Російські іміджборди
|
Падонки. Історична справка
Яка у тебе асоціація зі словом "падонок"? Чи не либонь москаль-дебіл, який сипле в усі боки ненормативною лексикою, рило якого розриває від уживання мемів "превед медвед", "сцуко", "жжот" і "япацтулам", а "крєатіфф" — понуре лайно на ниці теми та нікому не потрібним, часто відсутнім змістом? О, ти навіть не здогадувався, що "жжот"[1] і "сцуко", які тобою так любо вживаються у схваленні кумедності повідомлень чи на демотиваторах з котами, відповідно, походять з незгаданних часів розквіту падонківського руху? Ні, ти не знаєш, що таке падонки, падонки — це не вишкребки людського суспільства — це його рятунок від розумової непритомності стагнуючої культури, свого часу, саме цей рух став джерелом адекватності. Хоча і досить специфічної. Не чекав, правда?
То як усе склалося? Наприкінці 90-х, Рунет хоч і не мав ще сучасних ресурсів розвитку, але вже був достатньо наповнений людино-одиницями, для утворення специфічних груп за не лише тематичними інтересами. Так, порядки спілкування Веб 1.0, і москвинська чатова культура були орієнтовані на спілкування з елементами соціальної взаємодії, а значить стриманості, а значить дуполизства. Однак, не всі хотіли так спілкуватися, утопаючи у слині і понурості звичності (яка все-одно чекала їх УРЖ), відсутності вогню, у найдуховнішому значенні цього слова.
Саме тому культура падонків, як буде видно далі, стала, так би мовити, антитезою, себто протиставленням до неодмінних атрибутів чатів, гостьових книг та е-мейлів, а саме нормативності, певної епістолярності та модерації. Найстрашніше, що може бути для інтернет-користувача — бан по IP, очікував на того, хто виходив поза норми. Та з часом виявилось, що бажання до позбавлення набридливої модерації, і набуття на серед просторів інтернетів тієї волі, якої так не вистачало ніде, куди можна було б бігти сперечатися з усім світом, і де можна отримувати задоволення, а не лише доповнювати УРЖвну нудьгу додатковою, мережевою. А оскільки, на той час про іміджборди не чули ще навіть самі японці, як і ніхто не чув про інтернети, то все вилилось у створення колективного блоґу. Ну майже, перший веб усе-таки.
Час fuck.ru
До моменту створення сайту 1998-ого року, культура падонків ще не встигла оформитись як слід, і суть падонкавської лексики зводилась переважно до використання нецензурних слів. Як засновники сайту фігурували двоє кумів: Франко Неро та Джейсон Форис — обидва запозичили імена у посередньовідомих осіб, і обидва були готові творити креатифф не лише у формі тексту та зображень, а й у формі сайту. Для дизайну був запрошений певний Linxy. Тож, перше місце у мережі, призначене безпосередньо для падонкоф постало. Основне гасло сайту було таким:
| « | Бля, пашли все нахуй мудаки! | » |
— А тобі не начхати, звідки? |
І мудаки таки крокували у вказаному напрямку, щойно заходили на сайт, спостерігаючи лише мат і ницість. Однак, метою падонкаф була не певна форма викладу думок, а кумедність і правдивість написаного, оскільки у чатах серед пуффистиків правди і лулзів (про лулзи теж тоді нічого не знали) шукати годі. Тому на сайті запанувала відносна свобода модерації, щокількаденно робились викладення текстів. Крім того, адміном Неро було оголошено свободу орфографії москвинського діалекту, яка, як відомо, є общербленою з точки зору її відповідності фонетиці. Саме цей момент і породив зрештою ті меми, які надали падонкафській культурі всезагальної відомості. Важливим моментом було також те, що московитська мережева культура в цілому не мала досвіду існування у архівній формі (розмови в чатах були і минали, їх не збереглося), відповідно якість контенту (пак — креативу) за сучасними мірками залишала бажати наявності хоч чогось цінного узагалі, крім того, не існувало жодних енциклопедій, у яких нуб міг би заповнити прогалини у знаннях, відповідно не утворювалося ололокаючих ньюфаґів. Одним словом, у ті часи люди відчували мережу інакше.
