Хвіст Феї
Хвіст Феї — злісний шьонен. Ще більш обридливе, ніж Бліч і ще більш плаксиве, ніж Наруто. Має всі шанси доєднатися до великої трійці. Флешбеки до життя гільдії показують так, наче раніше там усі були дітьми, а олдфагів не видно.
Сюжет
Сюжет як такий відсутній. Є лише загальна концепція, яка складається різних пригод, які трапляються на п'яті точки основних персонажів. Тобто немає ніякої сюжетної лінії, яка би просліджувалась протягом усього серіалу. Є лише ніяк не пов'язані сюжетні арки. І якщо в анімеху раптово вставляють власний філер, то ніхто і не відрізнить його від сюжету манги (філерна арка "Ключ зоряного неба" це доводить). В цілому, кожну арку можна описати наступним чином: хтось на когось напав, тож треба зібратись усією бандою і його відгамселити. Або, якщо нікого гамселити, то треба зібратись з іншими гільідями і зробити це один з одним. Загалом, те, що можна назвати сюжетом можна умовно поділити на дві частини: до того як основні персонажі потрапили на острів Небесного Вовка, просравши там сім років, і після нього. Перший сезон аніме закінчується на майже кінці змагань і другий сезон почався 4 квітня 2014 року. Проте не варто ставити хрест на серіалі виключно через сюжет. Якщо ти, безосібний, чекав чогось більш серйозного від аніме для підлітків, то або їж, що дають, або читай класиків літератури. І, взагалі, не сюжетом єдиним.
Чому це варто дивитись
А дивитись Хвіст Феї варто якраз за позитивну атмосферу, яку дарує аніме під час перегляду. Персонажі усі колоритні і від них у будь-який момент можна чекати якихось лулзів. До того ж події в ньому відбуваються не у понурому Середньовіччі, не у звичному сьогоденні і не у антиутопічному майбутньому, а десь так у світі схожому на Європу зразка XVIII століття із елементами паропанку у вигляді потягів і машин, та інших шушпанцерів, де сяє сонечко, де бухло не закінчується, а дівки завжди дають, а на фоні грає запальний фолк. І все це підкріплюється невпинним екшоном і добротним шьоненовським пафосом. Тобто є усе, щоб відволіктись від буденності. А ще немає школоти. А також є на що пофапати.
Чому це не варто дивитись
Крім того, що сюжет трошечки подибільному написаний, викликає рак мозку й сама картинка: клішейність головних персонажів, схожість головних злодіїв один на одного(зазвичай це якість старигани), дурнуваті вороги(чого лише варті півень, що атакує яйцями(sic!) і собака-самурай). Також доходить до відвертого плагіату: персонаж, який зовні виглядає, точнісіньоко як Шикамару з Наруто і має точнісінько такі ж здібності. У фандабі від Ancord'a його прямо так і назвали в одному епізоді. Nuff said. При цьому на екрані відбувається таке безглуздя, що хочеться сказати лише одне: Oh, God, why? І, що властиво продовжуєш дивитись і просиш добавки. Не дивлячись на те, що майже в кожної особи жіночої статі є пара великих цицьок, а любителям панцушотів, а також педобірам є на що подивитись, все одно аніме виглядає якось по-дитячому. Так як той факт, що Хвіст Феї придумували під речовинами є беззаперечним, безосібний (який не порадить нічого лихого) пропонує тобі і самому їх вжити перш ніж дивитись цей непотріб.
Персонажі
Нацу Драгніл(Саламандер) - запальний хлопчина, що і зимою і влітку носить шарфа, який йому подарував його наставник дракон, зникнувши після цього у невідомому напрямку. Люто-шалено нагадує де-кого якраз своїм запальним характером і незграбністю, а також своїми пафосними промовами про дружбу, районгільдію і ін. У бою використовує вогонь, причому з усіх частин тіла - рота, рук,дупи? перетворюючи ворогів на попіл. До того ж маючи неабияку силу і витримку по дефолту здатен накладати на себе баф шляхом поїдання... вогню. Так, так - це скілл якими володіють усі вбивці драконів. Хавка залежить від того у якого з драконів качалася профа(вогняний, металевий, повітряний) і, відповідно, яка стихія буде використовуватись. І чим більш крутий і рідкісний вид вогню поглинає Нацу,тим більшою стає його Сілушка Богатирская, і тим сильніше припікає у ворога. За іншими дракоборцями такої перебірливості помічено не було(у селі все їли). Улюблені заняття: похавати та набити комусь пику, навіть усвідомлюючи, що радше сам отримає на горіхи. Також крім бойових скіллів володіє навичками нарутотерапії, тобто здатен перетворювати ворога на няшку силою лише самого слова. Та не треба думати, що той Драгніл така вже машина для вбивства - як і кожен супергерой він має Ахілесову п'яту - хлоп'я не переносить транспорту. Причому поняття цього транспорту варіюється від дійсно транспорту на колесах до живих людей яким щастить носити його на собі(переважно Люсі). Потрапивши на той транспорт пацана починає одразу нудити і він стає небоєздатним, чим користуються деякі кмітливі вороги. Вцілому, доволі позитивний персонаж, хоча іноді дратує своєю клішейною поведінкою великої дитини зі щирим серцем і доброю душею.
