Плацкартний вагон
|
Плацкартний вагон (розм. плацкарт) - тип пасажирських вагонів для перевезення різних видів бідноти просторами неньки та інших пост-радянських країн.
Опис сабжу
Знайомство із плацкартом розпочинається із перону. Оскільки робота туалету у вагоні здійснюється за принципом сільського (дірка в землі), при спуску продуктів життєдіяльності на повному ходу потяга вони крім рейсів тонким шаром розмазується і по дну самого вагона. Тому орієнтуючись на запах, можна знайти дорогу і будучи сліпим.
Після зупинки із плацкарта починають виходити підозрілі особистості. Сумка в руках означає, що пасажир прибув на місце дислокації, сигарета в зубах означає, що пасажир продовжить рух. Дехто на повному ходу мчить у найближчий вокзальний генделик закупитись міцними напоями до наступної зупинки.
Провідниця/провідник - це саме те, що запустить вас у вагон. Є версія, що у провідники йдуть ті, хто не пройшов відбір у стюарди/стюардеси. Тому гарантія 80%, що у вашому випадку це буде бидловата тьотя під 100 кг..
Згідно плацкартних понять найгірші місця в кінці вагона, вони ближче до туалету. Туалети це взагалі слабке місце на просторах України, тому зазвичай у плацкарті прибираються на від'їбись. В особливо запущених випадках випари сечі та дифузія дозволяють розприділити запах рівномірно по вагону.
Плацкартний вагон - це людовіз сконструйована у часи Совка сорокалітньої давності, пофарбована у блакитно-жовтий колір. Звісно такий тип вагонів був вигаданий ще за царів, але радянська влада його активно юзала, проводячи невеликі апдейти в нові версії плацкарту аж до 1970-х років. Повторюю, сорокалітньої давності, тому більшість систем працюють або погано, або вже вийшли із ладу. Зламана вентиляція та відсутність вікон, що відкриваються у літні місяці, є прекрасним тестом вашої серцево-судинної системи на витривалість або дешевим замінником парової бані. Завдяки клімат контролю взимку температура повітря у вагоні може досягати +26 і вище. В осінні/весняні місяці плацкарт прекрасно імітує кліматичні умови пустелі. Вдень вагон нагрівається до +35, а вночі температура у вагоні опускається до майже нуля.
Спальні місця плацкарту у середньостатистичної людини із зростом у 175 см. і вище викликають лише два питання:"Як?" і "Нахуя?". Чисто фізично лежачи вміститись на верхній полиці (її довжина 167 см.) нереально, тому краєвиди виступаючих ніг у прохід між полицями гарантовані. Які речовини конструктори вживали при конструюванні цього дива на рейсах не відомо?.Хоча найгірше місце це нижнє бокове, стукання, пердіння під вухо та зачіпання вашої голови сраками невідомих вам людей включені у вартість квитка.
Окрема тема ціни на квитки. Той же напрямок, але інший номер потягу може здешевити/здорожити квиток навіть у два рази, що не впливає на якість. У результаті за у двоє вишу ціну пасажир отримує той же сцяний і брудний вагон. Тому ціноутворення в Укрзалізниці це швидше метафізичне поняття.
Незважаючи на всі свої недоліки плацкарт дозволяє за кількасот гривень переїхати всю країну вздовж і впоперек, що робить його найдешевшим видом транспорту.
Кого возить
Кількість різних категорій населення, які пересуваються плацкартом залежить від пори року. Зазвичай у плацкарті виділяється:
Студентота. Розпочинає рух із початком навчального року із малих сіл та сіл побільше у великі міста країни, типу отримати світу у цих ваших "унівєрсітєтах". Детектяться наявністю у них бюджетних ноутбуків, а також тим, що сплять без постільної білизни, на яку не вистачає маминих грошей.
Бідні родичі. Їздять протягом року до тьоті Свєти/дяді Вадіка в гості. Часто, якщо пасажир не страждає соціофобією із ним можна поговорити про життя та вбити кілька годин у дорозі. Історії про службу у армії та заробітки у Москві/Польщі гарантовані.
