Хатач

Раків подолано! Стабільності досягнено!
Ця стаття хороша станом на: віднині й назавжди, оскільки все вже давно скінчилося. Адміни в неї більше не лізуть, і вам не варто. Краще займіться чимось корисним.

**Хатач**

Час	15.05.2012 - 10.03.2014
Тип	Іміджборд
Статус	Неактивний
Рушій	УДР (Гакаба)
Адмінство	Гак
Мова	Українська
xatach.com

Хатач (також Ксатач) — український іміджборд створений 15 травня 2012. За задумом творців мав стати осередком свідомих, успішних, креативних українських анонімів і зовсім не підарасів^[1]. На борду, за словами власників, було кинуто багато матеріальних ресурсів, також спеціально для неї з нуля створено перший український рушій іміджборд Гакаба.

Історія

Стильно, модно, молодіжно

Невідомо, коли Гака занесло на Учан, але його сторінку ВК було відкопано під час першого деанону вже в серпні 2011 року. Тоді він нічого не знав про іміджборди і "тусовку" взагалі та це його і не цікавило. Пізніше, він і розпочав розробку Хатача здуру, але вже потім вирішив, що це стовідсотково буде не черговий іміджборд на вакабі-кусабі-хуябі, а дещо нове, більш сучасне, переосмислене.

Перший рушій для АІБ був придуманий хтозна-коли, тоді JavaScript використовувався для alert-жартів, нехитрих годинників або падаючих сніжинок. Уся концепція іміджборд була придумана давно, але час не стоїть на місці, все тече. Тож він ніяк не міг зрозуміти, як у 2012 році борди можуть мати такий УЙОБІЩНИЙ ДО ГОРЯ дизайн, коли надворі вже HTML5 та CSS3? Як можна не використовувати AJAX там, де його використання є очевидним? Як сучасний сайт може використовувати cookies, коли в кожному нормальному браузері є LocalStorage? А за фрейми та несемантичну верстку взагалі слід клешні відрубувати.

Зрозуміло, що автори Wakaba та KusabaX вже давно забили на свої рушії. Також ясно, що адміни відомих іміджборд не дуже програмісти, щоб написати щось своє; вони лише з горем пополам допилюють наявне. І очевидно, що користувачі не дуже люблять нововведення та руками-ногами чіпляються за старе. На жаль, наша манюня не знала, що подібні емоції відчували вже сотні програмерів з усього світу, починаючи з того ж хтозна-коли. І винаходили рушії, які теж мали підняти борди на новий рівень. Але вони лишилися там же, ібо їх концепція гранично проста і не потребує доповнень та виїбонського дизайну. Велосипед вже існує, і всі такі новатори ідуть нахуй, коли усвідомлюють що всім похуй, що можна зробити велосипед з HTML5, CSS3, AJAX та LocalStorage. Усе залежить лише від того, чи приємно на ньому кататися. Ось так, серед гемороїдальної піни Гакового бугурту і народився Хатач.

Технічна хроніка

15 травня 2012 року — борда з'явилась на світ божий. Перша версія інтерфейсу та рушія.
20 червня 2012 року — зроблено суттєве покращення інтерфейсу, та він все одно далекий від омріяного.
5 липня 2012 року — чергова зміна дизайну відбулася і так само просунула борду до ідеалу лише трішки, бо багато хто був незадоволеним відсутньостю звичних функцій. Неофіційним гаслом борди було «Анаграма не відгадана» (пізніше вінрарні анаграми з українських літер були прибрані назавжди).
27 липня 2012 року — відбулося чергове оновлення після якого нарешті сталися очікувана поява різних додаткових сервісів та дошки для аніми.
12 серпня 2012 року — сталося чергове оновлення, яке мало на меті принести додаткові функції на стабільність рушію борди, але разом з цим принесла неможливість постити пікчі з вогнелиса. Як вже стало традицією, усі сподіваються що ГАК ДОПИЛЯЄ.
20 серпня 2012 року — і шо сука цікаво, таки допиляв! Слава Аллаху, тепер юзери файрфокс можуть постити пікчі але без багів знову не обійшлося. Але усім як завжди. Також, додано можливість переглядати пікчі галереєю без відкриття нової сторінки, та ще з'явилась кнопка ввімкнути/вимкнути Клік-звук. Досить круто.
Шок, сенсація! 28.11.2012 — Хатач упав. На щастя ненадовго.
У березні 2013 змінив домен, слоупокам на радість. Був xata.ch, став xatach.com - Гак пояснив, що так Гугл краще шукає за назвою.
5 травня 2013 року (на Великдень) — Хатач завайпали москалі. Вайп відбувався з 14-ї по 19 годину, на різних дошках окремо і по-різному. Вайп продовжився і надалі, в результаті чого кількість повідомлень лише 6-го травня зросла приблизно на 40000.
Через деякий час Хатач було вимкнено, але 16 травня на сайті з'явилося довгоочікуване повідомлення «Незабаром відкриття».
22 травня 2013 року — Гак написав, що Хатач почне працювати на вихідних (25-26 травня).
26 травня 2013 року — Хатач почав працювати.
10 червня 2013 року — до пікч, що завантажуються на Хатач, додано вотермарку. Згодом її було прибрано через численні скарги хтосів, і цей факт став єдиним доказом того, що адміністрації бірди не насрати на раків та неймфагів.
6 жовтня 2013 року — адміни оголосили, що "Наразі Хатач перетворюється на унікальний сервіс для обміну будь-яким контентом!" і т.д.