Грей Відморожений aka Фуллбастер - вічний суперник Нацу, мав би бути повною його протилежністю, він навіть використовує, хто б міг подумати - стихію льоду. Втім концепцію чекала неминуча невдача, бо персонаж вийшов аж занадто гарячковий і невитриманий аби бути 100%-ою протилежністю Драгнілові. Особливо він, запальний коли є нагода показати йому ху ис намєр уан. Хоча чіткої відповіді на те, у кого піпіська довша так і не дається, усе вказує на те, що малюк-Грей тріхо береги поплутав, бо Нацу бився на рівних з такими грізними ворогами, що їх Грей і подумки би не задів. Що ж, залишимо це на совісті автора. Відмінною рисою персонажа є його тяга до ексгібіціонізму(демонстрування свого оголеного тіла), що доставляє Джувії тонни задоволення, а решту - дратує. Цікаво, що оця його особлива риса не така вже й його. Цю звичку він підчепив коли став учнем Ул, що паралельно навчала ще й Леона - вічного суперника №2. Це ніби така форма тренування - роздягатись на морозі. Єдина річ, у якій проявляється холодність його натури це прохолодне ставлення до осіб протилежної статі(Джувія нєгадує).
Ельза Титанійська - постійно ходить в обладунках. Вступила до гільдії, коли ще була мала. З того часу дуже виросла і обладунки теж. Безосібний відмічає, що не тілкьки обладунки(варто відмітити, що автор не обділив майже жодну особу жіночої статі у цьому плані). Та сталеві в неї не тільки обладунки(вони й не завжди сталеві) - паняночка має такі яйця, розмірові і сталевості(титановості?)яких позаздрить навіть Чак Норріс. Її здібності порівняно із іншими виглядають доволі скромно - вона може миттево змінити обладонок і зброю(а на побачення, напевно, все одно збирається 3 години). Проте різноманітність її амуніції дозволяє їй пристосуватись до будь-якого супротивника, що приносить їй епік він в більшості випадків. Алсо, своїм грізним характером вона лякає майже усіх в гільдії, прописуючи неілюзорних піздюлів своїм товаришам. Та як кожна дівчина прагне Великої Любові. Предметом її обожнювання є хлопець на ім'я Жерар - любов дитинства. Проте в силу сюжетних перепетій той стає ворогом народу. Ненадовго. Не дивлячись на грізність свого характеру всередині вона беззахисна дівчинка, що ховає за усіми тима ообладунками свою тонку натуру, ня! Цим, а також тим, що не може може бути з Жераром бо він злодій нагадує Сакуру з того самого аніме. Та чи тобі,безосібний,не пофіг?.
Люсі Хартфілія - типу головна героїня манги/аніме, яка скоріше про Нацу ніж про неї. Няшна дівчинка-білявка з великими очима цицьками. Родом із багатої сім'ї, втекла від батька, бо той хотів, аби вона вийшла заміж за якогось мажора, а їй хотілось Великої Щирої Любові. Тож будучи в бігах вона вирішила приєднатись до Хвоста Феї. Згодом зустрічає Нацу і її мрії збуваюсьтся. Та не все так просто, згодом за замовленням її батька її викрадає інша гільдія, сам Хвіст Феї мало не чекав екстермінатус, проте минулось. Що ж до Здібностей Люсі, то вона є заклинателькою духів, тобто викликає усіляку нечисть за допомогою магічних ключів від зоряних воріт, більшість з яких відповідають певним знакам зодіаку. Вгадай, безосібний, чим вона буде займатись протягом сюжету? Ні, не вгадав, вона шукатиме усі 12 ключів. А також потраплятиме до полону, а її товаришам доведеться її звідти витягати. А на що ще ті жінки спроможні? Ловить неілюзорну дупобіль, через те, що крім усілякого бидла на неї ніхто не звертає увагу.
Хеппі - крилата кицька, найліпший Саламандерів друг. Народився з яйця(sic!), яке Нацу занйшов, а потім із Лісанною вони доглядали за ним, як за власною дитиною.nuff said. Згодом Хеппі вилупився. Так і почалась історія дружби людини і кота. А ще, він закоханий в іншу крилату кицьку - Шарлі. А ще, Хєппі не транспорт, Хеппі - друг! А ще, Драгніла не нудить від польотів з котом. А ще... а ні, це все.
Шарлі - ще одна потенційна крилата шаверма. Водиться із іншим приборкувачем драконів - Венді. Усіляко ігнорує залицяння Хєппі. Навідміну від останнього нелюбить рибу. Також відрізняється від нього скіллами провосництва, себто вміє пророкувати майбутне. Успадкувала ці навички від своєї матері - королеви крилатих пухнасттиків з Едоласу, звідки і Хеппі доречі. Мало не здала наших ворогові, але обійшлось.
Лілейний - трофейний MP-40 крилатий кіт з Едоласу. Схоже авторові стала шкода, що Гажила залишили без власної фурі, тож на тобі - отримай і розпишись: генерал армії Едоласу власною персоною. Щоправда дорога до Землі позначилась на його стані і замість антропоморфної пантери атлетичної статури залишаеться звичайна кицька з крилами та скіллом ненадовго перетворюватись у себе в молоді роки. Алсо, на батьківщині був озброєний величезною вундервафлею-мечем. Нащастя знайшов собі китайську підробку, якою і користується. Тепер Гажил ховає капці, бо тикати пикою у саки не вийде. Ібо нєхуй.