Однак, щастя, як і нещастя не приходить саме. fuck.ru, проіснувавши трохи більше року, почав наганяти адміна Неро на сум, і у того внаслідок цього надто зросло ВВВ, він закрив сайт для редагування і оголосив особисту модерацію всіх дописів. Користувачі, які прийшли на сайт за волею від модерації, звісно ж, обурились і розійшлися. Таке часто буває з адмінами-ідіотами. Що характерно до остаточного зникнення, як вістить хроніка, fuck.ru встиг побути архівом ґей-порно, а саме ґеїв падонки не люблять найбільше.
Неприємно здивував інший колишній адмін – Фрост, який створив сайт idiot.ru тільки для того, аби потім продати мегавідвідуваний домен за значні гроші. Сайт проіснував місяць і був проґавлений аналогічно fuck.ru. Опісля немалого шоку, розчаровані падонки відмовлялися від створення сайту з єдиним власником. Падонки називають трагічні події з падінням обидвох сайтів першим розколом у своєму русі, але залишається незрозуміло, що з чим розкололося.
Час fuckru.net
З самого початку новий сайт, назву якого можна трактувати з двох позицій (fuckru+.net, тобто антитеза fuck.ru, та fuck+ru.net з відповідним змістом), базувався на демократичних традицій. Існувала т. з. редакційна колегія, яка складалася з найдосвідченіших учасників руху, вона ж була уповноважена приймати рішення щодо його розвитку. Попри це, значна частина пейсьменників уже усвідомлювала, що не за горами сюжетна криза, коли типові ниці фабули, які мали популярність раніше, вже набридають спільноті. Редколегія вирішила це досить стандартно — за допомогою обмежень. Але, як відомо, життя завжди проривається через усі межі і усі, хто усе ж не пішов з сайту[2], почали рухати жанри в рамках обмежень. Виникли нові стилі письма, і окрім типового, відносно культури падонків класничного, створювалися твори у таких стиляк, як ПТУ-стайл тощо. Поспільство знову остаточно впевнилося, що головне — писати кумедно та цікаво, тепер і орфоарт (саме так звуться усі ті збочення над мовою) перетворюється на просто випадкові збочення з мови. Пізніше це виллється у повну втрату інтересу до будь-яких подібних розваг, зараз рідко можна зустріти мову падонків, окрім як окремі слова чи у специфічних спільнотах.
Переломним є момент, коли на сайті з'являється Удав. Він бере активну участь у життєдіяльності спільноти, але усвідомлюючи, що впливати на розвиток йому не вдасться, він поступово приходить до створення власного сайту — udaff.com.
Час udaff.com
| « | Этот ресурс создан для настоящих падонков. Те, кому не нравятся слова ХУЙ и ПИЗДА, могут идти нахуй. Остальные пруцца! | » |
— А тобі не начхати, звідки? |
Як можна здогадатися з того, що сайт працює, він і досі існує як центр падонковської культури — вже майже двадцять років з 2001-го. Власне, fuckru.net ніхто не знищував, просто коли Удав створив собі сторінку, яка в результаті переросла у сайт, він впровадив досить багато новинок, аби користувачів поступово перейшли зі старого сайту. Звичайно ж, редколегія і завсідники fuckru.net непокоїлись і дупоболили, особливо через впровадження коментування та абсолютно вільної модерації. У цьому сенсі Удафф.ком став вже повноцінним творчим сайтом. Процес від заснування сторінки і повної смерті факрунету падонки звуть третім розколом. Серед основних досягнень сайту і Удава як лідера, падонки виділяють такі як прирівнювання аффтара (автора тексту) і коментатора у творчих можливостях, щоденна публікація текстів (що регуляризувало активність на сайті), забезпечення єдності термінології (саме за Удаффу словник падонка набув класичного вигляду) та видавництво Альманаху Удава, в який потрапляють найкращі твори падонкав.
