Пострадянський простір

Від нав'язливого московського ведмедя втекти не так просто

Паспортизація в Русском мірі

«	Багато разів бував у Московії і так і не зміг зрозуміти, що відбувається у Кацапстані у головах московитів-патріотів, і чому актом патріотизму вважається ненависть до США/ЄС. Також подобаються москалі, які глумляться з України за що тільки можна (хоч у самих Бог-зна-що твориться), якщо вони чують українську, то у них прокидається дід-борець з "бандерами", вони вважають, що без допомоги Росії Україна була би плем'ям лайноїдів, а потім питають себе і інших членів цього зверинцю: "Чого ж брати украінци нас так не люблять?	»
	— Українець що побував у Московії

Пострадянський простір - загальна умовна назва для територій, що колись були у складі великої та страшної Імперії, але тепер знаходяться у різній ступені незалежності від т.зв."Старшего брата". З невеликою натяжкою пострадянський простір може бути синонімом постімперського простору. Складається з цілої купи строкатих народів, країв, областей та всього іншого.

Особливості ПРП

На руїнах будь-яких імперій завжди проростало багато нових держав. Майже завжди у таких новоутворень були пред'яви до один одного. Когось образили, когось недооцінили, когось обділили. ПРП не став виключенням. Відразу на його широких, але не дружних просторах, навіть до розвалу Імперії, спалахнула не одна локальна війна. Грузини проти абхазів та осетинів, таджикські клани один против одного, розборки узбеків з киргизами в Ферганській долині, Придністров'я, вірмени проти азербайджанців в Нагірному Карабаху і найновіша війна з сепаратистами в Україні.

Отже ПРП - це окремий випадок, коли на руїнах імперії народилася купа держав, які мають претензії один до одного, але старий імперський центр рано чи пізно спробує взяти реванш і знову втягнути свої минулі провінції під свої протекторат. Не факт що йому щось вдасться, але крові може пролитися немало. Що підтверджується подіями останніх років. Тож тримаймося один одного та чистимо автомати.

"Яка хоробра дівчинка"

Пострадянський простір та "Русскій мір"

На протязі останніх двадцяти років всі країни-нащадки СРСР намагалися запровадити купу різних міждержавних органів (ГУАМ, СНД, Евразійський Союз). Але їх ефективність досить сумнівна. Росія не була би Росією якби не намагалася відновити свій вплив на своїх минулих підлеглих. Частково їй це вдалося, втягнувши в "Русскій мір" по перше Білорусь, а потім Вірменію, Казахстан, та Таджикистан, кількох невизнаних карликів. Але проблема в тому, що навіть Білорусь, яка ніби то давно вже в "русскам міре" так чи інакше намагається викручуватися від обіймів Старшого брата, визискуючи свій профіт від санкцій та економічних проблем Росії. Україна переживає зараз найважчий період своєї історії і стримує нахабні потуги Імперії. Сподіваймося, що витримає.

Грузія

Окремий випадок з маленькою, але дуже гордою дівчиною Сакартвело. "Прінуждєніє к міру" ("силкування до миру", офіц. "замирення") - висловлювання, що з'явилося на світ Божий після відомих подій серпня 2008 року. Після вторгнення москальських військ у Грузію по інтернетам прокотилася хвиля епічних срачів. Намагаючись виправдатись перед радбезом ООН російський посланець називав діяння московитів не війною, а... "прінуждєнієм к міру". Лол!

А почалося все не 2008, й не 2003, а набагато раніше. На початку розпилювання совка багато керівників райкомів та прапорщиків вирішили, що варто приєднатися до загального свята й почали проголошувати "незалежності". У ПО товариш із незрозумілим прізвищем вирішив трохи потролити грузинів й оголосив "незалежність" та призначив себе президентом цього історичного непорозуміння. Спочатку сміялися грузини довго, вважаючи що цей дядько нічого не вартий, та все-ж пішли нагородити цього Пєтросяна ордєном Лєніна. Однак,як виявилося, у Кокойти був контракт із ОРТ, ФСБ та постачальниками зброї та добровольців з Расії-матушки. В результаті відбулися масштабні матчі з пейнтболу як включали у себе також коврові бомбардування, артобстріли та етнічні чистки. Кінець-кінцем все закінчилось нічиєю й команди роз'їхались по домівках. Йшли роки, термін контракту добігав кінця. Ну і вирішили осетини запилити епічне реаліті-шоу для москальського ТБ. Для цього довелося знов тролити грузинів. То обстріляють, тосолдатиків викрадуть. І тут несподівано(через 15 років) терпець у джиґітів урвався й пішли вони товкти пики цим ідіотам, як тут за них вписалися москалі. За тиждень все скінчилося бойовою нічиєю не без допомоги заходу.

Лулзи

Як би цинічно це не звучало, але вони були. "Геноцид" осетиниського народу Влада ПО постійно заявляла про масове винищення південних осетинів за національною приналежністю. Кількість загиблих по кожному факту геноциду не перевищувала 200 чоловік. 2000 загиблих Саме стільки жертв серед цивільного населення називала влада ПО через 24 години після приходу грузинів. За результатами війни продажна Human Rights Watch нарахувала всього півсотні загиблих осетин(і цивільних, і військових)

Цхінвал(і)

Як виявилося, російські журналісти погано вивчали географію... Чи, може, просто, треба до логопєда?

Вилочка

Докладніше: Вилочка Було з'ясовано, що москальська армія на 95 відсотків складається з гопоти. Репортажі російського ТБ Феєричні за своєю суттю. Відомі великою кількістю фальсифікацій та істерії.

Україна

Основна стаття: Крим

Основна стаття: Луганда і Донбабве