Копіпаста

Матеріал з Драматика
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Цей макрос, який висить на усіх світових луркморах як ілюстрація у статті про копіпасту, сам є вже копіпастою.

Копіпаста (англ. copypasta від copy - скопіювати, paste - вставити) - повторно запощена, або перепощена звідкілясь інформація. Найпоширеніший засіб спілкування про щось розумне людей, які в цьому розумному не розбираються. Цінності немає ніякої, окрім виключно мистецької, оскільки, якщо її заїздили, значить вона не є повним лайном. Постинґ копіпасти, коли автор визнає, що це написав не він (або він, але де-інде), зветься репостом.

Розлого

Копіпасту вважають основною складовою інтернетів разом з порно, котами, рекламою і Вордпресом. Але все набагато складніше, бо культура масового споживання змусила людей наповнити світ суцільною копіпастою. Також методом копіпасти розмножуються прості форми життя, наприклад гідри - іноді клонують себе.

Копіпастою не є будь-який текст. Копіпаста - це текст, який став мемом у процесі спілкування. Тобто, отримав особливе значення у процесі свого існування. Тобто, не має значення сам зміст тексту. Якщо його використовують вже для вираження емоцій у спілкуванні, в срачах, аби потролити чи створення певної атмосфери, а не донесення інформації чи дійсного спілкування, то це копіпаста. Іноді, копіпаста в процесі свого існування модифікується під кокретну ситацію: тролями, ньюфаґами, форсерами, вайперами. В деякому плані, є текстовим видом макроса. Власне, якщо гасло від демотиватора запостити без картинки, як гарну цитату, то це теж буде копіпаста.

Українські копіпасти не набули такого розквіту, поки що, як закордонні. Єдиними поміченими в певному поступі, хоча й недолугому є "Цей день змінив життя багатьох" та "Я не тільки львів'янин". Вони вам не відомі? Що ж, і не дивно.

Приклади

Відомою копіпастою є т. з. "суть", наведімо кілька прикладів:

« You COMPLETELY miss the point of /b/. /b/ is not Fark «oh hay guys i found a cute link ha ha.» /b/ is not Slashdot’s pseudo-intellectual discussion. /b/ is not LiveJournal, SuicideGirls, or HotOrNot. /b/ is a place for people to be monsters — the horrible, senseless, uncaring monsters that they really are.

Tsunami owns the Asian continent and we laugh. Psychotic emo takes his sickness out on a cat and we laugh. A man rapes his granddaughter and we laugh, and ask for more. Suicide, homicide, genocide — we laugh. Racism, sexism, discrimination, xenophobia, rape, and baseless hate — we laugh. We are mindless «me-too»ism; we are irrational preference; we are pointless flamewars; we are the true face of the internet.

»

— Чистий оригінал

« Ти ЗОВСІМ не розумієш суті Учану! Учан — це вам не UAчан з його «о, прівєт, чувакі, посмотрітє, какой я руССкоязьічньій хахол, ха ха…». Це вам не ЖЖ з його псевдоінтелектуальними дискусіями. Учан — не connect.ua, ukrbash.org чи ukrcenter.com. Учан — це місце, де люди можуть побути Українцями — щирими, україномовними, дотепними, що вважають москалів козойобами, якими ті насправді і є. Путєн грозиться захопити Крим за допомогою нанотєхнолоґій, а ми сміємося. Безграмотний ПроФФесор став Президентом — ми сміємося. Якісь молоді українці зіпсували пам’ятник Лєніну — ми радіємо і просимо ще. Хохлосрачі, великодержавний шовінізм, українофобія — ми насміхаємось. Фофуддя, Львівський метрополітен, 50 мільйонів закатованих «руССкоязьічньіх» — ми сміємося. Ми весело все двоїнимо. Ми без зайвих сумнівів вступаємося за Україну; москалежерство — наша стихія; ми — «проклятьіє жидо-бандеровцьі», ми — справжнє уособлення Учану. »

— Ну і приклад з Учану

« Ты СОВЕРШЕННО не понимаешь в чем суть /b/. /b/ это не дерти «о, привет чуваки, зацените прикольную сцылку я нашел, гыгы». /b/ это не псевдоинтеллектуальные обсуждения в ЖЖ. /b/ это не LiveInternet, Дамочка или Лавхейт. /b/ это место, где люди могут побыть чудовищами — ужасными, бесчувственными, безразличными чудовищами, которыми они на самом деле и являются.

Захватили школу в Беслане, а мы смеемся. Подростки подожгли сверстника за отказ дать денег, а мы смеемся. Три школьницы прыгнули с крыши 16-этажного дома, взявшись за руки, а мы смеемся и просим еще. Самоубийства, убийства, геноцид — мы смеемся. Расизм, сексизм, дискриминация, ксенофобия, изнасилования, беспричинная ненависть — мы смеемся. Василевский убил своих родителей — мы смеемся. Мы бездушно подпишемся под чем угодно, наши предпочтения не основаны на здравом смысле, бесцельные споры — наша стихия, мы — истинное лицо интернета.

»

— Так це виглядає московитською

Див. також