Думка
Варто зауважити, що породивши багацько мемів, культура падонків у другій половині 2000-их виявила спадання активності. Можливо це через змістову кризу, можливо, вона просто себе вичерпала. Але найбільшою причиною, очевидно, є зміна обличчя інтернету. До часу розквіту Удаффу, вже було створено Форчан, а Веб 1.0 з його формальним спілкуванням і засилля чатів відійшли у минуле. Неминучим, і як бачимо дійсним стало створення москвинського іміджборду, і саме там тепер зосередилась уся НЕНАВИСТЬ і веселощі, саме туди тепер ідуть школярі, аби писати пасти, але не креативи.
Можна також сказати, що з появою бордової безосібної культури, було запозичено незчисленну кількість закордонних англомовних мемів, на відміну від падонковського руху, який орієнтувався на власні досягнення думки.
Падонковський сленг іноді називають олбанською мовою. Це пов'язвано з історичним особливостями, зв'язку між ними немає жодного. Загалом, з розвитком падонкофської мережевої культури, неминуче таки з'явилися ололокаючі ньюфаґи. На останніх стадіях популярності олбанську перетягнув рак, звідки вона і поширилась новими інтернетами. Серед усієї мережевої культури, рух падонків став одним з небагатьох, який таки проріс УРЖ, здивувавши собою усіх, кому не ліньки подивитись навкруги.
Яскраві представники
- Читайте також: Словник олбанської мови
- Читайте також: Копіпаста:Український діалект падонків
| Мем | Образ | Суть |
|---|---|---|
| Убейся апстену! | Файл:Вбитися об стіну.jpg | Апстена - місце для спрямування туди голови і подальшого розгону. Одне зі слів, яким позначають незадоволеність контентом при коментуванні, або незадоволеність думкою співрозмовника у дискусії. |
| Аффтар жжот | Файл:Аффтар жжот.jpeg | "Аффтар" - автор контенту, або ж адмін сайту. "Жжот" означає вдало, насправді кумедно жартує. Загалом фраза має значення надзвичайного схвалення саме у аспекті схвалення гумору у пості. |
| Ахтунг | Файл:Ахтунґ.jpg | Те саме, що ґей чи гомосексуаліст. Походить із вислову "Ахтунг! В каментах пидоры!", який з часом скоротився до просто "Ахтунг!". |
| Йапацтулам | Файл:Пацтулам.gif | Сміх до сліз. Іноді фігурує також стіл (япацталом). Якщо є якісь запитання, щодо того, чому саме меблі, то подивись, де ти сидиш. |
| Пелотка | Файл:Пілотка.jpg | Позначає жіночий статейвий орган, оскільки має високу зовнішню схожість. З останнім ще ніхто не посперечався, але навіть серед падонкаф поширений простіший варіант - "песда". |
| Выпей йаду! | Файл:Йад.jpg | Виражає незадоволення, бажання смерті аффтару, синонім "Убейся апстену!". |
| КГ/АМ | Файл:КГАМ.gif | "Креатифф говно, аффтар мудак", визначення атрибутів контенту і заразом його автора. |
| Превед, медвед | Файл:Превед медвед.jpg | Так, це теж робота падонков. Походить з одного смішного малюночка, де ведмідь лякає пару криком "Surprise!". Замінивши репліку на "превед", автор і не знав, як швидко новий мем пошириться просторами мережі та УРЖ. |
| Первый нах | Файл:1аУчану.jpg | Перший коментар у обговоренні, згодом певний синонім взяття. Існує версія, що словосполучення саме з "нах" походить від того, хто перший пошле аффтара креативу. |
Москвинська безосібна культура
Галерея
Примітки
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
