Українські адаптації манґи

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:Перекладена манґа 1.png
Перекладені "Міцурукі" манґи та ранобе

Ця стаття присвячена українським адаптаціям манґи, в тому числі, з одного боку, перекладній манзі та її історії, а з іншого — наслідуванням стилю манґи. Поки що їх не те, щоб багато, але вже й не мало. Попри рагулів, що вважають аніме та манґу підорством, манґа має популярність в Україні. Це зв'язано з діяльністю перекладачів, наприклад Міцурукі, зменшенням кількості бидла в молодому поколінні й як це не дивно війною з кацапами. Напевно, навіть твій дід чув про манґу через одну таку про Привида Києва. Окрім цього, були спроби створити власне українську манґу. Хоча наших творів не так багато, за відгуками вони виявляються доволі непоганими й, навіть, посіяли призові місця на міжнародних змаганнях[1].

Офіційні переклади

Файл:Перо манґа читомо.png
Кілька манґ з Пера

Видані друковані та електронні примірники. На 2024 офіційно виданої в Україні манги вже немало і навіть попри велику війну її різноманіття продовжує збільшуватися.

Методика

Видавництво-ліцензатор надсилає видавництву, що отримало ліцензію друкарську форму (нині електронну через інтернет, звісно, раніше через пошту; з японського або англійського варіантів). Тут вона доперекладається і робиться нова форма вже для українського варіанту. Фактично це сирець дуже високої якості, в якому легко можливо замінити текст, після чого перевіряється на помилки і віддається в друк.

Файл:Босоногий Ґен том 1 сторінка.png
Якось так. Підбір шрифта та верстка - кров з очей, звісно.

Перші спроби (до 2019)

Файл:Перекладена манґа 2.jpg
Вся ліцензована манґа станом на вересень 2020 року

У далекому вже 2009 вийшов перший том перекладеної на українську манґи — нею став Босоногий Ґен, яку видали брати Капранови за підтримки Хірошімського фонду миру в межах "проєкту Ґен", спрямованого на переклад манґи всіма мовами світу. Якість примірників була дуже низькою, задля економії папір був тонким, схожим до газетного, обкладинка була дуже м'якою, в першому томі були значні лажі (гівнованівка, офісні шрифти з засічками (типу Times New Roman) в бульбашках тексту, віддзеркалені сторінки для зручності видання[2] тощо), проте в другому томі більшість з них були виправлені. Словом, примірники виготовлені дуже дешево — на рівні методички, плюс із тиражем у 500 примірників. Та навіть попри це все на двох томах все й скінчилось — не було попиту, український ринок до манґи не дозрів ще.

У 2010 році видавництво "Перо" видало перші томи восьми популярних тайтлів від Tokyopop: «Бізенгаст», «Warcraft», «Зоряний шлях», «Поцілунок вампіра», «Принцеса Аі», «Персиковий пух», «Ван-Вон Хантер» та «Ангели ковчега», до слова, дуже якісні, на століття. Проте, знову ж таки, на цих томах все й скінчилось - по перше, це була жодного разу не японська манґа (манхва, амеріманґа тощо) з різною ЦА, взагалі tokyopop видавці використовують для промацування нових ринків, по друге, незважаючи на піар, через вищезгадані причини продажі йшли дуже погано, навіть сьогодні у книгарнях сотні томів припадають пилом і коштують по 30 грн, можете купити.

Словом, перший млинець нанівець, як кажуть.

Після 2019

Точно невідомо, що саме було передумовою для відродження ліцензії, але є припущення, що це через розігрів та зростання українського ринку коміксів.

По суті, першою іскрою для відродження ліцензійного випуску манґи стало видавництво Наша ідея, яке анонсувало на комікконі в жовтні 2019 року перший том "Чі" і випустило, станом на 2020 рік, 6 томів трьох тайтлів: окрім "Чі" в 2020 році випущено також "Ательє чаклунських капелюхів" та не зовсім манґу "Радіант". Суб'єктивно їхня манґа хорошої якості, з напівтвердою обкладинкою та суперобкладинкою та хорошим папером.

