ЗНО
ЗНО (офіц. Зовнішнє незалежне оцінювання, заст. Зовнішнє тестування, ЗТ) — епічний тест, що стає кульмінацією 11 (а в зовсім недалекому майбутньому 12) років просиджування на сраці за партою для школярів України. ЗНО необхідне для вступу до ВНЗ України й уникнення безкоштовного квитка під Бахмут з гарантованим безкоштовним проживанням і насиченою програмою різноманітних активностей та івентів. Відбувається щорічно починаючи з 2004 року. З 2008 року стає обов'язковим для усіх випускників, чим повністю витісняє застарілі радянські екзамени на вступ до університетів. Куратором цього заходу, покликаного, увага, впровадити «підвищення рівня освіти населення України та забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до якісної освіти, здійснення контролю за дотриманням Державного стандарту базової та повної середньої освіти й аналізу стану системи освіти, прогнозування її розвитку» в українську освіту, є Український центр оцінювання якості освіти, який був заснований за рік до першого ЗНО.
Предмети
Українська мова
Найулюбленіший предмет кожного абітурієнта, який до того ж є обов'язковим для усіх. Складається з трьох частин: тести з української мови, тести з української літератури і власне висловлювання. Ніби ніц складного, якщо менш-більш знаєш солов'їну, але не все так просто. Дітвора, ясна річ, ходить до репетиторів і/або зубрить підручник Авраменка, щоби запам'ятати відміни іменників чи персонажа, який винайшов мухобійку.
У першій частині ЗНО (а це, власне, українська мова) дуже часто ставлять підступні, але на перший погляд легкі, запитанння типу «На другий склад падає наголос у слові...», «Через дефіс треба писати всі слова в рядку...» чи «Доберіть приклад до кожного типу складного речення», з яких, щоправда, викрутитися можна, якщо погано із знаннями, але є хоч якась інтуїція. [1] Наприкінці першої частини зазвичай дають текст, на якому можна легко набити кілька зайвих балів, якщо не страждаєш від функціональної неграмотності.
Друга частина — література — уже веселіша. Якщо навіть не осилив стислий переказ Енеїди для чайників і дупля не ріжеш, про що писав Тичина (окрім гімну УРСР, ліл), то вважай, що вже настала твоя пропаща година. А проте, якщо хоч краєм вуха слухав на літрі свою учіху, гиготав із мемів на ФМПУЛі й читав хоча б скорочено усі програмні твори, то маєш високі шанси дотягнути щонайменше на 150-160 балів, а то і вище.
Останньою частиною ЗНО є власне висловлювання на задану тему. Зазвичай дають хуйню а-ля «У чому сенс життя?» «Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?» чи «До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця?» (реальні теми реальних ЗНО). Твір ще й має власні вимоги, а саме чітку структуру[2] й аргументацію своєї думки (два приклади, з мистецтва та власного життя/історії).
От собі й сидиш-бздиш, обираєш відповіді у завданнях, дивишся у вікно, пробуєш у вбиральні дістати шпори etc. ПРОФІТ.
Математика
Вона ж «цариця наук», вона ж нічне жахіття всіх гуманітаріїв, котрі складатимуть ЗНО з 2021 року. Хоча, у нас із матемтикою і так дуже кепсько: понад 40% тих, хто склав математику, не дотягує навіть до 130 балів[3], що є йобаним соромом. Складається уже з чотирьох частин різного рівня складності.
Перша частина містить 20 тестових запитань, більшість із них досить примітивні (рівня «укажіть рисунок, на якому зображено графік функції y=1-x2»), тому не набрати прохідний бал нереально, якщо маєш хоч якесь зелене поняття про матешу. Друга частина теж порівняно нескладна: ті ж яйця, що й перша частина, тільки в профіль і з логічними парами. Якщо зовсім туго із завданнями, то можна навмання обирати відповіді, пару балів точно можна вгадати.
Третя частина — власне задачі. Невеличкий hint: завжди дають прогресії, комбінаторику, стереометрію, прикладні задачі а-ля «Скільки бонусів мобільний оператор нарахує за поповнення рахунку?» і завдання, пов'язані з прямокутною системою координат. Якщо перші три частини сяк-так добре написав, то можеш сміло розраховувати на 170 балів, а це вже неабиякий результат (хоч і занизький, якщо хочеш вайті-в-айті на бюджет у який-небудь КПІ чи ЛП).
