциклопедія Драматика:Інкубатор/TES

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку

TES (The Elder Scrolls, Старі Сувої, старі самокрутки) - стародавня і популярна серія рольових комп'ютерних забавок про магію та фентезі. Власність компанії Bethesda Softworks та частково творіння рук і мізків меметичного гемдизайнера Тода Говарда.

Лор ігор

Лор ігор тащить і перекриває усі криві недоліки геймплею та калічність рушіїв

Меметичні відео

Добавьте видео в галерею


Ігри серії

Файл:TES faces.jpeg

Перші ігри серії

Стародавні шматки коду, в які болісно грати. ONLY для фанатів і прокачаних олдскулів.

Основні ігри в які досі грають

В Моровінді не було автолевела взагалі, ще й конкретний дизбаланс між характеристиками монстрів і прокачкою героя (більшість з них в другій половині гри вбивається з одного щелбана).В Скайрімі є автолевелінг лише певних типів ворогів (ватажки бандитів, деякі дракони, самі сильні драугри) - якраз оптимальний варіант. А в Облівіоні автолевеляться ВСІ поголовно, це абсолютно вбиває всю суть прокачки персонажа.

Основна стаття: The Elder Scrolls V: Skyrim

Безосібні думки про геймдизайн

  • Фракційні квестові гілки в облівіоні длиніші та цікавіші ніж у Скайримі, особливо темне братерство. Можна грати і з автолевінгом, бачити бандитів у скляних доспехах - в цьому також є певний шарм.
  • Крафтінг у скайримі кращий, але в Облівіоні можна крафтити кастомні заклинання. Можна взагалі, як тільки вийдеш з підземелля на перших рівнях, піти до печери з Умброю, що знаходиться неподалік, та здобути ебонітову броню та один з найкращих мечів у грі, якщо запригнеш кудись та вцілеш в неї декілька десятків стріл.
  • З мінусів: копіпаст данжів та автолевелінг, але останнє фікситься модами (OOO, здається, був найпопулярнішим, але це було дуже давно, можливо вже є щось краще).

Якщо щось не працює - фанати самі пофіксять і нароблять модів

Кропивацькі копіпасти на тему TES

Довакін - прокачаний спаситель Скайріма і могутній переможець Драконів. @ Будь який велетень з поганим настроєм та важкою дубиною може запустити тебе на орбіту планети.

[1]

Якийсь портовий гружчик заробляє тисячу септимів на місяць в той час як Довакіну платять двісті п'ятдесят септимів за ліквідацію дракона, плюс 250 в луті самого дракону, плюс кісток ще на сто п'ятдесят - чотириста септимів. І все це ризикуючи своїм життям.

[2]

Є в мене одна історія, я тоді тiльки закінчив університет магії та вирішивши відправитися до свого рідного Ельсвейру. Замовивши квиток на корабель, я вирушив з ентузіазмом, сповнимий чекань на зустріч із рідними теплими пісками. Корабель відплив, і я швидко знайшов затишне місце у другому гамаку, готовий насолоджуватися мандрівкою. Але як тільки сон почав накривати мене, весь світ зник. Прокинувшись вранці, я почув, що щось не так. На мене дивився якийсь одноокий темний ельф, легіонер вигнав мене на палубу і вимагав папери. Нічого спочатку не зрозумівши, я отримав шокуючу новину: я приплив не до міста свого призначення, а до Моровінду.

Здавалося, весь світ перекинувся з ніг на голову. Але, замість паніки, у мене з'явилася дивовижна ідея. Я вирішив, що це шанс по-справжньому змінити своє життя. Коли я вийшов із канцелярії, я вiдчув свободу та посміхнувшись рушив в невідомі пригоди. І ось мене зустрів Кай Косадес, який, мов казковий сюжет, виявився веселим та привітним спецагентом. Він запропонував мені роботу на імператора та екскурсію по Балморі. До того ж, у нього була просто неймовiрний прес та великий запас скуми, яким можно було обдовбатись.

