Докі Докі Літературний Клуб
|
Doki Doki Literature Club (DDLC, укр. Літературний Клуб "Докі Докі", ДДЛК, Дедеелка) — візуальний роман з елементами психологічного горору, вдало замаскований під типовий гаремник симулятор знайомств. Вийшов у вересні 2017-го року і з тих пір став шалено популярним навіть серед тих людей, котрі далекі від візуальних романів. Створена гра таким собі Деном Сальвато, причому майже повністю: задум, сюжет, код, навіть музикальний супровід його.
Сюжет
Перший акт
Починається DDLC доволі банально: головний герой — звичайний японський школяр, який цікавиться аніме та відеограми. Та одного разу дорогою до школи його подруга дитинства (і водночас сусідка) Сайорі пропонує вступити до літературного клубу. Сам ГГ всіляко намагається відмовитись, адже він прутня клав на усі ці клюби вирішив спочатку відвідати аніме-клуб! Але його залякують приваблюють кексами, і він погоджується.
Прийшовши до клубу, головний герой раптово дивується, адже в клубі, виявляється, такі гарні дівчата! Тут і красуня Моніка, яка є засновницею клубу, і загадкова й сором'язлива Юрі, і запальна й поривчаста Нацукі, і, звісно ж, завжди весела, енергійна та життєрадісна Сайорі, яка, власне, його сюди й притягла. Так і хочеться з ними бути якомога довше і базікати про те, про се, посьорбуючи чай, еге ж?
Після знайомства з членами клубу головний герой отримує домашнє завдання від Моніки — написати поезію. Не те, щоб він умів це робити і взагалі якось захоплювався літературою, але це не так і складно насправді.[1] ГГ певний час обмінюється поезіями з іншими персонажами і водночас проходить рут за одну з героїнь (Нацукі, Юрі чи Сайорі, Моніка є другорядним персонажем), допомагаючи їм підготуватись до фестивалю, на якому Моніка збирається залучити більше людей до свого клубу. Усе гарно-файно-кавайно: дізнаємось ближче кожну героїню, обираємо серед них свою вайфу і навіть отримуємо лайтову романтику.[2]
Але перед завершенням підготовки до фестивалю завжди весела й радісна Сайорі зненацька втрачає настрій і зізнається головному герою в тому, що вона все життя бореться зі сильною депресією і зрештою зізнається йому в коханні. Сам ГГ може або відповісти їй взаємністю, або ж дати їй зрозуміти, що Сайорі для нього не більше, ніж подруга. Так чи інакше, вона у день фестивалю залишається вдома, залишивши Моніці свою останню поезію, у якій лишень повторюється рядок "Get out of my head", себто "забирайся з моєї голови". У результаті головний герой біжить до неї додому і бачить, що Сайорі прийняла іслам . І потім ГГ себе картає-картає, картає-картає, похуй.
Другий акт
Від першого відрізняється відсутністю Сайорі, та тотальною їбанутістю всього навколо. Саме з цього моменту в DDLC починається відвертий треш: раніше спокійна і врівноважена Юрі сходить з розуму і закохується в ГГ (щоправда, ця любов надто нездорова, бо Юрі настільки одержима головним героєм, що навіть (спойлер: мастурбувала його ручкою)), Нацукі тільки й среться з Юрі (хоча й співчуває їй і каже, що раніше Юрі так не поводилась), Моніка ж заплющує на це все очі й радить протагоністу проводити час тільки з нею. Сама ж гра виходить з ладу: то у персонажів раптово змінюються репліки, то на екрані з'являються артефакти і глітчі, то відбуваються зовсім парадоксальні речі, як-от вивих шиї Нацукі чи діалог, у якому єдиний варіант відповіді — "Just Monika".
У результаті в переддень фестивалю Юрі виганяє з клубу Моніку й Нацукі, зізнається ГГ в коханні та, незалежно від відповіді, НЕСПОДІВАНО робить собі кухонним ножем потрійний 360-no scope-headshot три гарних дірки, з допомогою яких стає героєм . Головний герой настільки охуїває від цього, що проводить усі вихідні в класі разом із трупом Юрі. Після веселих вихідних заходить у клас Нацукі, але від побаченого блює і тікає. Зрештою у клас заходить Моніка, просить пробачення за те, що ГГ залишився в клубі (бачте, скрипт у неї не спрацював, бидлокодер хуїв), якимось чином видаляє з гри файли з Нацукі та Юрі й переносить протагоніста чи-то поза земну орбіту, чи-то в атсрал[3].