Слідом за ним підтягнулись і інші видавці, що в 2020 почали друкувати ліцензійну манґу, серед них можна відзначити Molfar Comics з тайтлом "Інша", Northern Lights з манхвою "Тільки я візьму новий рівень" та Fireclaw Ukraine з "Мої вітання Блек Джеку" (електронне видання).

Файл:Власник півнів.jpg
Так власник ПВ спілкується з потенційними клієнтами

Щодо Північних вогнів огляди надзвичайно суперечливі. До прикладу цитата з чату MangUA:

« Сама манхва не викликає в нас негативу.

Всраті переклади, всрата якість, всрата комунікація з клієнтами. Уєбани ті ще. Ще й москвофіли.

Директор видавництва нещодавно розповідав що от в Україні довгі роки було засилля українських книжок і він страждав від того.

»

— [1]

« > москвофіли

Пам'ятаю, як вони мені ще фкантактє розповідали про те, що хочуть випускати мангу російською і експортувати на весь пост-совок, а манга українською їм буде невигідна, бо "продаватиметься слабо" і лише по Україні. ...Але коли їх послали на фіг у Рашці, вони хутко перелаштувалися на україномовні видання. Ліл.

»

— [2]

« @KostiantynSchweik , ще на початку кар'єри півні випускали російськомовний журнал "тавєрна гіка", власник не приховував що їхня ціль в 2916-2017 коли вони починали була видаватися на кацапії, вони відразу орієнтувалися на москалів і мріяли бути як якесь москальське видавництво, але вони там нікому не всралися і вони відразу переореєнтувалися на внутрішній ринок, хоча і досі мріють про кацапський.

Малороство їхнє не тільки в цій орієнтації на рашку проявляється, але ще у шарійобстві, проявленому навіть не у персональному акаунті, а інсті видавництва. А також вони розігрують карту, що коли їм кажеш, що ви не правильно робите: "Аааа, кляті націоналісти атакують, українські радикали і псевдопатріоти хочуть нас позбавити можливості вільно розмовляти російською і писати українською за воґласними правилами, бо мова жива і не стоїть на місці, ууу, вишиватники, сало, оце ось все" Він ще в інтерв'ю жалівся, що його в Україні оточує з дитинства навала українських книжок і йому важко було знайти улюблені книжки російською, а так хотілося. Я не знаю, як не бачити тут після такого не тільки малороса, але і долбойоба.

»

— Якщо розлого

Неофіційні переклади

Файл:Тайп сетер.jpg
Тайп-сетер

Сканлейт

Сканлейт (scanlate - scanning and translating) - власне, сам любительський переклад у вакуумі.

Сам процес відбувається так. Купується японська манга, нагрівається торець (наприклад феном), манга розбирається по сторінках і сканується. Паралельно іде переклад. Потім скани очищаються, на них наноситься переклад, і вони викладаються в інтернет або друкуються. Для друку треба зробити також обкладинку. Алгоритм любительського перекладу манґ і ранобе на зображеннях під катом.

<spoiler show="Алгоритми" hide="Алгоритми"> Алгоритм перекладу манґи:
Файл:Переклад манґи алгоритм.png
Алгоритм перекладу ранобе:
Файл:Переклад ранобе алгоритм.png </spoiler>

Зі сканлейтом також пов'язані дві спеціалізовані професії, хоча дуже часто їхню роботу поєднує одна людина:

  • Клінер - очищує сторінку від сторонніх записів. Найбільш професійні можуть відчистити також звуконаслідування.
  • Тайпер або ж тайпсетер - підбирає шрифти та наносить перекладені фрази.

Міцурукі

Файл:Манґа з іграми.png
Перекладена манґа з перекладеними іграми

Першими перекладами тоді ще львівського клубу були електронні варіанти манґ «Легенда про Коїзумі», «Будь ласка, близнята!», «One Piece», «Клеймо вітру», «Персонант» та «Написане вбивство». Також Лунсар спільно з перекладачами випустив мануали "Клінінг" та "Тайпсет".