Невдовзі Моровінд став моєю новою домівкою. Я зрозумів, що назавжди залишусь тут, де кожний момент наповнений пригодами, новими враженнями та скельними наїзниками. І хоча рідний Ельсвейр залишалося далеким спогадом, відтепер я відчував, що знайшов своє справжнє місце, де можу бути щасливим.

Примітка


  • Хлопаки, підтримайте каджита трохи, бо я не знаю, як довго я ще зможу без ваших септімів, поки я не зник після прийому скумми у теплих думках про піски Ельсвейру з двома пухнастими красунями.

Примітка

Приходить до бару Каджит.

Сміх у залі - охоронці сміються з Катжита, який п'є Скуму.

Каджит жбурляє дві пляшки Скуми у стіну

Примітка

Так вийшло що маю зарплату 1000 септимів. Що є мало. Однак оскільки живу у Сейда Ніні то там мені прожити вистачає. Хоч і впритул все.

Хочу знайти собі хтиву аргоніанську покоївку для звичайного полірування спису. Але чи реально це при такій зарплаті? Від мене не будуть втікати работорговці як тільки дізнаються скільки я заробляю?

Мав хтось стосунки з ящірками-рабинями заробляючи суттєво менше ніж середня зарплата у вашій провінції?

[3]

Ігрова майстерня Віфезда представляє Старовинні сувої V Небокрай

- Гей, ти! Нарешті прокинувся! Кордон намагався перейти, еге ж? Потрапив прямьохонько до Імперської засідки - як і ми, та ось цей крадій. - Кляті партізани. Небокрай був файним місцем доки не з'явилися ви. Московія була ледачою та доброю. Вони саме вас шукали. Я вкрав би цього коня врешті решт, та був би вже в Румунії. Ось ти. Ти та я - ми не повинні були потрапити в цю халепу. Москалі шукали партизан. - Наразі ми всі брати та сестри у кайданах, крадій. - Ей ви! Варєжку закройтє!

- А з цим вуйком що не так? - Поввічливіше! Ти розмовляєш з самим Степаном Буревієм! Справжнім Царем Руськім! - Степан? Князь Галицький? Ти керманич повстанців. Але якщо вони й тебе зхопили... Боже милосердний! Куди вони нас везуть? - Не знаю, але в Вирії на нас мабуть вже чекають. - Не може бути! Цього не може бути!

- Ти з якого села, конокрад? - А тобі що? - Останні думки українця повинні бути з батьківщиною. - Я... з Конотопу я.

- Здравія желаю, Ґєнєрал Талін. Палач ужє ждьот. - Харашо. Таґда закруґляємся. - Свята Богородиця... Юрій, Борис та Гліб. Допоможіть мені! - Ви лише подивіться на нього. Генерал Талін, воєвода. Та мабуть Речь Посполіта теж їх підтримує. Бісові ляхи. Звісно це їх рук справа!

- Чому ми зупинилися? - А ти як вважаєшь? Приїхали. Пішли. Навіщо змушувати святих чекати. - Ні! Зупиніться! Ми не повстанці! - Зустрічай смерть з відвагою, крадій. - Скажить їм! Ми не з вами! Це помилка!

- Шаґ впєрьод когда вас називают! Па-очєрєді! - Імперія полюбляє свої зошити смерті. - Степан Бурєвєй, Князь Ґаліциі. Ви билі достойним протівніком, Князь Стєпан. - Пьотр із Крємєнчуґа. - Лук'ян із Конотопа. - Я не повстанець! Не робіть цього! - Стой! - Ви мене не вб'єте! - Стрєльци!

- Йєщо кто-то с'єбать хочєт? - Подожді. Вот ти. Шаг впєрьод. Ти кто?

Лях (Altmer) Етнічний житель Сибіру (Argonian) Єврей (Bosmer) Німець (Breton) Циган (Dunmer) Імперець/москаль (Imperial) Джиґіт (Khajiit) Українець (Nord) Татарин (Orc) Румун (Redguard)

[4]

Картинки

Кропивацькі старосувійські треди

Посилання