Справжній хардкір чекає на бідних абітурієнтів у четвертій частині, яка складається всього з трьох завдань, які, втім, мають чималу вагу (14 тестових балів із 62). Перше завдання витягне будь-хто, хто знає математику на 8-9, бо там усього-на-всього функції, хіба що тре' побавитися з похідними. А вже в наступному завданні їбля зі стереометрією. Не осилив її раніше — пролітаєш, хіба за рисунок дадуть один бал. Ну, а останнє завдання ЗНО з математики завжди містить параметри, які у звичайних школах узагалі не вивчають. Тим не менш, без останнього завдання можна легко набрати 185-190 балів.
Іноземна мова
Їх аж чотири: англійська, німецька, французька й іспанська. Планують додати й польську, за Табачника хотіли додати москвинський діалект і зробити його обов'язковим. Біля 95 з гаком відсотків абітури складає ЗНО саме з інґлішу, але суть тестування та сама незалежно від мови.
Починається все з аудіювання. З'явилося воно порівняно недавно, у 2018 році, але в перший рік то всьо було організовано, м'яко кажучи, паскудно. Та й тепер ніхто не застрахований від раптових казусів із технікою[4]. Проходить усе так: прослуховуєш кілька аудіо і виконуєш послідовно у зошиті тести, триває аудіювання до 30 хвилин. У цілому то нескладно, якщо зі сприйняттям мови на слух усе добре, але тре' бути готовим до дикторів із йобнутими акцентами.
Другою частиною є читання. На ньому треба прочитати декілька текстів і виконати тести до них (як звичайні, так і з множинним вибором). Часто ще дають кілька картинок, зазвичай це рекламні плакати чи оголошення. Знову-таки, надскладних завдань там нема, якщо володієш мовою хоча би на середньому рівні B1. У крайньому разі можна перебирати варіанти відповідей, або ж просто рандомно тицяти. Після читання йде таке собі «використання мови»: тупо вставляєш слова/фрази у тексти. І все.
Наостанок треба написати власне висловлювання а-ля «лист другу» на задану тему. Ще разом із темою листа дають кілька підпитань, які потрібно розкрити. Тут бажано дуже не захоплюватися і не вживати дохуя сленгових словечок, таке екзаменатори не оцінять (а дарма), а от слова-зв'язки навпаки полюбляють. Тематика не така абстрактна, як на українській мові, зазвичай дають усяке цікаве із життя. Лист, звісно, теж має свої вимоги до структури.
Історія
Апогей дрочева і страшний сон для сучасної школоти, для якої з недавніх пір це обов'язковий предмет для здачі на ЗНО/НМТ. Міг би бути ахуєнним тестом, але екзаменатори все ще надто захоплюються роками, тож якщо не можеш сказати, коли почалася друга світова війна, то на щось вище 120 можеш навіть не сподіватися. Також важливо знати не лише самі історичні події, а й різноманітні свистоперділки до них: якщо не можеш відрізнити причину операції "Вісла" від її привода, то пролітаєш дай Боже. Найбільше обожнюють питати:
але втім, не гребують і іншими темами.
Подейкують, що окремий казан у пеклі зарезервовано для тих, хто вигадує завдання на мапи, архітектурні пам'ятки і портрети.
Із лайффаками тут важко - сідаєш і зубриш звідси і до ранку. Утім, якщо тобі нуль і тобі не так важливий бал, а важливо, власне, пройти поріг, можеш спробувати почитати статті Драматики на Порталі Історія, може, щось і запам'ятаєш.
В інших країнах
- У США все як завжди по-американськи, держава ніхуя не робе а все розрулює вільний ринок: у них є одразу декілька різних стандартизованих екзаменів для вже-не-школоти і ще-не-студентоти, а саме SAT, ACT і ще декілька інших, котрі проводяться некомерційними організаціями і конкурують між собою, що є добре, бо конкуренція дає мотивацію старатись, щоб твій екзамен не був гівном й універи з студентами могли йому довіряти. Деякі особливо вийобисті американські універи вимагають навіть 2-3 таких екзамени для ще більш жорсткого відбору.
- У Польщі та інших країнах Східної Європи є свої держ.екзамени, а саме "матура". Що цікаво, то в польській матурі можна на вибір третім предметом здавати одну з мов нац.меншин Польщі, у тому числі й українську. Також із початком війни деякі польські універи приймають результати українського ЗНО-НМТ на рівні зі своєю матурою.
- На московії, країні ведмедів та бабалайок, є свій клон ЗНО,[5] а саме ЄДЕ (Єдиний державний екзамен). Передбачає стобальну систему оцінювання та 3 бланки: A, B, C. Рівень організації цього дійства значно гірший, ніж в Україні. По-перше, у москалів відсутня електронна перевірка бланків перших двох типів, тож підстаркуваті бабусі вимушені звіряти кожну відповідь самотужки, що інколи стає причиною для втрати, або раптового набуття учнем балів за рахунок помилкової перевірки. По-друге, ВНЗ країни Моксель дозволено проводити внутрішні олімпіади, за рахунок яких до майбутньої alma mater може потрапити потрібний студент. А ще сайт ЄДЕ в порівнянні з українським повне гівно, але ти вже ніяк це перевірити не зможеш.