Третій акт
Опинившись чортзна-де, головний герой непорушно сидить у цьому ж класі напроти Моніки, яка стверджує, що знає, що вона є лишень персонажем відеогри і що вона здатна змінювати файли гри, видаляти їх і змінювати поведінку інших персонажів, намагаючись їх показати непривабливими для ГГ. Навіщо вона це зробила, зламавши гру? Відповідь проста — вона схиблена закохана, та не в головного героя, а в реального гравця по той бік монітору. Так, саме у тебе, пришелепкуватого анімешника. Пояснивши усе, Моніка починає вести різноманітні цікаві монологи. В одному з монологів Моніка навіть просить скопіювати її файл на флешку і носити її з собою. Як зворушливо, чи не так?
Гравець може й далі читати монологи Моніки,[4] й далі дізнаватись, який гравець чудовий і як сильно вона його кохає, або ж може видалити її з файлів самої гри. Якщо ж видалити файл Моніки, то вона спершу почне дорікати гравцеві, але потім розкається у своїх вчинках і відновить файли усіх героїнь.
Четвертий акт
Після видалення Моніки літературний клуб очолює Сайорі, яка дякує головному герою за те, що позбувся Моніки.
Кінцівок є дві. Якщо гравець пройшов тільки один рут, то Сайорі запропонує ГГ провести з нею вічність, але цьому перешкоджає недобита Моніка, після чого бачимо кінцеві титри й прощальний лист від Моніки. Якщо ж гравець пройшов усі три рути, то Сайорі зі сльозами на очах дякує гравцеві за проведений у грі час, а після фінальних титрів можна прочитати лист від самого розробника гри з подякою.
Персонажі
- Сайорі — сусідка головного героя і його подруга дитинства. Потайки закохана у ГГ і страждає від прихованої депресіЇ, хоч і вдало вдає із себе життєрадісну і товариську дівчину, якій завжди вдається підтримувати спокій у клубі. При цьому вона не любить, коли люди хвилюються про неї. Обожнює емоційні поеми про смуток або щастя, написані простою мовою. У будь-якому руті Сайорі завершує життя самогубством або через розбите серце (коли головний герой пропонує залишитися друзями після її зізнання в коханні), або через те, що ГГ надто турбується про неї (коли той теж зізнається Сайорі в коханні).
- Юрі — дуже сором'язлива, щедра, ввічлива і
пишногрудапри цьому доволі-таки вродлива дівчина, яка захоплюється літературою, особливо горорами. Намагається не конфліктувати з іншими членами клубу, але в суперечках вельми вперта. Не те, щоб Юрі була дуже товариською людиною, однак у першому акті з нею можна легко поладнати. А ще вона полюбляє чаювання, непогано малює і колекціонує ножі (спойлер: якими ріже собі руки, коли надзвичайно збуджена). Надає перевагу поезіям, сповнених малозрозумілими метафорами. У другому акті Юрі поступово сходить з глузду (не без втручання Моніки), закохується в головного героя і настільки божеволіє від тієї любові, що зрештою вбиває себе (звичайним кухонним ножем, що кумедно)[5]. - Нацукі — зухвала, зарозуміла, імпульсивна, лихослівна, але достобіса мила героїня (причому вона ненавидить, коли хтось її називає милою), анімешники назвали б її типовою цундере. Переконана, що манґа — це теж література. Нацукі страждає від домашнього насильства, тому вона ховає манґу в приміщенні клубу і недоїдає (через що Нацукі й здається такою маленькою і має низький ріст, хоч усі члени клубу є однолітками). Що ж до поезії, то вона полюбляє символізм і, як і Сайорі, надає перевагу простим словам, однак її поезії насправді мають глибокий сенс (що не заважає їй сперчатись з Юрі щодо стилю). Цікаво, що в Акті 2 Нацукі не закінчує життя самогубством — її видаляє Моніка. Більше того, вона навіть розуміє, що Моніка руйнує клуб, негативно впливаючи на Юрі.
- Моніка — президент літературного клубу. На початку гри представлена як другорядний персонаж, тому їй не можна присвячувати поезії і нема окремого руту з нею, але згодом виявляється, що Моніка усвідомлює, що вона є персонажем гри і вважає інших героїнь всього-на-всього купкою скриптів без свідомості. Свідома Моніка закохується у головного героя (точніше, у самого гравця) і... ну, далі ви самі вже знаєте із сюжету. А ще у неї є власна обліківка у твітері. Ба більше, вона уміє бидлокодити на Python'і!
Великодні яйця
Драматика дбає про своїх читачів, тому розколупуванням і декодингом зайнялись замість вас.
monika.chr
Якщо змінити формат файлу monika.chr на png, отримаємо таке зображення (див. мал.1).