Така чудова хроніка технічного розвитку існує завдяки тому, що адміни дуже надрочували на всі зміни і виписували анону регулярні звіти про пакращення.

А що тим часом коїлося?

З самого початку Гак та його молода команда ~~робили щось важливе~~ обіцяли борді стати багатофункціональним мережевим ресурсом. Саме з цією метою, вони люто неймфажили та розважали анона як могли своїм їбалом, сапами. Потім пішли далі - проплатили кільком ЖЖ-фагам (іМамай, Пекельний Бульба) креативити контент: створювати макроси та пиляти пасти. Це, звісно, теж було для перетворення хатача на потужний ресурс.

Тим часом слід відзначити ще одну особливість Хатачу - ракосистему. Колись, ще на тому Хатачі кожному посту можна було давати рачків без реєстрації і коли їх набиралося 5, пост зникав, а 10 рачків даних оп-посту, виносили весь тред. Після більш-менш вдалого набігу учанівців у /b/ зникли треди за майже три останні місяці, а деякі дошки борди були "вичищені" під нуль. Після чого приблизно з місяць рак-система була "тимчасово вимкнена", а потім взагалі зникла. Потім її повернули: залогінені користувачі могли видавати рачків постам чи тредам. Коли тред набирав трьох раків, він тьмянів. Після 5 раків тред переставав бампатися, а після 8 — приховувався. Нещасливі 13 раків відправляють тред на модерацію.

Також на Хатачі діяла заборона російської мови, тому борда мала непоганий захист від кацапських набігів, принаймі доки мешканці країни ведмедів не згадували про Ґугл-перекладач. Погано лиш, що це спричиняє складнощі з цитування москвиномовних новин та іншого.

Населення спершу на 95% складалося з учанівців, які спочатку відсиджувалися там під час ляльковайпів Учану, та багато так і залишилися, додавши ще одну борду до списку улюблених. Уподобання середньостатистичного Анона (якщо то не був форс адмінів) надто вже концентрувалися на підорашках, підорашках в рашці і підорашках в українській політиці, а ще підорашках, що навіть для українських дошок надто набридало. Втім не все так сумно, бо після того, як емоції влягалися, хатні переходили на інші теми і борда ставала схожою на власне борду з нормальним спілкуванням. Пізніше Гак провів кампанію реклами у гуглі і на борду прийшли зовсім інші особистості, багато з яких почали неймфажити, чому сприяло впровадження добровільної реєстрації.

Таким чином, повноцінне власне життя Хатачу супроводжували проплачені креативщики (які десь в той час уже зрозуміли, що зумисне хорошого креативу не зробиш і з'їбали; а може їм просто перестали платити) та неймфаги: Гак, Петян, Пекельний Бульба, Курка, iDiscord (упоротий понійоб), Потурнак, Біолог-кум, Терапевт-кум, Хімік-кум, Біберасик, Dispatch та повно всякої менш відомої поїботи з хуйцями в роті одне одного.

Невдовзі на Хатачі з'явилася перша пристойна камвхора убк - Катя-тян, а іншу Камвхору - Тіну Гак навіть трахнув. Трохи згодом адміни їбанулися і почали втручатися в життя спільноти. Наприклад, здеанонили Бебика, який там тонко потроляв когось, вигадали якогось хейтера "Помідора". На хатачі також періодично виникав Гонта. Все ніби йшло добре і ця хуйова мильна опера, здавалося, вже ніколи не скінчиться, але не так сталося як гадалося. Хатач випав з мережі.

8 березня 2014 року користувач VK під ніком Марко Старицький написав у сторінці Хатача у VK шо Гака забрали в СБУ і відповідно сайту гаплик. Дослівно: "Ну-ну. Досі Хатач просто був у відключці, а тепер оце (релейтед). Із джерел, що заслуговують на довіру, стало відомо, що Гака забрали хлопці з СБУ мовляв за то, що на борді було ЦоПе. Або за наркотики. Так чи інакше, Гак спочиє у холодній, Хатач спочиє у забутті. Rest in peace, sweet Xatach.". 10 березня 2014 року - на офційній VK сторінці Хатача з'явилося офіційне повідомлення шо йому хана. Дослівно він написав "Еге, Хатачу піздец. Дампів нема, сорци на залитому віскарьом ноуті. Така хуйня малята. До нових зустрічей!"

