Меланхолія Судзумії Харухі
Меланхолія Судзумії Харухі — аніме-серіал про звичайного японського школяра, який опинився у середовищі прибульців, гостів з майбутнього, екстрасенсів та богів. Повний мое та фансервісу, які тим не менш не затьмарюють раціональне зерно. Незвичайний тим, що попри всю концентрацію наукової фантастики усіх напрямків, зберігає жанр слайсу до самих кісток.
Як не одне, то інше
|
Доступна інформація | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Всупереч мейнстрімовій тенденції, Меланхолія є одним із аніме екранізованих не за манґою, а за ранобе (легкий роман). Манґа узагалі видавалася як додаток для розширення авдиторії, але цікаво, що саме її зі всього циклу вперше було перекладено українською, щоправда лише 1,5 глави. Наразі видано 10 томів книжок про Харухі, частина з яких (1,2,4,7,9,10) є повноцінними сюжетними романами, а інші (3,5,6,8) - лише окремі історії про наших героїв. Остання книжка трохи затрималася і була опублікована лише у 2011 році, напевних відомостей про бажання автора писати далі немає. Втім, ще не все навіть екранізовано.
Аніме ж, поділяючись умовно на 2 сезони, дуже здивувало фанатів при показі як першого, так і другого. Перший сезон, який вийшов 2006 року і був екранізацією 1 тому та окремих розповідей зі 3, 5 та 6 томів, на ТБ було показано зовсім в іншому порядку, де основний сюжет першого тому-зав'язки переривався слайсовими розповідями, які взялися невідомо звідки.
Другий сезон 2009 року екранізував 2 том, більшість 5 та доекранізував третій. Його показали не як окремий серіал, а, відновивши показ першого сезону спочатку, як вставлення безпосередньо до нього. Розпачу фанатів межі не було, коли пів сезону виявилося змарнованим на арку "нескінченна вісімка", серії якої відрізняються лише окремими деталями. 8 серій дупоболю і пляжного фансервісу, і те ж у профіль, під кутом 10, 15,30,45,60,75 градусів відповідно. Це називається, відчуй себе Юкі Наґато. На щастя цього разу хоч показувати вирішили без жартів і порядок при випуску 2-ого сезону є хронологічним.
Опісля двох сезонів, ми отримали повнометражку "Зникнення Судзумії Харухі", яку чомусь люблять найбільше, попри її довжину та занудність. Вона йде сюжетом 4-ого тому.
У перерві між першим та другим сезоном на поталу фендому вийшли дві чібі-пародії на Меланхолію: Melancholy Of Haruhi-Chan Suzumiya та Nyoroon Churuya-San. Вони не пов'язані з чимось змістовним.
Взагалі, якщо хочете отримати суть тайтлу, а ґавити час не дуже хочеться, дивіться перші 6 серій першого сезону (у нормальні послідовності, а не за виходом), "Рапсодію бамбукового листа" та повнометражку.
Хто всі ці люди?
Найголовніший персонаж це раптово Кьон, той самий звичайний школяр. Його імені ми так і не дізнаємося, "Кьон" це просто прізвисько. Єдиний з головних героїв, який не володіє жодними здібностями, окрім, за деякими думками, багатої уяви і саме тому можливо відзначається невимовною серйозністю та непорушністю у тих шалених умовах Харухі-світу. Попри незначність у масштабах універсуму, саме він став обранцем Харухі за різними там теоріями і саме від його імені відбувається сама розповідь.
Судзумія Харухі - центральна постать аніме, ^__^, запальна дівчина з несамовитим бажанням бути несхожою на інших. Надала ж їй лиха година при першому ж знайомстві з новим класом побажати, аби до неї наближалися лише прибульці, гості з майбутнього та екстрасенси. З часом визнається богом всього сущого з різними наслідками у подальшому до себе ставленні. Сама про це не здогадується, а тому у бажанні вирізнитись створила свою власну команду СОС, яка займається абичим, але не якоюсь псевдопрофесійною діяльністю властивою для шкільких клубів.
Асахіна Мікуру - дивовижно моейна та кавайна дівчина, яка потрапила до команди СОС за те яка вона гарненька і за цицьки. Насправді гостя з майбутнього, де вже доволі непогано освоїли подорожі в часі. Саме тому ми маємо вдвічі більше Мікуру: школярку та більш дорослу. Людство її часу вважає Харухі аномалією. Водночас, із незбагненних причин, найменш популярна середі трьох богинь, може навіть менш популярна за Іцкі, якщо врахувати припущення про його смаки.
Наґато Юкі - холодна та мовчазна пласкогруда дівчинка, яка спілкується репліками, що вмістилися б на невеличкому шматочку паперу. Поряд із цим Юкі - гуманоїдний інтерфейс, створений для спілкування цілого всесвіту, який теж виглядає Харухі, з людьми. Саме тому вона має практично повний контроль над усім простором та часом, технології Мікуру відпочивають. Не без причин вважається, шо Юкі - копіпаста Аянамі Рей із однієї мехи. Цікаво, що "Rei" означає "холод", у той час як "Yuki" означає "сніг". "Nagato" й "Ayanami" - це японські бойові кораблі, що служили під час Другої Світової. Завдяки своїй відчуженості та тому ж кудерству, не відстає від Харухі за популярністю в іншої частини широкої авдиторії.