За кілька років клуб став друкувати переклади. Серед манґ Київський аніме-клуб «Міцурукі» переклав та видав два тайтли: "Дівчина, що стрибала крізь час" та "Години нашого щастя"; а також видав інші: "Ніж", "Атака титанів", "Великий куш", "Чобіти" та "Хвіст феї". Також Міцурукі видавав ранобе, зокрема "Місячний корал" та "Вовчицю та спеції". Загалом Міцурукі в 2015-2018 роках видало два десятки томів японської літератури. За дизайн обкладинок видань Міцурукі відповідальний Орфеефро, один зі співзасновників київського Міцурукі.

Видання манґи в Міцурукі було взагалі дуже специфічною річчю, бо головною метою друку було не бажання наживи, а некомерційне використання: її роздавали як призи на конкурсах, а також пересилали в бібліотеки облцентрів[3], хоч і більшість з обласних осередків не проявили інтересу в отриманні манґи через невелику активність у цьому питанні.

Друковані адаптації манґи
Друковані адаптації ранобе
  • Меланхолія Харухі Судзумії (ранобе)
  • „Мистецтво меча онлайн“ (ранобе)
  • Історія Монстрів (ранобе)
  • Місячний корал (ранобе)
  • Вовчиця та спеції (ранобе)
  • Ласкаво просимо до НХК (ранобе)

Магазини

Окрім Міцурукі, також інші команди (через думку, що Міцурукі на перекладах стриже грошву), зібрались відкрити власні аніме-магазини, а тому на комерційній основі видали переклад кількох тайтлів. Зокрема "Грішницю" видала Аніме-культура. Видала досить якісно, зі сканлейтом, але замість домовитись про друк із "Міцурукі" вони надрукували окремо, через що влетіли в копійочку, і тому це видання швидше свідчення, що вони змогли, аніж серйозне на продаж.

"Янгольські ритми", "Кохання у пеклі" та "Історія таємничої сім'ї Аркана" видала Торі Прес. Друк — такий ж як і в Міцурукі, переклад від AniUA, не гірший за Міцурукі, але обкладинки - лайно, також вони спершу не зрозуміли, як робити форматування, тому одна з перших робіт була з полями, а не розтягнута на всю сторінку. Незважаючи на це, ці видання теж раптово виявились збитковими, і в підсумку вони обидвоє зрозуміли, що друк манґи - це невдячна річ.

Переклади в Інтернеті

З електронними перекладами справи йдуть дещо краще. Справа швидше за все в тім, що, по перше, їх легше знайти та отримати, ніж друковані, а по друге вебманґа, окрім того, що її читають, також застосовується у мемотворчості. Перші переклади виходили на сайті uanime.org.ua[4], більш-менш стабільними платформами, на яких українські перекладачі викладають переклади є міжнародний MangaDex та наш manga.in.ua - відгалуження Анітюбу, де станом на початок січня 2023 є 2165 вже перекладених або в перекладі тайтлів (пропустімо той факт, що більшість із них закинуті після кількох розділів, просто неякісні, чи переклади з кацапської). Більшість команд також викладають свої переклади на сторінках в соцмережах Facebook та Телеграм.

Загалом український сканлейт можна умовно поділити на два періоди: до квітня 2022 року та після. Річ у тім, що в кінці березня/на початку квітня у всіляких чінккоках почали активно просувати вищезгаданий манґа.ін.юа як альтернативу кацапському мандалібу. Тоді на древній сайт ринула ціла повінь нових користувачів, серед яких знайшлися й ті, хто хотів би перекладати. Почало з'являтися все більше й більше перекладів і нових команд сканлейту. А втім, переважна більшість новачків із квітневого напливу відвалилася з перекладу після кількох опублікованих розділів. Через часто низьку якість їхніх перекладів у вузьких колах виник термін «шітлейт» (shit + scanlation).