Квадрат, який знаходиться у центрі кола — це бінарний код. Після дешифрування отримаємо такий от текст.
yuri.chr
Якщо відкрити файл Юрі у блокноті, отримаємо код Base64, який потрібно буде декодувати, тоді отримаємо такий текст.
natsuki.chr
Якщо конвертувати цей файл у формат png, отримаємо пікчу в негативі з накладеними ефектами (див. мал.2). Щоб вийшло нормальне зображення, потрібно інвертувати кольори та натягнути отримане на конус у Фотожопі. Тепер погляньте згори (див. мал.3).
-
Мал. 2
-
Мал. 3
sayori.chr
Якщо конвертувати цей файл у формат ogg, отримаємо авдіо, з якого можна вивести QR-код (див. мал.4). Якщо просканувати його, код виведе нас сюди.
Меми
Doki Doki Literature Club породила чимало мемів, відомих навіть поза фендомом.
JUST MONIKA
Та сама сакраментальна фраза з другого акту, коли Нацукі під виглядом чергової поеми передає записку з проханням відвести Юрі до психіатра, бо та останнім часом геть дахом поїхала. Але у цей момент Моніка втручається у саму гру і Нацукі пропонує проігнорувати записку, проводити більше часу з Монікою, і кілька разів повторює фразу: "Just Monika", тобто "тільки Моніка". Ця ж фраза кілька разів з'ялялась і в самій грі після того діалогу. Є, мабуть, найпоширенішим DDLC-мемом, насамперед через форс самої Моніки як особливої героїні роману, бо Monika is the best waifu.
-
"But in this world of infinite choices..."
-
Ідеально
FUCKING MONIKAMMMMMMMMMM
Один із прикладів втручання Моніки в гру шляхом підміни тексту в діалогах з іншими персонажами (у цьому випадку — з Нацукі). Перекладу не потребує, лїл. Нерідко використовувалась для шітпостингу.
I Gently Open the Door...
"Я обережно відчиняю двері...". Фраза, яку промовляє головний герой перед тим, як увійти до кімнати Сайорі, у якій вона повісилась. Символізує інтригу, певну РАПТОВІСТЬ і непередбачуваний розвиток подій, від якого можна дійсно накласти в штани.
Trapsuki
Деякі поціновувачі DDLC якось висловили припущення, що Нацукі насправді трап, доводячи це зовнішністю героїні. Дехто підтримав цю теорію і почав її поширювати в сабреддіті DDLC, де уже й набула популярності. От тільки сам розробник гри зрештою спростував ці припущення, отака хуйня, малята.
-
Доведення
-
Спростування
-
Претензії
Buffsuki
Іще один мем з Нацукі, пов'язаний з одним фанартом, на якому Нацукі зображена надзвичайно накачаною. Пов'язаний з мемом Buff Riku.
-
Для шанувальників Нацукі руками
-
Ой...
Manga is literature!
Фраза, яку періодично викрикує Нацукі в суперечках щодо манги.
Спроби воз'єднатися з Монікою Самогубства
Моніка DDLC у лютому 2018 року випиляв одного безіменного дванадцятирічного іркутського москалошколяра, що доставляє. А якщо врахувати, що всі ігрові фони малювались УКРАЇНСЬКИМ художником на псевдо VelinquenT, тоді це можна вважати повноправним віном!
Того ж таки місяця гра випиляла ще одного школяра, але цього разу у Великій Британії. Великі голови провели розслідування, все таке, і було лише розіслано листи батькам, щоб ті переконались, що їхні дітки не грають у цю каку.[6]
Усіх собак традиційно моментально повісили на ігроманію та DDLC, але виїхали вони просто і правильно — over 9000 дисклеймерів кому показувалось? Тому винні лише батьки у тому, що їхнє емоційно нестійке чадо дісталось до контенту, який не відповідає його віковій категорії, ось так.
Примітки
- ↑ Ага, коли об'єкти фапу - всюди.
- ↑ Готуєшся до хентаю та інших цікавинок? Сховай прутня,
пруфівнічого не буде! - ↑ Це не одруківка, я реально атсрал, коли побачив її довбаний фейс.
- ↑ А їх аж 62
- ↑ Сальвато визнав, що це було художницькою помилкою.
- ↑ Та й ці листи розіслали тільки батькам учнів одного коледжу чортзна-де.
Посилання
- Офіційний сайт візуального роману
- Енциклопедія DDLC українською на Fandom
- Українська локалізація гри
Наша Педія про сабж
