Юрій Луценко
|
Луценко Юрій Віталійович (позивний Юга, він же «мєнт», він же «Луцик», він же «Термінатор», “Луцій”) народився 14 грудня 1964 р. — помер (не дочекаємося) - метальник телефоном в поліцію, літун на державних літаках, боєць Чорновецьку по яйцям, груша Шуфрича, мрія логопеда, радник п'ятого президента, генпрокуро пятого президента, основний персонаж 95-го кварталу та просто відомий пошановувач пива.
Через якусь бюрократичну помилку займав крісло міністра внутрішніх справ з 2005 року (за виключенням короткої епохи Цушка) по 2009 рік. Якщо вірити гуглу то мем "Югочка" у цих ваших ітирнетах з’явився 01.10.2008 року завдяки незабутній Тетяні Монтян.
Рідне місто. Походження
Рідним містом Юги британські вчені вважають Рівне, що на Бандерівщині
Походить поцієнт із скромної працьовитої трудової сім'ї спочатку Другого, а згодом і Першого секретаря Рівненського обкому КПУ.
Працював інженером на заводі "Газотрон"
Коротко про ясне
Як міліціонер був ніякий. Зате такої маси лулзів не надав навіть Льоня Космос, не говорячи навіть про таких грандів як ПІДЕР. Як і інші політичні повії фігури, міняв погляди та партії, як шкарпетки. Спершу активно світився в акціях "Україна без Кучми", був соціалістом, згодом перейшов до Ющенка (точніше, став польовим командиром Майдану), потім інкубував Народну Самооборону, яку одразу ж продав Пасічнику в 2006-му році на надцять місць в парламенті. Зараз агітує за Залізну Косу, тому власна сила знаходиться в дуже глибокій кризі дупі.
Одною із особливостей є неправильна вимова половини алфавіту, що додавало шарму головному і найсуворішому Дяді Стьопі. Отаман Вочевидячко нагадує, що "Югочкою" пана міністра називають саме через цю особливість.
Юра і Кучма
З 12.2000 р. Юrі стало зрозуміло, що говорити ротом — це не мішки вергати так далі жити не можна і він виринає у іпостасі співголови акції "Україна без Кучми". Акція закінчилася неепічними люлями для рядових учасників та тривалими строками перебування у СІЗО для нерядових. Як не дивно, нашого героя оминуло як перше, так і друге. По інтернетах злі язики розпускають чутки, що Шкіль унд компані потрапили на Канари саме завдяки показам Юги, але всім по цимбалам.
І ось настав зоряний час — Югочка став народним депутатом України 4-го скликання від СПУ. Прославився не словом а ділом — замість нікому не потрібних законопроектів подав президенту Леоніду Кучмі «зроблені рідними руками»ТМ личаки. Чи то у Данілича не було вже місця у шафі, куди засунути Югин креатифф, чи то не оцінив Гарант потуги нашого рукоблудадільця, але подарунок він принципово залишив на трибуні.
Юра і мєнти
З часом він зрозумів кілька простих істин:
- щоб подолати мафію міліцію — її треба очолити;
- мєнта можна натягувати без вазеліну безкарно лише тоді, коли ти є його керівником;
А тому, він не сильно опирався, коли у лютому 2005 року був призначений міністром внутрішніх справ. Сказати що «міліція з народомТМ» фаломорфувала – це не сказати нічого. Югин попередник на посту міністра внутрішніх справ з такого горя прийняв іслам, вистреливши собі двічі в голову з табельної зброї. Цей приклад так надихнув Югочку, що він роздав over 9000 одиниць нагородних пістолетів усім своїм друзям. Просто про всяк випадок, а раптом згодяться...
На посту міністра Югочка реалізував мрію кожного більш-менш адекватного автомобіліста України — ліквідував ДАІ та її інфраструктуру (стаціонарні пости на в’їздах та виїздах з міст). Підлеглі не завжди могли адекватно оцінити креативну діяльність свого міністра, а тому мали місце прикрі випадки [1]
Юра і бандити
Простий народ на майдані неодноразово ловив мультиоргазм від гасел «Бандитам - тюрми». Емоції дещо протилежного спектру ловили, так звані, «донецькі». Югочка розійшовся так, що Арні Чорна Борона міг пишатися — почесне звання «термінатора» підхопили достойні руки які нічого не крали. Югочка організував справжнє цькування "донецьких": Янукович пересиджував «судний день» у Карлових Варах, Рінат Леонідович — у Монте-Карло, іншим дісталися третьокласні місця — яма в лісі, бетонна труна і т.п. Результат акції – epic fail, але кого це грає?[1]
Юра і Син Президента
Першим скандалом Луценка стала тачка сина Бога Президента Пасічника. Суть справи була в тому, що син президента їздив на машині, на яку сім’ї Ющенків треба було б взяти кредит (згідно декларації), а пікантності додавало особливе нахабство — чеські номерні знаки, не зареєстровані в Україні. Ніякого техпаспорту не було і близько, але всім до дупи. Крім Української Правди. Вони мізки президенту та синку проїбали до самої основи, знайшли зйомну хатинку Андрія і ще багато чого, і Ющенко Вітя таки висрав гору цегли.
