Луркоморье

Матеріал з Драматика
Версія від 21:39, 13 вересня 2024, створена Admin2 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Воно згоріло! Згоріло!
Як вістять з полів, річ, поняття чи сентенцію, про яку йдеться у статті, ви вже навряд чи зможете побачити на власні очі. Насолоджуйтесь тим, що є на Драматиці.

Луркоморье
Час 30 липня 2007р -
4 березня 2022.
Тип інтернет-енциклопедія
Статус Не пряцює
Рушій Wiki
Адмінство ?
Мова Московитська
http://lurkmore.to
Архів Лурку на 2021 рік.

Луркморьє (Лурка, Лурк) — московитський аналог Encyclopædia Dramatica, "енциклопедія сучасної культури, фольклору і субкультур", заснований тоді, коли безосібну культуру російського Двачу вже розпирало від надбань. Була одною з найбільших довгоживучих у світі енциклопедією-луркмор неформальної культури. [1]

Утім, велетенським плюсом було те, що Луркморьє - було єдиною енциклопедіює такого типу, яке вдало асоціювало свою назву з назвою принципу існування lurk more, перші дані про який у рунеті з'являються набагато раніше від створення енциклопедії на головному іміджборді Московії - Двачі, меми якого і стали основою наповнення Луркморья.

Після повномасштабного вторгнення рашки Луркмоар здох, хоч і адмін планував закрити Лурк через його неприбутковість ще давно. Статті з Луркмора намагаються відновити і переписати на новий рашко-лад z-позитивні на сторонньому сайті під іншим доменом, але його я тобі не скажу, бо навіщо тобі русняве гівно?

Оповідь про Луркморьє затишненьке

Як-би жидівське лоґо.
Ще більш жидівське лоґо.

Все почалося так само, як і на ЕД: кілька авторів Вікіпедії написали кілька статей, що тематично вилазили за межі формальної культури у вільний політ цинічного життєвого буття та віддзеркалення практичного боку. Одна з видалених статей, стаття про Двач (інша була про тодішню російську інтернет-знаменитість, т.зв. Міцґола), за сумісництвом опісля посіла місце першої статті того ж Луркморья. Автором концепції і сенсової сторони проєкту є Oal, хостером і також співавтором, що чомусь не дивує, Zoi.

Основним наповнювачем і джерелом інформації є російськомовний безосібний, який як ми знаємо не забуває, і якому, як наслідок, належить за неперевіреними даними 70% редагувань. Утім, навіть йому не дають вельми розгулятися модерація і розширення ревізування статей.

У ході наповнення енциклопедії, тематика все більш ширилась на інші категорії мережевих місць, а також УРЖ, тому наразі Луркморьє виконує роль енциклопедії не лише безосібної чи навіть мережевої москвинської культури, а й побутової культури Московії (як часто висловлюються автори тамтешніх статей "этой страны"). Саме завдяки поширенню кількості джерел наповнення, усі вони в сукупності сформували т. з. "луркояз", - певний сленґ на основі московитського діалекту, з використанням численних ідіоматичних виразів, узятих з мемів та, власне, мемів.

Відомо, що у серпні-вересні 2008-ого, з наповненням сайту сталася грандіозна трагедія - через руйнування диску, на якому містилася інформація. Луркморьє відновили лише завдяки старанням численних користувачів, кешам пошуковиків, та червневому бекапу. Багато зображень, що були символами мережевої культури, втрачено назавжди.

В 2010-11 роках, шуму наробило наступництво керуванням Луркморьєм т. з. "нової гвардії". Під цими словами мається на увазі ряд адміністраторів та модераторів, як то Мопєц Ципєльман, а також неформальне передання повноважень управлінця проекту від Oal'а до Aalien'а. Правила та норми все далі жорсткішають, а тенденція розширення тематики чимдуж зменшується, ведеться поборювання приміток і закреслень, що одвічно посміхали. Саме через різні думки щодо наповнення Луркмору інформацією про кащенізм, була створена стародавня Кащепузія.