Поради
- Не слухати Авраменків, експертів та однокласників, що кажуть "ЗНО легке атвічаю, здав на 180+ балів вгадуванням, половина завдань це перевірка на розумову відсталість" і т.д. Туди ж ідуть і курси підготовки до ЗНО за 3 тижні. Уже не один рік усі думають, що "ну цього року ЗНО/НМТ точно буде легке", а потім здають на 130 балів і плачуться, що їх не беруть у КПІ, а такого генія напевно не взяли тільки тому що всі бюджетні місця спиздили трикляті біженці з даунбаса й інваліди.
- Почати готуватись завчасно, наприклад влітку перед
одинадцятимдванадцятим класом, а не за місяць до ЗНО. Особливо це стосується випадків, якщо ти довбойоб. - Береш кілька тестів ЗНО одного з попердніх років, проходиш, виписуєш помилки. Із темами, де наробив помилок, ідеш до репетиторів, якщо мажор. Але не треба на репетиторів повністю покладатись - 85% закріплення матеріалу йде з самостійної роботи, а не з споглядання того як цю роботу виконує хтось інший. Якщо бідний то йдеш до дядька ґуґля - у публічному доступі є купа презентацій по всіх шкільних темах, а також скани шкільних підручників. Робиш 100500 вправ, щоб закріпити вивчене.
- За тиждень до ЗНО повністю забиваєш на підготовку, бо за цей час уже нічого не поробиш. Краще почати рано лягати спати і висипатись, жрати дууже багато різноманітної здорової їжі, хоча би дві годинки проводити на вулиці та, якщо можливо, поближче до природи, щоб мозок максимально очистився. Бо навіть якщо все зазубрити на 200, але прийти невиспаним, голодним або поснідавши тільки сухариками, а перед тим місяць просидіти в погано провітрюваній квартирі - мозок на екзамені тобі "дякую" не скаже, а працюватиме на від'їбись.
(спойлер: Тут мало би бути ржачне відео з ютуба "як здати нмт на 1000000 балів", але на жаль знайти не можу. Пам'ятаю тільки було десь у березні 2023 і з ґеймплеєм сталкеру на фоні)
Залишити чи скасувати?
У цілому, ЗНО таки працює. Неідеально, але працює, бо школярі тепер можуть розраховувати на менш-більш чесний і прозорий вступ у бурси. Та й ефективнішого механізму відбору майбутньої студеноти поки що не придумали.
Мінуси ЗНО
- Попри відсів рагулів, які два плюс два не можуть додати, ЗНО оцінює не так знання, як задрочування фактів. Задрочування правил, визначень, формул, теорем, дат та іншої формальщини, яка вилетить з голови за всі літні канікули. Може в тому і є сенс, аби вступник хоча б щось знав, але то аж ніяк не оцінює його здатність думати, мислити й аналізовувати інформацію. Хоча, є протилежна думка, що, мовляв, таки треба мати клепку в голові, аби написати той же твір чи прочитати текст і правильно відповісти на тести, але й це можна задрочити до автоматизму. TL;DR: ЗНО може точно відібрати заучок, але не талановитих випускників.
- Буває, що завдання звучать досить некоректно, або не мають однозначної відповіді. Але тут проблема не в самому екзамені, а в тих, хто складає завдання. Показовим було ЗНО з української 2015 року, на якому автори обісралися із запитаннями до тексту. А з історії так узагалі ледь не щороку бувають казуси і зараховують усім +1 бал за завдання без єдиної відповіді.
- Попри введення ЗНО, електронних списків вступників й інших прикольних тем деякі університети досі знаходять схеми, як протягнути потрібного студента з низьким балом на бюджет. Пруфів і деталей не буде, але зазвчай це робиться через неіснуючі пільги на кшталт "малозабезпечена сім'я" або через мотиваційний лист.
- Хоч і вимоги до всіх однакові, але можливості далеко не рівні. Статистика каже, що учні в селах за програмою на 2,5 років відстають від міських учнів через жорстку нестачу вчителів. Про якість учителів у сільских школах навіть і мови не йде: вісімдесятирічну вчительку історії КПСС без проблем можуть назначити викладати математику та паралельно ще з десяток предметів, а викладачам досі цілком нормально потягати учня за волосся чи їбанути лінійкою. Це намагались виправити сільським коефіцієнтом[6], а також волонтерами з Teach for Ukraine, проте в масштабах країни ніхуя не змінилось.
