"Чи полюбляють на Кропивачі..." - перша збірка поезії на Кропивачі, створена Словник-кумом як побічний результат роботи над КТС. Видана 4 жовтня 2019 року у видавництві "Пічкуразом".
Гетьманська Академія Драматика-Кропиватика
Чи полюбляють на
Кропивачі . . .
Видавництво Пічкуразом
Кропивач
2019
Збірник віршів анонімних поетів Кропивачу.
Всі права на це видання належать анонімам Кропивачу.
Порушники будуть стріляні та пизжені.
Упорядник: якийсь анонім з Кропивачу.
У оформленні видання використаний оріджинал контент з Кропивачу, пічкурі з Кропиватики та з поетичних тредів.
Дизайн обкладинки: Якийсь анонім з Кропивачу
У виданні використані матеріали з
https://www.kropyva.ch/l/res/289.html
https://www.kropyva.ch/l/res/2617.html
КРОПИВАЧ
2019
Передмова
Під час роботи з Кропивацьким Тлумачним Словником, я вкотре наштовхнувся на вагомий доробок анонів небайдужих до поезії. Бажаючи зберегти результати творчості цих людей, було вирішено випустити дану збірку. В процесі підбору матеріалу для оформлення з’ясувалося, що існує схожа збірка віршів ще учнівських часів з назвою «Кобраз» впорядкована Куркою Аалямбом. Це водночас і потішило мене, бо приємно, коли хтось розділяє твою точку зору на якісь речі і водночас засмутило, бо не можна отак нехтувати культурною спадщиною. Та менше з тим.
Отже, продовжуючи традиції, презентуємо вам першу в історії Кропивача поетичну збірку. Приємного читання!
Упорядник.
----
Розвелося поетів на бірді,
То хайку, то ось це.
Всі пиздять,
А мішки вже ніхто не вороча.
О блядська УБК,
Де час старий Учану?
В могилі,
Там де й батько наш Ясон.
----
На руїнах Учану
Та могилі Ясона,
Дикоростий буряк все давно покриває.
Здичавілі Няуки
Та їбучі шакали
По лісах розплодились.
І немає ні пана ні бога в анонів.
Там де слава минулих боїв відгриміла
Лише купки гівна від туристів.
Стародавні місця як примара
Майорять лише в пам’яті люду.
----
Касєтнік древній я ще маю,
Касєти Бобула тримаю.
З них програваю і співаю.
На перемотку натискаю
І слухаю їх знов і знов.
Коли у вухах Бобул
В ногах нема журби-печалі!
Діди з Учану ще казали нам -
Бобулізуй усе, що бачиш в інтернеті,
Бо то є гідна справа безосібна.
----
Коли ти критикуєш УБК,
То часткою її стаєш ти сам.
Вона смердить у цифровій безодні,
Така маленька, квола та гидка.
Успішні аноніми проходять повз
Гидливо затикаючи носи.
Але ж Ти тут, а значить підгодуєш,
Своїми постами оцю потвору.
----
Рано-вранці драматично
Курка прокидається,
Логіниться, Невідомця
Хейтить відправляється.
Тредові епічному,
Посту різнобічному,
Макітрастому анону
Раки розставляються.
Тишком-нишком безосібним
Курка називається,
Репутацію він, бачте,
Править намагається.
Та анона не обдуриш!
Кожен розуміє:
Куркойобство виявляти
Хтось прекрасно вміє.
Куркосібний відсмоктав,
Хейтити ж не перестав;
Детектуємо нараз:
Нелатентний підарас.
З підарасом що робити?
Гнати з дошки чи терпіти?
Пояснити мушу я
Своє власне ставлення.
Я вважаю так:
Безосібний — то є рак.
Куркофорс не приживеться,
Лиш пуканчик чийсь порветься.
Драму на Драматику
Викладу придатно.
Якщо Курка щось відкотить,
Верну делікатно.
Раз окликне непривітно
Недойобом він мене,
Анонімний допоможе
Захистить написане.
Пасти доброму анону
Трішки згенерую,
Дупобільчику діставлю
Злому Куркохую.
Не боюся гучних слів:
В рот їбав драматиків.
Куркосібний хуйчика
Візьме та й поглине.
Невідомусова дума
Не вмре, не загине!
----
І Січ любив, і Кропивач рідним став,
Ох люди, що ж ви робите зі мною?!
