Копіпаста:Український діалект падонків
|
Твір вітчизняних холопів, копіпаста, що почала свій шлях 2006-ого, і поширюється форумами досі.
Москвинсько-український словник падонків
В Бобруйск, жевотное – В Бердичів, тварино.
Ужоснах! – Страхіттянах.
Гламурненько – Чарівненько.
Генитально – Піхвяно.
Жжошь, сцука – Палиш, сцуко; смалиш, сцуко.
Афтар, выпей йаду – Афтор, пий отруту.
Первый, нах – Перший, нах.
Аццкий сотона – Пекельний чортяко.
Ржунимагу – Ржунездужу, регочу-аж-сцяти-хочу.
Афтар жжот, пеши исчо – ну ти смалиш, афтор, шкрябай далі.
Выпей йаду, сцуконах – Йоду тобі випити треба, молодий сцюкован!
5 баллофф – 12 балів.
Баян – Трембіта.
Вмемориз – Намотати на вуса.
Зачот – Залiк.
Зочем ви травите? – Нащо ви цькуєте?
Картинки не грузяца – Зображення не завантажуються.
Фдесятке! – Удесятці.
Фтему! – Доречно.
Фтопку! – Допічки.
Ниасилил – Ниподужав.
Чмоки, пративный – Чмок, плюгавий.
Плакаль! – Робив повіки мокрими.
Классный юзерпик! – Гарне людинозображення.
Крео песдат – Творчість піхвяна.
Вписду! – Впіхву!
Оффтоп – Позатем.
КГ/АМ – ТҐ/АЄ (творчість ґівно/афтар єбанько)
Пшёл нах! – Йди, погуляй .
ПНХ – ХНП(Ходи На Пісюн).
Ниипёт – Нетурбує.
ЙОПТ! – Гей!
Каменты рулят – Коментарі керують.
Падонак – Козолуп.
Под кат – Зробити обрізання.
Учи албанский! – Вчи українську.
Про Уркаїньский Дiалект Покидькiф
- Якось син до тата йде,
- Почина розмову:
- «Тату, шо воно таке —
- Уркаїнська мова?»
- Тато дунув косячок,
- Шоб не пухли вуха,
- І сказав йому: «Синок,
- Розкажу. Послухай».
- Якщо довго реготав,
- Щелепа одвисла —
- Пишеш: «Афтар, ну ти дав!
- Я аж гепнув з крісла!»
- А побачиш далі ще
- Фішки та приколи —
- То тоді пиши «Пече!
- Просто зпопідстолу…»
- Ти від сміху плакав так,
- Шо аж текст не видко?
- Це вже: «Вбивпаскудонах!
- Ти пекельний дідько!»
- Всі приколи «непіццтул»,
- Сто разів пробиті?
- Напиши: «То ти гуцул?
- Граєш на трембіті!»
- А якщо гидке воно,
- Наче ті кислички —
- «Криотиф, пиши, гімно!
- Афтара — допічки!»
- Хочеться послати нах,
- Чухаються руки?
- «Вчи москальську! Незарах!
- В Жидачів, тварюки!»
- Афтар збоченець і псих?
- Є у нас в народі
- Слово влучнеє для них:
- «Пісюнковий злодій».
- А якщо чиїсь слова
- Не звучать ефектно,
- Напиши: «Твій дім — Москва,
- Кобзо ти діхвектно!»
- Щоб читати чийсь накат,
- Треба водки літр?
- Коментуй його: «Під кат!
- Забагацько літер!»
- Хай народ товстий роман
- В каментах малює,
- Ми ж напишемо:
- «Їблан. Ф сотні й не хвилює…»
- А щоб плюнути в мурло,
- Злістному одміну,
- Пишеш: «Встрель себе, мудло,
- З ходу та об стіну!»
- Там про тебе хтось створив
- Тему злу та люту?
- Напиши: «Опісюнів!
- Афтар, пий отруту!»
- Спілкування шось не йде,
- Наче всіх прибито?
- То спитай: «А цицьки де?
- Тему не розкрито!»
- Придовбається якщо
- Демагог кульгавий,
- Наша відповідь: «І що?
- Цьом тебе, плюгавий!»
- Щоб запалені мізки
- Вмить охолодити —
- «Ктулху фхтагн, хлопаки!
- Прошу не будити!»
- Якщо дурні гнуть «Під кат!»
- Щось смішне та нове —
- Кинь: «Писако, так тримать!
- Не труїть, панове».
- Якщо дівка дуже зла,
- Їй на всіх начхати:
- «Ти, доярко, із села?
- А з якої хати?»
- А якщо вона коли
- Скаже добре слово —
- То одразу похвали
- «Кицю, гламурово!»
- …Всіх приколів ти допер,
- Можеш вийти в люди…
- Уанет тебе тепер
- Поважати буде!
- «Хоч у тебе в голові
- Замість мозку — дуля!
- Абісцятись, дайте дві!» —
- Відповів синуля.