Через те, що з часом Луркморьє набуло певного впливу та популярності (все-таки, частина ЗМІ, звідки ньюфаґи та слоупоки беруть ті жадані крихти інформації), має зміст говорити про важливість його стосунків з іншими, звісно ж москвинськими вікіпроектами: так, москвинську розциклопедію, - Абсурдопедію, авдиторія Луркморья називає тупою, а гумор вважає прикладом несмаку, порівнюючи зі стилем Петросяна (чого вартий лише Марксизм-Джедаїзм, копіпастинг якого так дратує представників української розциклопедії - Інциклопедії); до Педівікії Луркморьє ставиться з явним презирством, пародіюючи формалізм та задротство "вікіпідорів" чи то "педівікорів", і при цьому надміру високий рівень можливої недостовірності інформації[1][2]; з Традицією також має напружені зносини.

Луркморьє отримувало нагороди в номінації "Гумористичний сайт року" (РОТОР-2008, 2009, 2010[3]) та ввійшло у 40 найкращих сайтів рунету.

Достовірність інфи з лурки

Зверніть увагу на текст: В своём кабинете. Мехико. 1942 год

На жаль (чи на щастя), лурка - це в першу чергу лулзовий, а не енциклопедичний сайт, тому достовірність того, що вони писали, стоїть під великим знаком питання. По-перше, докази на кшталт посилань на першоджерела там зовсім не обов'язкові. Тобто кожен міг писати що думає, а це не є гуд. По-друге, гляньте на світлину справа, вона взята із статті про Леніна. Чи-то фотку скачали з інтернетів і не розібралися хто на ній, чи-то просто прикольнулися, але факт є фактом, читабельна стаття з лурки містить відверту брехню і лулзи. Для тих хто не в курсі: Леніна в Мехіко ніколи не було, та і помер він в 1924 році. А ось його соротник соратник Троцький як раз у Мехіко в 1942 році і загинув.[4]

Луркомова

З москвинських культурних просторів луркомова планомірно поширилась далі і навіть УРЖ на початок 2010-х. З цієї ж причини, унеможливлене створення нормальної альтернативної енциклопедії-луркмору не лише для москвинів, а й на теренах СНД, оскільки будь-яка школота в інтернетах України, Московії, Білорусі, чи, наприклад, також Казахстану вже народжувалася у своєму справжньому обличчі враженою на рак Луркморья, куди ньюфажину так активно шлють пруфлінки, сприймаючи луркомову як "общєпонятний язик" "общепонятних" мемів, без яких вже не можливі лулзи. Лише українців рятував націоналізм (як не дивно), як основа, так Український клон Башорґу, УкрБаш, - єдиний на просторах СНД не на московитському діалекті, а колись ще й український іміджборд - Учан, що був єдиним, ще в часи Ющенка та Яника, громада якого не культивувала для спілкування москвинський діалект, на відміну від, наприклад, Білчану, де інтерфейс на литвинському діалекті, а розмов на останньому було відсотків 20.


« Луркояз действительно является одним из хороших способов добиться комического эффекта, иронии и прочего годного лулза. Но, во-первых, это требует наличия мозгов и знания хохрусиша, причём лучше, чем у рядового школьника. Во-вторых, это не единственный (и тем более, не единственно верный, как думают альтернативно одаренные) способ. Вдумчивое изучение матчасти (например, классиков вроде Ильфа и Петрова) показывает, что доставлять можно тысячей разных способов, а не только путём засирания всего и вся уже давно несмешными стандартными фразами. И кстати: если внимательно приглядеться к здешним статьям, то можно убедиться, что шутит всё-таки остроумный (в хорошем смысле) автор, а специфический язык служит всего лишь отличным дополнением. Но пониманию школьника это, увы, недоступно. И это печально. »

— 23

Українські теми

Той самий український шаблон.

Як не дивно, на Луркморьї знайшлося місце і для українських мемів. Здебільшого вони були представлені у шаблоні "Укры", виконаному на наддніпрянському діалекті. Втім, на що Луркморьє безперечно мало право, більшість мемів висвітлена з того боку, з якого їх бачать москвини: вказується на закордонність подій, їх можливо зв'язок з Московію (аналогічно тому, як на Драматиці описується зв'язок предмету статті з Україною). Здебільшого це політичні персонажі (Проффесор, Юля, Черновецький), поняття, культивовані у москвинів у стосунку до українців (Укр, Свідомість, Хохол, Сало, Газ), найважливіші міста (Київ, Чорнобиль, Львів, Донецьк), деякі надбання сучасної і не вельми культури (лист козаків до султана, Лесь, Україна має талант, Шоу Довгоносиків), трохи уваги приділялося машинобудівництву, спорту, "міським легендам" України.