Бо як покличуть до двох віськ лав,
То я не зможу розірватися на двоє.
О УБК! В Учанах - не сидів.
Я на Січі був, в радості і горі.
Я Ксеню як сестру хотів,
Щоб під хмаринками її в пшеничном полі!
Але до тебе смерть прийшла.
Руйнація прийшла, і зубожіння.
Я думав, щастя більше вже нема,
Але воно було у Кропиви насінні.
І пагін ріс.
Спочатку миршавим був, кволим.
Та скоро з нього вийшов цілий ліс,
В його гіллях згніздилися Анони.
Час тихо уперед ішов.
Загоїлась на серці втрати рана.
Лишився в пам'яті від неї шов,
Навіщо ж, суко, ти відкрив їй знову зрана?!
І ось сиджу в сум'ятті я,
У голові моїй витають думи тяжкі.
От чи потрібне мертвому життя?
Чи вмершому мертвим бути краще?
----
Сидить Учан-дід на Кропиві та й думу гадає,
А що молодь зараз знає над чим угорає?
Де бомбить, а де недоля? У кого там свято?
Що там тролі зелененькі, смачно вже наїлись?
Файначівці, любі друзі, закляті братюні,
Все розкажуть та підкажуть, Кропиву врятують.
Знову сере в треді свіжім той анон, що любить,
Про хіхляток та свиняток світу розказати.
Учан-дід все бачить, знає.
Усе розуміє.
Доброго анона він вдачею покриє,
Ну а злого пройдисвіта, грішного-анона,
Вночі провідає.
Та відімкне інтернети назавжди й до краю.
----
Десь в пустелі УБК
Є містечко Кропива.
Там живе один адмін,
Три торговця,
ЛІтератор.
Критикан, ботан, розумник.
Політолог-сумнодумний.
Найолдфажніший ньюфаг.
Малювальник карт.
ЦеПешник.
Погроміст. читач, письменник.
Безосібні аноніми
Гетьман Гречка поруч з ними.
----
Ой на Кропивачі, та на зеленому лузі,
Зійшлися в треді любі друзі.
Корів по селам вже не доють,
Голодні кури длубають стіну.
Бо припекла усім у сраці
Та тема гейська сракойобна.
Усі пішли у трід де геї
Де вир життя та срач
Як в молоді роки Учану.
----
Палаючі стільці
Зігріють душі тролоти.
І вічний срач - у кого борда довже -
Розвеселить тут скромного анона.
Незмінна тема політична стане у пригоді,
Щоб клави билися об голови свої ж,
А недосяжний опонент без покарання реготав.
----
Кропива. кропива.
Де моя годнота?
ДЕ мемасик?
ДЕ відос?
Де Win-рару передоз?
Кого форсить?
За що сратись?
Чим пишатись?
За що братись?
----
Треди мої треди
Треди молодії.
(Ви з якой химери)
Проїбались зранку
Наче полімери?
----
Вживай Анон Кропивку
І буде в тебе дівка.
Сиди і вчись на Кропиві буття
І бірдменом успішним ти покрокуєш у життя.
----
На смерть нашого курчати Макнагетса
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину,
На калині одиноке
Гніздечко гойдає.
А де ж дівся пан МакНагетс?
Не питай, не знає.
----
А я прийду на Кропивач
І розкажу як треба торгувати
Щоб знав, анон, де може наїбати,
Його нечесний продавець з провінції Ганьдун.
----
Анон, що новий тетріс нахуячив,
Не те що бидло вкропивацьке.
Знав як пиляти комерційні штуки!
Але тому що бидло ми - не взмозі осягнути,
Його ідей, його думок.
Він Бог, він промінь успіху, він шлях нам каже...
Але ми бидло,
Й жоден жалюгідний кропиванець,
Ні ти, ні я, анон,
Не осягне його ідей.
Змирімося,
Бо бидло ми і здохнемо в пітьмі
І мороці бидлопроблем!
----
Не споглядаю посту № 1000000
Анон прийшов
І голосно сказав на сонній борді:
"Не споглядаю посту номер мілійон!
Чого усі ви тут не творите контенту?
Чому тут юрби слоупоків товчуться на пляжі?
А де вінрарні пасти над якими
Я б реготав як той школярик?