Плюси ЗНО
- Як-не-як, а вимоги до всіх на ЗНО однакові, бо це єдиний екзамен, тож випускники мають можливість потрапити в омріяний ВНЗ за рахунок своєї тяжкої праці, а не башляючи дохуя грошей, як то було раніше.
- Завдання майже не вилазять за межі шкільної програми, тому бозна-чого на тестах не буде. Хіба на математиці є параметри, які у звичайних школах/класах не вивчають, але на них можна й забити.
- Відсів! Не можеш скласти українську хоча б на прохідний бал — нема чого йти у виш.
- Людський фактор в оцінюванні ЗНО зведено до мінімуму, він є лишень при перевірці четвертої частини з математики і власних висловлювань. Усе інше перевіряють компуктори, що є файно.
- Важко списати, бо перевіряють металошукачами й забороняють етикетки на воді.
- Нема сенсу навіть намагатись списувати: на математиці всі формули одразу видають на аркуші, а оцінюється лише твоє вміння правильно їх застосовувати. На українській потрібно пам'ятати під двісті наголосів, котрі неможливо помістити на маленький аркуш. На історії часто просять вказати особистість на фотографії. На англійській перевіряють знання phrasal verbs, котрих декілька тисяч.
НМТ
Національний мультипредметний тест. Був запиляний у 2022-2023 ЗеКомандою як спрощена версія ЗНО для школярів. Суть була в тому, щоб вирізати всі відкриті питання (а також лісенінги з англійської), і залишити лише тестові питання, що в теорії б уможливило просте вгадування (хоч і воно все одно майже ніколи не спрацьовувало). Тому незрозуміло, чи це баг, чи фіча.
Спрощення було зроблено певно тому що Слуги думають, що школярі дуже страждають від ПТСР, депресії та панічних атак, відпочиваючи у Гейропках на дистанційному "навчанні" та дивлячись у тік-тоці про те як пес Патрон попісяв відповідально несучи службу у ТРО-Мюнхен, і тому не зможуть впоратись із звичайним ЗНО. Впринципі ідея непогана, якщо забути про той факт, що ЗНО це змагання між школярами, тож спрощуючи ЗНО для всіх одночасно робить його і однаково складнішим для всіх. І тому, якщо задача була спростити школярикові вступ до універу то треба було збільшити кількість бюджетних місць та зменшити ціну на контракт, а не спрощувати тест.[7]
Також у першому НМТ 2022-ого року також стався "невеличкий" Fail, через те що НМТ вирішили проводити декілька днів, і вже на другий-третій день хитровиїбана школота приходила наперед знавши всі правильні відповіді, і ті хто реально в перший день чесно здали на своїх 170-180 балів посмоктали в рейтингу даунам, які прийшли на третій день, зазубривши відповіді на 200.[8]
НМТ-2023. Другий, і ймовірно останній НМТ. Поки що не проводився, але вже встиг обісратись - для реєстрації було зроблено обов'язковим український номер телефону, тобто +38 0, чим просто плюнули в їбло десяткам тисяч школярів за кордоном, які, бляха, не мають українського номеру телефону. Бо навіть якщо ці школярі зберегли у себе українську сім-карту після переїзду, то без поповнень рахунку за один рік перебування за кордоном оператор уже міг її сто разів заблокувати.
НМТ-2024. Може, хоч цього разу все вийде без казусів.
Див. також
- Школота — власне піддослідні
- ВНЗ — ти ж так хочеш туди, юний читачу, чи не так?
- Студент — гравець з'явиться після відкриття гілки «затащив на контракт»
Примітки
- ↑ Безос так склав ЗНО з мови на 190+, пруфів не буде
- ↑ Moar тут
- ↑ Пруф
- ↑ Є кулсторі про інструкторів, які не могли 20 хвилин запустити аудіювання
- ↑ хоч і з'явився раніше українського
- ↑ котрий по суті був костилем, а не рішенням освітніх проблем вбитого совком українського села
- ↑ Хоч і можливо державі просто треба було би нарешті з'їбати нахуй з ринку освіти і перестати регулювати те, з чим впорався би ринок, і що б вивільнило купу бюджетних коштів на зменшення податків, відбудову чи армію, але то вже інше питання.
- ↑ З іншого боку, в наступні роки все всунули в один день, тож бідна школота йобнеться, намагаючись згадати в межах двох годин скільки тисяч козацького реєстру гарантувала Куруківська угода і скільки мембран у ендоплазматичної сітки
|