Самки із личинками. Личинка людини, яка обов'язково ревітиме та кричатиме кілька годин, бездітним пасажирам дасть зрозуміти, що наступних кілька років дітей вони заводити не хочуть.
Заробітчани. Пересуваються потягами міжнародного сполучення, наприклад "Львів-Москва". Вилазять переважно із сіл Західної України, що одразу визначається по спортивних штанах та словах "вуйку і тийво/цейво". Волочать із собою баули просто космічних об'ємів. Їдуть групами та по дорозі на Москву закушують самогон домашніми котлетами. Вже по дорозі із Москви п'ють акцизну горілку та слухають коломийки на китайських портативних динаміках/телефонах, горланять на весь вагон. Везуть додому гостинці на кшталт цукерок, бокалів та м'яких іграшок. Нахуя це везти аж із Москви - не зрозуміло. Є основним джерелом доходу провідників та плацкартних бариг.
Бариги. Пересуваються вагонами та продають різний китайський непотріб видаючи його за фірмові якісні речі. Асортимент товарів інколи вражає:одяг, копчена риба, алкоголь, аксесуари до телефона, біжутерія, косметика і ще купа всього. По дорозі на Москву барига-валютник обміняє заробітчанам гривні на рублі та запропонує пакет МТС, по дорозі назад обміняє рублі на гривні і запропонує Київстар.
Попрошайки. Сумнівні люди із скриньками для пожертв, які представляють якісь сумнівні благодійні фонди. Інколи попрошайки це попи, що збирають кошти на нових храм. Є велика вірогідність того, що внесені вами кошти на лікування Марійки від лейкомії в Ізраїлі підуть хлопцям у шкіряних куртках на проституток. Тому при бажанні побути меценатом віддавайте гроші тільки 100% перевіреним фондам чиї реквізити легко знайти в інтернеті.
Менти/поліцаї. Оскільки нові поліцаї в повній мірі ще не навчились "стригти" пасажирів, то написане нижче швидше про ментів. Менти це хлопці по виклику у плацкарті. Зазвичай з'являються, щоб заспокоїти п'яного пасажира. Коли справи у них йдуть взагалі погано і грошей на туалетний папір не вистачає, їздять у потязі та намагаються зловити курців у тамбурі. 50 гривень вирішують проблему, але краще курити із відкритими дверима між вагонами, щоб у разі появи цього добродія у погонах, можна було швидко скинути цигарку у дірку на рейси.
Звичайно, що постійним супутником плацкарту є й провідник. Плацкарт це королівство, а провідник у ньому король. В залежності від його обколеності та нахабства пасажири можуть бути обмежені у деяких діях, що вирішується за додаткову плату, похуїзм самого пасажира або знанням правил (що найкраще) [1]. Наприклад, при купівлі у провідника кави пасажир автоматично отримує скіл - "куріння у тамбурі". Перед поїздкою потрібно попіклуватись про продукти наперед, так як у провідника вони сумнівної якості, а також ціну за них він може заламати як у пристойному кафе.
Інші категорії людей не заслуговують детального розгляду.
Плацкарт це також місце, де можна познайомитись і зняти дівчину, отримати проблем на свою голову, знайти нового доброго знайомого, насолодиться запахами курки-гриль, а також не спати пів ночі через дикий храп зламаного перенісся вашого сусіда.
Альтернативи
- У 21-му столітті є авіакомпанії, що ними можна подорожувати без багажу за 10-30 євро. Вони, звісно, трохи дорожчі, ніж смердючий плацкарт, однак туди не можна взяти центнер закруток від баби, та й літають вони не з центру міста, а з аеропорту, до якого треба ще доїхати. Але вони літають не тільки Україною та СНД, та, на відміну від плацкарту, та усі незручності треба потерпіти одну-три години, а не сімнадцять.
- Автобуси. Іноді схожі на пекло, особливо, якщо ти негабаритний. Але частіше зараз в них є кондиціонер та, можливо, навіть вай-фай. Дорожчі.
Галерея
-
Навушники тобі не допоможуть
Див. також
- Вєрка Сердючка - легендарний персонаж 1990-2000-х, провідниця вагону.
| ||||||||||||||||
