Біблія

Матеріал з Драматика
Версія від 19:48, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вона на фоні вишиванки

Біблія - головна книга в християнстві. Одна з найпопулярніших та найдрукованіших книг в історії. Причина дупоболю, срачів, війн та усілякої херні на протязі майже 2 тисячоліть.

Хто її написав

Це буде до-о-овга історія. Бо по-перше Біблія складається з двох основних частин, що входять до Канону. Це Старий і Новий заповіт. І ці дві частини написані в різний час і призначалися вони для вельми різних аудиторій.

Напевно, Ісус Христос?

Ну чи його учні? Ні. Біблію у вигляді єдиної книги сформували у ранньому середньовіччі, на межі між падінням античного римського світу і народженням нових християнських королівств, де Візантія (Східна Римська Імперія) посідала місце ідеологічного та культурного центру. До цього Біблія була не стільки книгою, скільки узагальненим поняттям і існувала у вигляді кількох десятків роз'єднаних текстів: апокрифи, євангелія, житія святих, мемуари, філософські твори окремих освічених священників тощо. Ці тексти писав багато хто та загалом в своїй більшості це були перші християни та учні учнів Ісуса. Хто і коли скомпілював ці тексти у єдину книгу остаточно досі не відомо і ніколи точно не буде відомо, тим більше, що у кожної течії християнства є своя редакція Біблії. Адже те, що визнають у Біблії одні, заперечують і не визнають інші.

Цікаво, що багато чого могло бути вирізано або заборонено в редакціях різних Біблій по тим чи іншим причинам. Наприклад різні апокрифи - тексти, що відсіювалися офіційними укладальниками або авторитетами церкви.

Середні віки

Протягом середньовіччя частину текстів, що входили до Біблії, визнали неканонічними, частину підредагували та оформили у вигляді одної книги. Великий внесок у компіляцію Біблії зробив Перший і Другий Нікейський Собори (тобто збори) які частину текстів (наприклад Євангеліє від Іуди) заборонили взагалі обізвавши їх "єресю". Часи тоді були ще римські і імператорам дуже хотілося централізувати молоде християнство і підлаштувати велику церковну систему під потреб вже слабнучої імперії.

Прочитавши добру книгу під назвою "Біблія" прослухавши від місцевого священника проповіді та перекази біблійних історій (бо придбати собі окремий екземпляр Біблії було дорого, якщо взагалі ти був грамотний) люди знаходили інформацію, що доводила усім мирянам що феодальний лад це добре, потрібно багато молиться, працювати, не ставити зайвих питань, слухаються свого пана, священиків і ясна річ - Папу Римського. Бо існує три верстви людей під Богом - ті що моляться, ті що воюють і ті що працюють. Все. Звісно що в ранніх варіантах Біблії ні про які три стани феодального суспільства не було нічого написано. Але і не усі жителі середньовіччя були бидлом та дурниками. Тому єресі і різні незгодні з трактуваннями Біблії існували завжди, не залежно від часу. Бо Христос проповідував, що усі рівні перед богом і не має значення хто ти - імператор -король або останній жебрак під парканом. А якщо ваш священник впарює що вам треба коритися і миритися з жорстокими начальниками та володарями то звісно постає питання - а чи не бреше той священник і чи не перекручує він Святе Письмо?

Атеїстичні цинічні лулзи

На початку XIX століття в британській Вест-Індії добрі джентельмени-місіонери випустили для рабів спеціальну Рабську Біблію. З неї вирізали майже весь Старий Завіт та половину Нового Завіту. У стандартній протестантській Біблії було 1189 глав, місіонери ж залишили рабам лише 232 розділи. У цих збережених розділах не було жодного слова про рівноправність або про те, що всі люди браття, прибрали згадки про свободу та вільнодумство, а ще підчистили розділи які можуть дати надію на звільнення. Зате там залишились багато згадок про покірність, працю, покарання, страх, засудження лінощів та непокори.

Якщо ви дивуєтесь або засуджуєте факт створення Рабської Біблії, то пам'ятаєте, що вся Біблія це вже ІПСО світового масштабу, зляпана на зразок Рабської БібліїWTF?.

Святий треш

Біблія має дуже багато протиріч у своїх текстах, помилки перекладу, міфологізацію, вигадки переписувачів текстів Біблії тощо. На даний час наукове товариство не визнає Біблію історично точним документом. А деякі тексти з лютим трешом та збоченнями ставить під сумнів взагалі «святість» текстів Біблії. Наприклад ґвалтування доньок Лота (Бут.19:1-8); інцест (Бут.19:33-35); людські жертвоприношення (Суд.11:30-39); викрадення жінок у сексуальне рабство в ім'я Господа (Чис.31:35); знущання над слугами (Вих.21:20-21); інструкція Бога Святого як пограбувати міста та красти дітей з жінками (Второзак.20:10-14); вбивство дітей в ім'я Бога (Нав.6:20-26 та 1 кн. Царств 15:3)

Навіть перекладачі-переписувачі пізніше багато місць первинних текстів Біблії навмисно спотворювали через присутні збочення, наприклад, в (Бут.24:2) Авраам вимагав від слуги принести Богові присягу поклавши руку на його геніталії, теж саме збочення у біблійного Йосипа, і ще до фіга таких прикладів. Часто особисті думки юдейських переписувачів Біблії про національно-релігійну виключність й зверхність євреїв видаються немов «думки й слова Бога». Тобто на вихлопі ми маємо таку люту дичину що волося стає дибки.

Світлини

Див. також

Примітки