Що підпадає під визначення шітлейту? Переклади з убогим оформленням (те, що шрифт називається comic sans, ще не означає, що він нормально виглядає у коміксах), перекладом із кацапської, чи просто всратим перекладом. А иноді з поєднанням цього всього.

Команди перекладу

Файл:M.U.R. - emblema.jpg
  • М.У.Р. або ж Манґу Українською Робимо (так, команди назву Тетяні та Владиславу обрати допоміг сам Йода майстер). Команду створили Таня "Tiarita" Стасюк та Владислав "Deus" Євтушенко 27 березня 2013 року. Зараз команда має тільки свою сторінку у ВК. Члени команди: Deus - співзасновник проекту, його керівник, перекладач та редактор, Tiarita - співзасновник проекту, редактор, клінер, Lyffy_Gear_Second - перекладач, редактор і просто фанат One Piece, Параноя-тян[5] - клінер, допомагала з Хвостом Феї, Ihorko.bk - клінер, працював над Хвостом Феї. Команда перекладає:
    • Хвіст Феї - було українізовано 14 початкових розділів та починаючи з 328. Наразі переклад продовжується.
    • Одним шматком або One Piece — прикочував у М.У.Р з клубу Міцурукі (ще раніше ним займалась команда wilwarin) М.У.Р українізовує Шматок з 39 розділу та онґоінґ, хоча Lyffy_Gear_Second працював над ним ще в складі Міцурукі.

На превелике щастя, вже не активні. Якнайменше, «Токійського ґуля» перекладали з кацапської, та й оформлення було всратим.

  • Ponashomu - з 2020 року перекладає вебманґу, викладає на кропивачі та в телеграм-каналі.
  • Отаку но Секай - перекладає друковану і вебманґу, заливає на сторінку в фб.
  • Вільшана - викладають на Mangadex та в телеграм. На щастя, неактивні; зробили мерзенний переклад першої частини «Людини-бензопили», де по кілька помилок на одну сторінку — норма.
  • MROKO Team - викладають на Mangadex. Один із аналоґів «Північних вохнів» у сканлейті: на обґрунтоване обурення через кацапську в коментарях їхнього ТҐ-каналу відповіли квоктанням у стилі «ми в свабоднай странє, налетіли срані неорадикали».
  • Uchiha Ichigo - викладають на Mangadex.
  • Навіжені Кодоку - викладають на Mangadex.
  • Kamikaze Manga - викладають на Mangadex.
  • Umanga - викладають на Mangadex та свій сайт.
  • Ukraine_translate - викладають на Mangadex.

Раніші команди, більше не активні:

  • Wilvarin
  • Wicked Manga - вони колись найбільше в Україні тайпсетили манґ українською. Керівник - Madgrind, в склад їхньої команди також входять SamOdin, DEMO. Але десь на початку 2013-го року вони заморозились.
  • Shichifukujin
  • Koidango daikazoku
  • Титанська кухня - заснована 19 квітня 2021 року, займається перекладом «Атаки титанів».
  • Urmanga - команда зародилася 30 серпня 2020 року, ще на просторах «Аміно». Перекладає чимало різноманітних тайтлів, серед яких «Вогняний удар» Фуджімото Тацукі та «Монстр» Урасави Наокі.
  • Chimu Team - одна з небагатьох наразі якісних команд із «квітневого напливу». Утворилася 4-го квітня 2022 року. За словами засновниці, причина створення команди — її бажання читати манґу і манхву українською, та через відсутність перекладу бажаних творів, вона почала самотужки перекладати. Ненадовго, оскільки дуже швидко знайшла членів команди. У назві команди гра слів: японською це звучить як chimu chiimu, себто майже команда «команда». Одна з команд, які перекладають другу частину «Людини-бензопили». Серед тайтлів, які перекладаються здебільшого була корейщина, та з приходом Falcone di Luce з'явилося більше саме манґи, «Токійський ґуль», наприклад.
  • Slayer Squad - молода команда перекладу, заснована 31 січня 2022 року. Переклали «Голограф Ніджіґахара» і займаються перекладом «Бродяги» ("Vagabond").
  • Kaizen - заснована 18 березня 2022 року. Займається перекладом "Bungou Stray Dogs", а також другої частини «Людини-бензопили» та кольорової версії першої частини.

