Негативізм

Допиши кілька слів зі свого досвіду Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Негативізм — на соціальному рівні явище, коли люди займають протиставне положення до панівних думок (мейнстріму) не через реальну і ґрунтовну незгоду з ними, а тому, що бачать більший потенціал самореалізації для себе в рамках боротьби з ними, ніж будучи одним із деталей «системи».

Певною мірою перетинається з маргінальністю, але радше на ранньому етапі становлення. Адже часто негативісти знаходять себе в рамках системи і починають становити її частину. Ну або все-таки валять мейнстрім і самі стають домінантною течією.

Причини

Головною причиною є еволюція, в рамках якої, з одного боку, новим поколінням сліпо передаються вигідні для виживання риси предків, а з іншого — геном живих організмів постійно зазнає випадкових мутацій. Коли середовище змінюється, мутант може виявитися більш пристосованим до нової реальності, ніж той, хто домінував у попередніх умовах. Таким чином, уже в нашій природі задано те, що певна частина популяції завжди відрізнятиметься від більшості, а отже, чинний порядок може її не влаштовувати. Саме їй дається шанс вижити після разючих змін середовища, яких не переживуть ті, хто успішний сьогодні.

Наслідки

Вічна невдоволеність

У жодному суспільстві і за жодної, навіть найбільш досконалої, системи абсолютно все населення ніколи не буде задоволене. Завжди будуть ті, хто захоче самореалізуватись альтернативно. Революція в цьому плані є не засобом виживання, а виражає прагнення бути не такими.

Майже 100% невдача

Те, що така частина популяції пристосована до виживання за альтернативних умов, ще не означає, що такі умови настануть. І в більшості випадків вони не настають. Тому більшість не таких просто зливається в унітаз історії, де їх успішно забувають уже на хвилі нових ідей. Розкопують часто за кілька десятиліть, аби обґрунтувати ще якусь нову маячню і не почувати себе такими самотніми.

Такими злитими в унітаз частинами людства можуть бути цілі країни. Наприклад, у рамках гегемонії Сполучених Штатів, такий суб'єкт, як паРашка йде своїм особливим шляхом. Не тому, що він має сенс, а просто тому, що бути в тіні гегемона такому гіганту якось не комільфо. От і страждає москальський народ від свого псевдоідеологічного гімна вже пару століть. Просто тому, що хоче відчувати себе особливим.

Революційна теорія

На якомусь етапі історії народилая майже ціла наука не таких про те, що все треба перевернути не науковими працями і конкурентним вичавлюванням, а революційним шляхом. Ідея заради ідеї. Такі щасливці теж страждають страшно і неймовірно, бо за революцією і поваленням "системи" ідеї принципових опонентів часто закінчуються. І починається рубалово тих, хто заважає досягненню ідилії.

Чи є в цьому якась користь?

Ніхто й не каже, що немає. При здоровому стані мейнстрімних ідей, ідеї розроблені принциповими опонентами можуть бути сприйняті системою для її покращення. Хоча опонентам це продовжувати опонувати і викачувати гроші з таких же опонентнутих бізнесменів не завадить.

Тим не менш, більшість "ідей" принципових опонентів - це неконструктивна маячня, яка не ґрунтується ні на чому крім бажання бути інакшими. А тому не може бути сприйнята в будь-якій формі, що в свою чергу породжує в опонентів клішовану думку "вони не хочуть чути наших потреб". Хоча знову ж, потреб як таких не існує.