Взято з лурки

Попри користь від висвітлення певних частин українського життя, була і очевидна шкода: все ж таки рашко-пропаганда діє на всіх росіян безвідмовно, і навіть на тих хто адмініструє лурку. Як приклад - дивіться на світлину з ліва, вона взята з відповідної лурківської статті. Для більшого щастя краще було прочитати цю статтю на лурці повністю, щоб впевнитись, що мізки їм все ж таки промили: http://lurkmore.to/Конфликт_в_Донбассе.

На Луркмор'ї вміли до певного часу посміятися над усім, що рухається, у тому числі і над собою. А статті, присвячені Україні, бандерівцям, укро-патріотизму, і т.д. там написані в дусі "ми не віримо Путін-пропаганді, але все ж таки хохли піндосам продались", а тому переповнені обожнюванням і іноді позбавлені лулзів. Принаймні так вважали хохли-малороси, які підтирали дупи москалям на лурці. В 2014-му, як і будь-де в російськомовних інтернетах, хохлосрач досягнув галактичних масштабів і призвів до кількох потужний війн правок в багатьох українських статтях та створенням статі про війну на Донбасі. Якщо ви в той час збиралися шукати на Лурці здоровий глузд та нейтральну точку зору в статтях про Україну - то не варто, статті переписувалися сотні разів в відомо яку сторону.

Лурочка всьо?

Середньостатистичний дописувач

Тим часом, допоки декотрі роками хіккували та піднімали Нову Хазарію з колін, засновник неформальної інтернет-енциклопедії "Луркморье" Дмитро Хомак оголосив про замороження проекту. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. "Переводимо Лурк в режим консервації та пам'ятки культури. ... Це не кінець проекту, звичайно. Це кінець прекрасної епохи для всіх нас", – повідомив він.

За словами Хомака, для цього є кілька причин – постійне переслідування і блокування з боку Роскомнадзору, байдужість до цього процесу з боку преси, сильна фінансова криза самого засновника, але головне – ліквідація фонду "Династія" Дмитра Зіміна, який займався підтримкою науки. "Але зараз мені потрібно видихнути і заробити грошей. А то я вже два роки від кожного шереху підстрибую, а гроші останнім часом скінчилися якось фатально. Тобто зовсім фатально", – додав він.

Новина, звичайно, була печальною, бо де ще можна посратися на "велікам і могучем", а також дізнатися, що тобі пишуть ну відповідь русняві бітарди? Де ще можна дізнатися значення складних російськомовних мемів? Фатальна втрата... могла бути. Адже проект продовжується і, схоже, що Хомак просто вирішив підняти той ґвалт для піару. В деякому сенсі Лурочка тоді почала своє сходження в стадію «всьо». Якщо подивитися на нові статті там, наприклад, можна було знайти абсолютно ватну статтю про Крим, якусь не дуже цікаву статтю про 2010-ті роки і т.ін. Думки, що якщо одного царя в державі нема, то це якесь неправильне політичне життя. В Росії вже виросло покоління, що ніколи не бачило зміни влади, і ніколи не розуміло навіщо ото переобирання. Закономірно, що рученята таких дітей епохи царя Путіна дійшли і до Лурка. Амінь.

Справжня смерть Лурки

Ripнувся

Останні роки свого життя (2020-22) Лурка перебувала на грані повномасштабної та бездонної анальної окупації та трималася лише за рахунок деяких ентузіастів. Остання епічна драма на Лурці сталася у квітні 2021 року, коли засновник сайту Хомак вирішив заховати деякі статті, що якось мозолили очі меншинам, у результаті чого проти свого батька-засновника піднявся весь сайт, включно з модераторами часів, давно минулих. Конфлікт вдалося залагодити: статті відстояли, але з умовою додавання спеціальної вивіски та заховування їх контенту під кат. Після цього почало з'являтись дохуя статей на тему американських SJW та усього, що з ними пов'язано. Поступово Лурк перетворився на клуб відкритих праваків, що керувався вірними ідеї боротьби проти лівацтва модераторами, навіть зареєструвалося декілька нових учасників.

