Дадаїзм
Дадаїзм (Dada, dadaism) - один з напрямків у західному мистецтві, що мав короткий розквіт в 1915-1922 роках. Бере свій початок з I-ї світової війни, коли у швейцарському Цюріху було відкрито затишний шинок «Cabaret Voltaire». Цей шинок спочатку планувався як майданчик для політичних та художніх дискусій. Незабаром до нього з усієї Європи почали з'їжджатися художники та різні митці, що не бажали сидіти в окопах і бруднити свої руки війною, дезертири з французької армії та різні мутнуваті персонажі при грошах.
В стінах «Cabaret Voltaire» вживаючи кокаїн з героїном (суміш яких у французькому сленгу якраз і звалася словом dada), а потім додавши зверху в цю суміш кілька пляшок алкоголю, всі ці творчі особи витягли на світ божий кілька висновків, одним з яких було, що весь світ котиться у сране гівно у перемішку з кров'ю та смертю і причина цьому - логіка та раціоналізм суспільства. Логіці та раціональному була оголошена війна, а новому художньому стилю було надано назву Dada (фр. дерев'яна конячка, у переносному сенсі - безладна мова, наслідування дитячого белькотіння). Причетні до цього стилю стали називатися дадаїстами. Засновником дадаїзму вважається Трістан Тцара, єврей-емігрант із Румунії.
Чим вирізняється?
Дадаїзм - навмисно беззмістовний напрямок, що не має у собі мети показати якусь красиву картинку чи ідею. Він чимось схожий на сюрреалізм, але більш бунтівний та хаотичний. Переважна більшість дадаїстичних творів - це колажі або скульптури.
Найвідоміший дадаїст - Марсель Дюшан, художник і профі-шахіст в одній особі. Прославився, по-перше, тим, що звандалив найсвятіше, священну корову Леонардо да Вінчі - підмалював вуса та бороду репродукції Мона Лізи, та ще й приробив до неї назву L.H.O.O.Q. (букви складаються в слово "повія" французькою). Нахабно вимагав за цю роботу кругленьку суму. Також він розписався на пісуарі з ринку і виставив його у серйозній галереї, представивши як твір мистецтва. Те саме він зробив і з вішалкою для капелюхів та іншим домашнім мотлохом, що зібрався у нього в коморі (наприклад, сушаркою для пляшок). Спочатку, звичайно, Дюшана нещадно критикували, лаяли як безсоромного троля і, взагалі, нахабного недо-художника. Але в нього виявилися міцні яйця, щоб далі гнути свою лінію, та виступати перед перенасиченою паризькою та нью-йоркською публіками зі своїми ідеями.
Курт Швіттерс, німець, що був вражений бунтівними ідеями дадаїстів і вирішив, що круто робити картини з різних відходів — трешу, старих журналів, мотузочок, плакатів, старих квитків, консервних банок. Для цього Курт регулярно робив походи на смітники, а також нишпорив у навколишніх сміттєвих баках, «у пошуках натхнення», так би мовити, вдаючи з себе якогось нищука. Свої художні об'єкти Швіттерс називав "мЕрці" (скорочення від німецького слова Kommerzbank - "комерційний банк").
Дадаїсти вперше почали використовувати графіті в сучасному розумінні цього слова, а також фактично винайшли таку хрsym як інсталяція. Порядні бюргери і мсьє не хотіли ламати свої мізки над жартами дадаїстів, а ось американські грошові мішки були не проти поспекулювати на цьому — у Нью-йорку в 1920-х дадаїсти знайшли собі купу шанувальників з тугими гаманцями, які не відрізняли Моне від Мане, але скуповували кожен черговий умовний пісуар Дюшана або Merz Швіттерса.
Більшість робіт дадаїстів було показано на нацистській виставці «Дегенеративне мистецтво», що їздила по всій Німеччині півтора року. Її встигли відвідати близько трьох мільйонів глядачів. Темою виставки були усілякі модерністські течії в мистецтві, а також творчість душевнохворих. Звичайно, австрійський художник і архітектор Адольф Гітлер палко зневажав дадаїстів і бажав їх перевиховати або знищити. Під роздачу потрапили всі. На щастя більшість дадаїстів на той момент встигла накивати п'ятами з Дойчлянда, бо там вже запахло расово вірним мистецтвом.
-
Дюшан-гросмейстер
-
Це теж - Марсель Дюшан
-
Мона Ліза з вусами від Дюшана
-
Про відомого австрійця
Сучасні приклади
Читати далі
Посилання
- Вікіарт про Дюшана
- Про Курта Швіттерса та його Merz
- Скани дадаіського журналу «Merz» (обережно, німецька мова)
- Франсіс Пікабіа — один из тру-дадаістів
- Cabaret Voltaire: A night out at history's wildest nightclub
| ||||||||||||||||
