Московська культура
|
Московська культура — культура Московії та вихідців ізвідти по всьому світу.
З чого складається?
У масовій культурі розвинених країн уособлюється ведмедем, що грає на балалайці в ушанці і дудлить водку. Це, звісно, стьоб (чи, як кажуть самі москалі, «клюква»), але метафорично все правда.
Замість ведмедя — пропахлі нафталіном провладці-утриманці (називати їх співаками і коміками язик не повертається), які забивають на все нове й актуальне, бо того не треба ані владі, ані їхнім власним гаманцям. Без жартів, забудьте про Петросяна і Кобзона, це ще благородні свині. Сьогодні прем'єри світових блокбастерів відсуваються, бо комусь прирежимному треба показати в кіно бездарну патріотщину.
Замість балалайки — хрінові копії всього західного, які видаються за питомо (букв. «ісконно») московське. Щодо Заходу московити узагалі мають особливі комплекси. Уявіть собі, чуваки з тайги кожні сто років приїжджають у Європу, купують найновіший мерседес, вертаються з ним у рідну Московію і запрягають його в коні. Отака вся культура.
Замість ушанки — намагання напнути свою величну історію. При чому всю й однаково. Типовий москаль буде захищати і належність до Київської Русі, і середньовічну Московію (холуя Орди, яка Русь добила), і Російську імперію з її православієм, і народництво з любов'ю до простих людей, і Совок, який церкви виносив швидше за зерно від селян, і демократа Єльцина, і Путіна, який цю демократію багатотерміново «покращив». Насрано в голові, словом.
Врешті, водка. Тут метафор не треба. Хіба що солі в останні десятиліття додалися. Всюди крім владних і ресурсних центрів все настільки погано, що краще вже здохнути в запої.
Лайно проти сечі
Враховуючи вічний вождизм, завжди існують дві протилежні московські культури: провладна (від якої у самих московитів блювотний рефлекс) і жорсткий андеграунд (продукт цього рефлексу). Під час чергового національного самогубства вони змішуються і все починається заново.
Провладна московська культура має цілий сонм непорушних пропагандистів від мистецтва, які нерідко торочать повну маячню і не дають проходу молоді. Кобзон, Задорнов, Петросян. Коли вони дохнуть нарешті, їхнє місце займають такі ж молодці, які жартують про шинкування українських селян, як-от Ургант.
Андеграунд особливо сильний, враховуючи непрохідність на офіційні канали для аби-кого. У разі надто великої популяризації, активно викошується. Невелику надію дав москалям інтернет, але і той всередині десятих почали потроху прикривати цензурою. Відтак усе, що не владне, як правило дешеве, смердюче і в лайні.
Блатний елемент
Суттєву частину московської культури складає культура в'язнична. Так, безосе, ціла країна угорає по культурі людей, які сидять за злочини. Та це неспроста. Усе через той же вождизм у країні останні кілька сотень років (і особливо за Сере-сере) перебуває значний прошарок людей, які так чи інакше сиділи. Переважно за політико-економічні злочини, які й не злочини взагалі. Звідси маємо романтизацію повного лайна, повсюдний мат і блатну лексику у президентів. На американському телебаченні навіть якось сміялися, що москалі просто так у розмовній мові вигукують слово «пизда». Для здорових людей це нонсенс.
Див. також
|