А ваші маляри нікчемні цицькатого маскота досі не створили!
Аж досить!
Досить постити хуйню!
За справу, хутко, содоміти!"
Ревів анон. Його кінцівки з кулаками дибилися в небо!
----
Самотній Кропивач
Молода, амбітна борда
Потрубує милу хвойду.
Нарікти її "Богиней"
Й цілувати її тіні.
В дошці FAP-у стало тісно
Від анонів пошуковців.
Полірують трутнів хлопці
На рандомні цицьки й попці,
Бо нема у них Богині
Залишаються лиш мрії.
----
Я - прутнесмик! Я прутня смикав часто,
І на яву, і, навіть, увісні.
І я так звик, давить із прутня пасту,
Труси мої у пасті уже всі.
Я смикав все життя - у радості і в горі,
На випускний, у душі і в хліву.
Не знав дівчини я ніколи ні одної,
Не для дівчат ростив я квіточку свою.
Та йде життя. Мені давно за сорок.
І прутень через раз уже стоїть.
Та в голові усе ще підлітковий морок,
До біса все, я хочу ще і ще давить!
Але дави чи не дави - не стане краще,
Та й гірше вже не буть мені ніяк.
Залупу покривають дикі хащі,
Та стискується немічний кулак.
Старий пердун, на бірдах засидівшись,
Пустив життя під насип як вагон.
Не стане краще, і не стане гірше,
Я старий аноніст а не анон.
----
Нам борди іншої не треба,
Поки сіяє УБ(е)К(а),
Заходжу з треду і до треду
По кропивних твоїх стежках.
Мені не можна не флудити,
Тобі не можна не лягти,
Лиш доти варто нам постити,
Поки тут пасти й макроси!
Кропивачу, Кропивачу,
Втік від соціокалік,
З табунами раків скачу
Тут, готуючи набіг!
Бо ми постуєм до нестями
Хоч Лесь прорік усім Пиздець,
Ще, може, нашими словами
Вкладемо в рота всім хуєць.
Ще дупа наша не згоріла,
Ще наша раковість при нас,
А те, чи трахнемо ся ділдом –
То скажуть люди й скаже час.
----
ХАЙКУ
ТА
ТАНКА
----
Я чарівна черепаха на мотузці,
Що починає тред,
Безглуздий та безмовний.
Але гучний
Посеред пустелі УБК.
Немитим осудом Розчаруванням не налякаєш самурая
Мій монітор наповнений. У якого ніколи не було
Осінній вечір Кропиви Гейши.
Розважає самураїв Закоханий самурай в хентай.
Дупобіль Безглуздо сім'я своє витрачає
Роніна Окропює ним свої руки.
Самураїв підступно гайдзіни оточили Північні варвари
Та сьогун безжальний Набігли на бірду.
Повниться казан Капає кров з очей роніна.
Пришестя другої Січі
Віталік вангував у листопаді.
Без доказів та пруфів.
Рік дев'ятнадцятий вже скоро.
Січі нової не побачить наш анон
На треді перекотиполе Клюб шкіряної майстерності
Занудьгував анон. Двома поверхами нижче.
Бамп бамп бамп Нахабний ронін відчує силу букаке
Під сакурою гейша плаче - Сезон черговий
Роніна покохала. Несе розчарування
А він її відлупцював. Безос самотній.
Знову і знову Не продовжить Анон
Оновлюю головну. Свої гени в нащадках
Нових постів нуль. Сил немає на тянок.
Дамба вейпова
Чекає часу свого,
Переповнившись.
Безос ракопічкурів
Для нападу готує
Програмісти моцні Кропивач заполонили І знов на Кропиві
Допомоги для бірди ні від кого немає. Безлюдно, як в степу.
Всім похій. Вип'ю я саке.
Локаль японська у анона,
Сумний читач
У заздорощах сидить.
В мережі мерехтить вогник - Підкралась тихо
УБК сонно тліє. Осіння прохолода
Сервери очікують на падіння. Замерзли яйця
Сяйво місяця Мов швидкий потяг
Кида себе у вікно Летить життя повз мене
Крізь простір світу. Лишивши вітер.
Та хитрий анонімус Часу не вистачає
Повісив цупкі штори Насолодитись ним.
Примітки
↑Невідомусова дума, що була ще у кобразі, потрапила сюди через неуважність.