Персоналії:

  • Stormtrooper_34 - викладає на Mangadex.
  • Rossomah - свого часу переклав "Хлопці ХХ сторіччя" Урасави Наокі.
  • Silver Raven - викладає на Mangadex.
  • Falcone di Luce (також відомий як IT_IS_ME1987, чи Сокіл Світла - один із найплідніших перекладачів укрсканлейту. Втрапив у сканлейт 30 березня 2021 року, перед тим займався фанперекладами ігор. Самотужки переклав «Геллсінґ» та «Берсерк». Зараз у складі Urmanga (лише як редактор), Chimu Team (повністю), а також перекладач у фандабі. Перекладач другої частини «Людини-бензопили» у складі Chimu Team.
  • Goddamnpavuk - перекладає різноманітну манґу, наразі не перебуває у складі жодної з команд, але з деякими співпрацює. Також один із трьох перекладачів другої частини «Людини-бензопили», спільно із Freedom Squad.
  • Гусак у броні - почав перекладати 9 березня 2022 року. Займається перекладом "One Piece".
  • Wodli - перекладає від 7 червня 2022 року. Має купу проєктів, здебільшого жанр – романтика.
  • Kamiko - перекладає Jojo's Bizarre Adventures, поки єдина з перекладачів «ДжоДжо», хто не переклав 4 розділи та покинув. Не має команди, IT_IS_ME1987 був помічений у редакторах.

На іміджбордах

Свого часу на старонічані переклали повністю вебманґу про хабанеро-тан. Цей успіх намагались повторити команди та одинаки з неонічану та кропивача, проте без особливих успіхів.

Українські наслідування манґи

Також відомі як укрманґа, MangUA запропонували термін mangua - комікси українською, створені в стилі манґи. Не плутайте їх з росманґами з України. Поки що відомі лише поодинокі експерименти з манґа-стилем.

Персоналії

Файл:Katarsys-manga.jpg
Катарсис.
  • Lisa Cloud & Tori

Видали збірку манґи українською "Катарсис", до того брали участь в російських та японських міжнародних конкурсах манґи, в 2015 отримали бронзу International Manga Award. "Катарсис" потім перевидавався і виявися вельми непоганою збіркою як для українських авторів.

Тайтли

  • Оселя грішників

Перша більш-менш серйозна спроба в українську мангу за авторством В.Кокошкіна. За сюжетом це фактично "Black Lagoon" - бандити, найманці, бойовита дівчина, що надирає сраки ворогам, перестрілки, бійки, вибухи.

  • Там де немає тіней

Не укрманґа, але укрранобе від Вікторії Цибульської про японо-української міфології. Спершу мала бути ВН, але не виграли ґрант, а наробки треба було якось використати.

  • Робін Гуд: Поцілунок злодія

Комікс від Едварда Блейда та Наталії Ререкіної.

Періодика

  • MIU manga

Не зважаючи на те, що це єдиний відомий поки альманах української манґи, люди його не люблять через жлобство (не виплачують авторам майже нічого).

« Розповідаю вам своє знайомство з МІУ. Пишуть вони такі: чуєш, хочемо тебе друкувати. Я така: без бе, беріть усе, що вже і так висить в інтернеті, я навіть грошей не попрошу. А вони такі: ай ні, ми хочемо ексклюзив. Я аж попирхнулась. А у вас є гроші на ексклюзив? А вони починають мені втирати свою систему лайків та оплати: типу в них, як в джампі буде голосування за найкращих учасників журналу. Всенародний любко буде отримувати невеличку суму, за ним учасник ще менше і так по спадаючій. Останній учасники отримують дулю.