При чому туту Юга? Коли всі зрозуміли, що начебто хуйня якась, малята, вийшла із машиною, та і із журналюгою якось не так обійшлись, з’явився доблесний головний ДАЙішник і виписав штраф на 17 грн в прямому ефірі 1+1. Ось так, дорогий анонім, ти можеш ввезти похуй яку тачку, похуй звідки, гоцати на ній і заплатити за все 17 грн. А хулі?
Згодом після чергового спілкування чи то з колегами, чи то з журналіздами, Луценко роздуплився, що впоров дурницю — не має права міністр внутрішніх справ виписувати протоколи про адміністративне правопорушення та накладати адмінстративні стягнення, бо для цього у нього є over 9000 підлеглих з відповідними повноваженнями. Ось де проявилася відсутність юридичної освіти у колишнього головного конструктора заводу "Газотрон" (остання посада на якій у Югочки був більш-менш реальний шанс принести користь цій країні).
Юра як Митець
Скандал вийшов знатний. Міжнародний, крупний, смачний та ще і із п’янкою. Луценка чогось понесло в Німеччину. І чи по дорозі туди, чи там, чи перед аеропортом, нажрався наш Нео, як чіпок. Ну фріци його і не пустили в літак, а то почав би ще стоп-кран шукать. Звичайно така антигостинність образила тонку душу міністра і він почав дискутувати із поліцією. Основними аргументами в дискусії були удар в хуй пах поліцая, удар жінки-поліцейського і кульмінація — метання телефону в представника закону.
Опісля колеги спакували мандрівника, потримали трохи і, подумавши про перспективи перемовин із Україною, швидко забили на все і відпустили страждальця. Потім вони все підшили, переклали і передали... Ну ясно, що в нашу міліцію. Звідки ніщо нікуди не вийшло. Гівна кипіли ще довго, особливо Партія Рингтонів — обвішували трибуну, надували кульки і щоки і т.д. 95-й квартал на півроку вперед написав собі старих нових жартів, а прості юзери — купу фотожаб. Але всім стало похуй, і Тюлька відмазала свого протеже, і нікому нічого не було. Отака хуйня, малята.
Юра як Літун
Луцик вирішив згоцати з пацанами (а може бабами — хз) в Крим. Ну не годиться міністру великої держави летіти якимось там бізнес класом — от і взяв він якись там літальний апарат потестувати. Треба ж хазяйство в порядку держати. На відміну від Миколи Бетмена нашому герою нічого не було, як і всі інші рази (див. далі).
Юра як Боєць
Після довгих взаємних звинувачень та клоунади із здачею крові та підтягуванням на турніку пан Югій, як солідний силовий міністр, вирішив раз та назавжди продемонструвати хто тут головний та упиздив горе-космонавта по яйцям. Прямо на засіданні РНБО. Це доставило всім неймовірних лулзів, окрім, мабуть, самого потомка Марсіан. До речі, ось його версія подій у авдіо. Еnjoy.
Загалом інцидент породив дві фрази, які до цих пір вражають своєю меметичністю — "брехун і просто падлюка" у виконанні пана та "два удари в місця, якими чоловіки зазвичай пишаються" у виконанні інопланетного мера.
Юра як Груша
Остання та доволі нестандартна роль Юри — роль жертви — далася важко. Тут все вийшло як у осьовиків — осьовик їздить доки не зустріне другого осьвика. Ось і трапився Нестор Щуфрич на життєвому шляху Юги. І трапився відразу після ефіру у Шустера (де була нехила словесна перепалка). Нестор наздогнав жертву в коридорі і впиздив по їбалу. Всі були щасливі. Інтернети радісно гуділи як вулик бджіл навесні. Шуфрич позував на невидимому коні та хизувався своєю непристойних розмірів недоторканністю.
Луценко звичайно ж висирав пінобетонні блоки, пропонував вирішіти "по мужськи", "без недоторканності", але як завджди всім стало похуй і нікому нічого не було
Усьо Ще не всьо Ще раз усьо
Таки зняли. Хух бля. Сьогодні 28го січня 2010. Наконєц-то. Зняли 231м голосом. Комуняки та Литвин (який якби в коаліції) теж там були. От тобі, анонімусе, і коаліція для Зека. Хоча хитрЮля миттєво придумала найобку - зробити його першим замом його ж самого і заодно виконуючим обов’язки. Хоча він і залишився головним в тій шарашці уже не залишився, але всім ясно всім і так давно ясно, що все дуже хитко і треба думати власною дупою про власну дупу, а не слухати Луцика.