Варто згадати окремо

Гак

Гак (Павло Садовий) - адмін Хатачу, мешкав у Дніпропетровську, переїхав до Києва. Спочатку був файним учанівським хлопцем, який задумав зробити гарну українську борду. В результаті показав себе як кончене мудило з комплексом неповноцінності.

З гаком було два меми:

Гак допиляє - з самої появи Хатача, йому [Хатачу] було далеко до досконалості. І учанівський анон постійно вказував Гаку подопилювати ті чи інші фічі. І він [Гак] постійно обіцяв, тижнями, виправити баги, і його обіцянкам завжди вірили. Так і повелося.
Дівчина гака (Гак і його дівчина) - була десь паста про дівчину Гака. Гак збугуртив і всі дізнались про те що його дівчина (спойлер: з кадиком). Пізніше мім форсився силами усіх, несправедливо забанених на Хатачі учанівців, як символ їх незгоди з гаковою анальною окупацією бірди. Малася підозра, що дівчина Гака моніторила усі треди Ксатачу і не давала йому, поки він не випиляв пости зі згадкою про неї. Це ще раз підтверджує, що Гак продав своїх братів-анонімів на догоду піхві та тілесним втіхам.

iMamay

iMamay — український блогер, що створював різного роду графічний контент. Доволі часто бував на Хатачі і робив макроси за проханням тамтешніх анонів. Також відвідував Краутчан. Для позначення власного авторства використовував зображення козака Мамая, стилізоване під рекламу компанії Apple. Живе в Одесі.

Створював макроси чи просто цікаві малюнки. Одного часу вів проект "Бестіярій" (кунсткамера-енциклопедія уродів нашої рідної країни) — встигнув випустити три сторінки, але потім справа заглухла. Пізніше, планував і пробував зайнятися створенням відео. Справа комерційно не вигоріла і він забив.

Ава іМамая
Мапа України за Толкіним
Комікс-countryball про походження Росії
Мамай — автор Хатян

Пекельний Бульба

Пекельний Бульба [1] - відомий в ті часи в укрінтернетах креативщик із ЖЖ. Кроїв буквально усе від календарів і ілюстрацій літ. творів до коміксів, плакатів і історично-політичних карикатур. Колись також був повноцінним текстовиком. Полюбляв мат та суржик. Ревний захисник української нац. ідеї, русомоскалефоб, який генерує тони дупоболю у тваринок.

УРЖ Віталій Січкарчук, 80 року народження, проживає в Києві, учитель історії. Тому велика частка його творчості пов'язана з історією України. Творить переважно на своєму затишненькому журнальчику, має багато аків на різноманітних українських блогосервісах, коротше всюди де можна творити контент. Луркайте по основним іменам. Як не складно здогадатися, майстерний фотошопосібний. Характерні ознаки його малюнків включають схематичне зображення за використання ламаних ліній і кольорів без градієнту. Відтак нагадують добротну анімешку нульових років якоїсь студії середнього доходу.

Популярний у звичайних патріотів і безумовно вадиків. У альбомах трохи менше ніж в будь-якій українонаціоналістичної групи на вк.ком можна знайти його картинки про бандерівців і козаків. Також творець багатьох артів на тему львівського метро, що не потребує коментарів. Одного разу, ще в 2011, створив такий епічний бандерівський календар, що дупи москалів тріснули і бугурт взяв гору.

Гак запросив його на хатач і він доставляв тамтешньому безосібному різноманітним контентом. Мамайфейс теж його творчість.

Бандерівський календар Бульби
Бандерівський календар 2

Мамайфейс

Мамайфейс - форсед мем від Хатачу, створений Пекельним Бульбою. Смайл не має чіткої емоційної орієнтації (як ПеКа на вираження дупоболю чи Тролфей на вираження задоволення троля). Належить швидше до розряду вільноконвертованих концептів, як Рейдж-фейс. Мамайфейс апелює до стереотипного образу добротного українця-козака з такими національні українськими елементами як оселедець, вуса, люлька, жовто-блакитна палітра кольорів. Спочатку мамайфейси були круглі, як Ейвсам, але потім стали більш схожі на аборигена цетральної та південної Африки або Австралії. Найвідомішим фейловіном є суворість деяких мамайчиків - вони палять люльку носом або щокою. Мамайфейси не є першою спробою пристосувати загальні смайли до українських стереотипів. Про подібні спроби зробити це ще на рівні чатів-форумів дивіться у статті про смайл.