От я їм ту ж саму дулю і показала

»

— [3]

В інтернетах

Свого часу на великих бордах малювальники-куми зробили кілька спроб малювати бордівську укрманґу. На жаль, далі за одну сторінку справа не йшла. На старонічані Малювальник-кум чесно зізнався, що малювання однієї сторінки в нього займає півтори доби та що такої розкоші він дозволити не може, а також обіцяв продовжити історію ще на 1 сторінку, а тоді буде видно. Але продовження історії ми так і не побачили, бо його затролили.

На Кропивачі ж пропонували серіалізувати повість "Йоко та самураї", проте малювальниця втекла через срачі та булінг.

Також на даний момент Міцурукі має спільноту для творчості, в тому числі манґоробства. Спільнота поки має тільки кілька артів.

День манґи українською

Читайте також: Анімешні свята#День українського сканлейту

Також День українського сканлейту. Святкується 13 листопада в день заснування UAnime, яке планувалось зробити центром аніме-культури, але волею випадку стало центром саме манґа-культури. Планувалось його провести за спільним читанням манґи, проте фактично він ще майже не святкувався.

Оцінки

Друк контрафактної манґи з певних причин не приваблював, а то й відлякував перекладачів-аматорів та частину читачів. Частими були звинувачення в тому, що це соромить українізацію:

« Видавали ми колись власнодруком манґу. А ряд принципово українських читачів критикували нас, що мовляв наводнюємо ринок неякісною неліцензією. Соромимо українізацію. У цей же час неякісною неліцензією, але російськомовною, наводнювали Україну десятки аніме-магазинів. І це русифікацію якось не соромило... Таким чином, ми як спільнота, озброївшись такою філософією, повністю продули молоде покоління, яке зараз купує і читає в тих магазинах і не українською.

Тепер вирішили ми розіграти залишки колишнього друку. Зарепостила сотня людей, але почало лунати те саме "ууу, не підтримуєте ліцензію, просуваєте контрафакт, срамота!". Добре, гаразд, розігруємо ліцензію. Репостять вдвічі менше людей. При тому, що ми дали ВЕСЬ вибір, що є українською наразі.

І це до того, що при розмові з представниками українських видавництв "не з трибуни" вони схвалили наші потуги видати хоч щось хоч якось українською, з ремаркою того, щоб це не було заліцензовано в Україні, що ми і самі чудово розуміємо.

Може пора рухатися на зустріч читачу і якщо він хоче дешевий контрафакт, то необхідно йому давати його УКРАЇНСЬКОЮ поки немає альтернатив?

»

— допис на фб

Одним реченням: люди не розуміють, що краще, щоби українці жерли лайно читали контрафакт українською, аніж читали той самий лайно контрафакт російською і асимільовувались. З українською ж ліцензією український контрафакт при цьому ні в якому разі конкурувати не має.

Меми

Читайте також: Меми українських анімешників

На відміну від Японії, в Україні манґа вторинна щодо аніме, відповідно мемів на базі манґи дуже мало.

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/International_Manga_Award
  2. ↑ Через це обурились навіть японці
  3. ↑ Публічній бібліотеці імені Лесі Українки, Херсонській обласній науковій бібліотеці імені Гончара та Дніпровській центральній міській бібліотеці, бібліотекам Тернополя, Харкова, Івано-Франківська і Калуша
  4. ↑ Там ж, до слова, є колись епічна, але давно вже застаріла кузня перекладів
  5. ↑ та сама

Посилання

Українські адаптації манґи стосується аніме-фендому.
Поняття
Клуби
Адаптація
Фестивалі
Меми
Аніме-гурти/виконавці
Українські адаптації манґи збирають пил на твоїх полицях
Основа основ
Вітчизняна література
Іноземна література
Типажі та персонажі
Отримано з https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=Українські_адаптації_манґи&oldid=1262