Але вже у своєму новорічному зверненні до луркоспільноти модератор Чёрножопый, звертаючись до подій квітня минаючого 2021 року, запропонував Хомаку 3 варіанти майбутнього сайту: або він закриває сайт зовсім, або передає керівництво комусь іншому, або просто перефарбовує Лурку у райдужно-коричневі кольори та починає масовий терор. Хомак думав аж до початку війни, про яку в луркоморському Інкубаторі навіть створили статтю, і вибрав 1 варіант. З 4 березня 2022 року за адресою сайту та офіційних дзеркал відкривається чорний фон зі словами «Остановите войну», причому перше слово синього кольору, а друге — жовтого. Пізніше додалося посилання на сайт фонду «Повернись живим», але під підписом «На восстановление сайта». Навіть на надгробку проступив луркоморський гумор, такий він.

Як би там не було, але справжнє Луркоморьє вже втрачено. Звісно, він зробив величезний внесок у розвиток російського та суміжних з ним інтернетів (в тому числі українського також, ховати цю правду не треба), статті на Лурці писали сотні і тисячі людей, але з часом з'явилися нові генератори мемів, Лурк з його описами рунету нульових був чимось незрозумілим для школярів 2010-х років, і свіжої крові проекту дуже не вистачало. Молодь не хотіла йти писати довгі статті, бо це нудно, довго та не принесе жодної слави. Все ж таки, Лурка навчила багатьох не тільки вікі-коду, а й грамотно та цікаво розповідати факти та зважено відноситись до світу. Спи спокійно, Луркомор, твої благі справи не забудуться ніколи.

Нащадки Лурки

Надалі, вихідці з Луркоморья, виклали стабільну резервну копію лурку доступну тільки для читання, такий собі пам'ятник епосі (часу весни 2021-го). Ще раніше у Лурки зявилося скромне відгалудження у вигляді urbanculture, запиляне колишніми модераторами Лурку (зокрема т.зв. Мопцем Ципельманом (він же rotenbaron) ) і має відносно проукраїнські погляди. Урбанкалчуре намагаєтьсяя слідувати завітам Лурки у написання статей, але масштаб дописувачів там, звісно, скромний. Навіть про Арестовича намагалися писати.

Інші осколки Лурки пішли в інший бік раша-світу. Неолурк - напівватна копія Лурки, що з кожним роком все більше ухиляється в сторону Z, статті в ньому відповідно потроху переписуютьсяя в руськомірському напрямку і мають відчутний присмак українофобії. Також існують незрозумілі резервні копії текстів Лурки на незрозумілих доменах з купою вспливаючої реклами - сенс існування таких кривих клонів які навіть не дописуютсья з часом нашим дослідникам не зрозуміла.

Цікавинки різного роду

  • З самого початку, у ролі упізнаваного лого використовувалася стилізована літера "Л", іноді зі сторонніми написами.
  • Одною з найцікавіших сюжетних ноток сайту були алюзії на загальносвітову єврейську змову, у якій може брати участь і саме Луркморьє. Одним з комічних виявів цього було використання на лого фрази "Луркморье - евrейская rасовая энциклопедия".
  • На Луркморьї було зареєстровано багато дописувачів Вікіпедії і навпаки, попри криваву, але скоріше ритуальну, ворожнечу.
  • Існували внутрішні проекти "Смехуечки" (для статей, що не задовольняють критерію факти>лулзи) та "Энциклопедия Драматика" для легального і непалєвного перекладу статей з ЕД, архів копіпасти.


Див. також

Посилання

Примітки

  1. Припустімо, мій знайомий додав своє прізвище у одну з статей на тематику історії, коротко описавши героїчний шлях однойменного генерала. Розділ статті існує досі. Пруфа не буде, як і деанонімізації, що безкоштовно до нього додається.
  2. Варто зауважити, що подібні явища спостерігаються і в Українській Вікіпедії, де адміністратор може поставити на вилучення статтю через "малозрозумілість" або спричиняти різного роду казуси.
  3. Луркморьє вже не те.
  4. Навіть якщо це жарт, то він лише продемонстрував зверхність лулзів над фактами