Коідзумі Іцкі - загадковий новачок, який переводиться до іншої школи посеред семестру. Насправді прийшов за тим же що й інші, оскільки екстрасенс і саме його не вистачало до ідеалу. Член Організації, єдиного угруповування яке з нинішньої Землі і яке моніторнить Харухі. Духовний лідер харухізму, про який далі.
-
Наґато теж тренується фейспалмити.
-
Еталон
-
JoJo ref
Харухізм, або що взагалі відбувається?
| « | І тут раптом до мене заходить Судзумія Харухі і каже "Хто рано встає, тому Бог дає". | » |
— З Хатачу |
Внаслідок того, що сам сюжет ламає шаблони трохи більше ніж повністю, в народі з'явилося багато теорій, які намагаються пояснити що ж узагалі коїться. Одні з них зумовлені самим ренобе, інші є породженням фантазії армії прихильників.
Сам харухізм - концепція, висловлювана частиною Організації, зокрема й паничем Коідзумі. У цьому концепті, Харухі постає як богиня, яка створила цей світ, нас разом із ним і є єдиним джерелом влади, світла та оргазму. Штука ж нашого існування у тому, що світ буде жити лише доки богові (Харухі) цікаво у ньому жити. А якщо вона занудьгує, то світу можна буде не заздрити. Отже, аби забезпечити мир в усьому світі та вселенське щастя, всі, а особливо наближені до неї люди мають... розважати її, виконувати усі її забаганки та нічого не змінювати, аби нічим не ризикувати. Може Харухі купила Іцкі, аби він все це триндів?
Існує також дуже, повірте, дуже багато інших теорій від самих фанатів про те, хто там бог і у кого рація. На увагу заслуговує одна, яка навіть із першого погляду видається не просто плодом уяви: усе, що відбувається - не більше, ніж фантазія Кьона, який прагне відповідати вимогам Харухі, але не може, бо звичайний, японський і врешті-решт школяр. А мехи школярі пілотують лише в аніме. Дану версію підтримують і цілком серйозні критики, наприклад Russell D. Johnes:
| « | Фантазії Кьона – це все, крім першої, серії «Меланхолії». У першій режисером виступає Судзумія, і тут видно її напористий і прямолінійний характер в стилі «паровоза, який летить вперед». | » |
— Russell D. Jones, "Аніме-рецензії: вибране", «Меланхолія Судзумії Харухі», 1-ий сезон |
Hare Hare Yukai
Танок п'ятірки героїв ув ендинзі першого сезону під однойменну пісню ("Сонячне-сонячне щастя"). Сам танок, а особливо кінцева поза виявилися дуже мематичними і пішли в народ, де отримали багато варіацій. У Лакі Старі, з яким окрема історія, герої навіть цілком легальний переспів зробили, щоправда втрьох.
-
Тора Дора
-
З Лакі Стару
<spoiler text="І що ж вони співають?">
Був би глобус наче ребус, Якого би ми відгадку вміли знайти Усі перешкоди напевно пропали би... І так до кінця часів. BANG! Бум страшний! Думка ця химерна й збочена У моїй голові навіжено бринить Й виграє всім і всіма. Буде чудовий сонячний день Радості чарів відчуття До безмежності Розпускатимуть Свої пагони життя! Завтра зустрінемось ми знов, Сміх та веселощі сповнять нас. Наші мрії позбираємо Це простіше ніж ти гадав! Дожени-но спробуй... спробуй їх зловити... Твоя улюблена найбільша, он вона!
</spoiler>
Lucky Star
Є версія що тайтл ім. шоколадного рогалика було зроблено для піару дівчинки зі стрічкою у волоссі. Чого варті рекламні блоки де Судзумія рекламує пиво, чи миті в овашці, де Коната одягає такий же костюм відьми як й у Наґато. Зважаючи на те що виробником і того і того і ще кількох тайтлів, які піаряться у Лакі Старі є студія Кіото Анімейшн, дана теорія не позбавлена основи.
Юлечка
У російських та й інших інтернетах (дізналися і в Японії і на Заході) також відома білоруська копіпаста Харухі з вафель мінського хлібзаводу "Юлечка" ([юлєчька]). Серед вафель були не лише з зображенням Харухі. Невідомо хто автор зображення, та точно відомо, що правовласники героїню впізнали (Харухі більше не малюють), а трохи менше ніж кожен, хто дивиться на малюнок може помітити його дефективність.
Дубляж Реанімедії
Так, мова йде саме про москальський дубляж. Тим не менш він, як і інші дубляжі Реанімедії, більш ніж якісний і більш ніж повний мізкорозривних мематичних фраз, які анімешник оді своїх улюблених героїв почути не очікував. Самі москалі особливо відзначають наприклад "Блинский блин!" (перекладу не підлягає) та звісно ж "Микурочка" (Мікуронька). Останній він став безпосереднім наслідком відмови від іменних суфіків (усіх тих -чян/-кун).
Київський аніме-фестиваль
Всеукраїнський фестиваль японської анімації "Київ 2008" як відомо був значуще протегований Реанімедією, яка саме в цьому році зробила Судзумію. Її нам і привезли.
-
Ну ви зрозуміли