В СІЗО
Епіграф
- "До этого, когда приезжаешь в ИВС - это маленький такой нюанс, ты проходишь пропускник, где старшина говорит тебе: снимай штаны, трусы, и наклоняйся вперед, будем смотреть, что у тебя там сзади. Нет ли у тебя "торпеды", - вдруг ты несешь с собой наркотики в камеру, или нож? Это такая процедура унижения. Конечно, когда я представляю Луценко в этой процедуре, министра внутренних дел, - мне его сильно жалко",- отметил Бродский. [2]
Юра порушив підписку про невиїзд - а цього лишень і чекали його доброзичливці.
8.02.2011
"У тюрмі все відчуваєш концентрованіше – білизну снігу і хвіст щура, смак свіжого чорного хлібу і рукостискання підтримки у коридорі.
Але особливий контраст я відчув на шостому тижні арешту, коли нарешті отримав від друзів книжку "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко.
Весь час до цього, довгі 38 діб, прокуратура мною практично не цікавилася, ні кримінальних справ, ні книг мені читати не давали. Тож я був приречений на перегляд телебачення (репертуар, щоправда, обмежений, немає 5 каналу, ТВі, 24 каналу).
Ніколи в житті я ще стільки не дивився телевізора, і ніколи ще не було так гидко на душі від побаченого!
Поки бізнес та політика ще так-сяк пручаються в кліщах "примусу до братського союзу" за наш кошт, духовно нас вже занурили в Рускій мір. Гримуча суміш торжеств криміналу, культу продажності та імперського мочилова інородців у сортирах ллється на всіх українських ТВ-кнопках.
Клянуся – невбиєнний запах баланди і немитого ганчір’я, що просякнуло за 150 років Катеринівську будівлю Лук’янівської тюрми, так не гнітить як цей духовний сморід.
Новини фактично лишилися останніми островами українського, може недосконалими через політичний тиск, але вікнами в життя нашої країни. За рідкісним винятком програми переведені в режим "для дебілів" а-ля рюс.
На каналах пропала не тільки українська мова, пропала Україна. Навіть у Новий рік – що було українського в програмах? Тільки невтомна Сердючка плюс незрівнянний "чтец-декламатор" брехні про перемогу над кризою Азаров. Все! У Новий рік в Україні Януковича вже й співати було нікому. Чому пісенна колись Україна мала давитися старим жмихом московської вічно молодої колоди артистів?
Чому на традиційних "голубих вогниках" ми слухали поздоровлення не нашим героям? Невже у нас не було перемоги "Шахтаря", Кличків, ювілею театру ім. Франка, врешті – народних зірок "Х-фактору"?
Чому карнавал ідіотизму мильних постановок йде виключно в російських декораціях?
Чому тепер навіть у сатиричних шоу, крім дивом живого "95-го кварталу", нас натужно намагаються смішити персонажами у російських погонах і під російським гербом?
Як на мене, мета ТВ-експансії гранично чітка: забудь про справжню історію – дивись маразм "Рюрікі". Покинь мораль минулого – смакуй заміну матерів і жінок. Не парся майбутнім – живи псевдоемоціями ГМО-серіалів.
Не рятує ситуації наявність окремих проявів українського. Різдвяні звізди, колядки, шопки і Меланку з "Країни мрій" Скрипки запалюють серця. Та все ж це, скоріше, дозволена резервація для дітей та туристів. У такій мізерній пропорції українське на свята дозволяється як легкий акцент упокореної колоніальної Хохляндії.
Я зовсім не русофоб – із задоволенням читаю і розмовляю російською.
Я просто не хочу, щоб їхні війни на Кавказі, расистські погроми біля Кремля задля рабського шлунко-орієнтованого життя формувало через ТБ майбутнє моєї країни."
14.02.2011
"Це був рік брехні, насильства і грабежу, недбало замаскованих імітацією реформ. Хотілося б передати йому (Президенту України Віктору Януковичу), що, приймаючи рішення, які вбивають життя людей і країни, він повинен пам'ятати, що, коли Муму випливла і вижила, вона стала собакою Баскервілів", - сказал Луценко [4]
...на питання про те, чи готовий він до того, що може сісти у в'язницю на декілька років, Луценко відповів: "У країні, де переміг кримінал, міністр внутрішніх справ, який не грав у піддавки, повинен апріорі бути готовим до в'язниці".
Він також розповів, що зробить одразу після того, як вийде на волю. "Насамперед, поцілую дружину - і за невідсвяткований ювілей, і взагалі за все, що вона винесла. А після цього візьму синів - і в лазню", - зазначив він. [5]
А, може, Юга все-таки мав рацію?
Ряд украинских экспертов и политологов назвали наибольшим достижением Виктора Януковича за год президентства - декларирование реформ. Все другие тенденции и события, по их мнению, носят негативный характер. Также большинство экспертов выразили мнение, что за год правления Виктор Янукович приблизился к диктаторскому режиму так, как Леонид Кучма в последний год пребывания на посту главы государства. [6]
Ще ТУТ
Примітки
- ↑ Залишилося лише тішитись, що нерви у них всіх уже не ті...
| ||||||||||||||||||||||||||||
