Переслідування активістів

Матеріал з Драматика
Версія від 19:52, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами
Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.

Це смітник, а не стаття!
Стаття переповнена сміттям та незрозуміло чим!

Привєд, я Ігор Усик!
І це серйозна енциклопедія, де не місце тупим відсилочкам, жартам і вашим особистим враженням." - щонайменше так виглядає ця стаття. Зробіть її живішою (як з погляду лулзів, так і побутового досвіду), або доведеться утилізувати.


Переслідування активістів – явище, яке являє собою сукупність механізмів, що дозволяють репресивним державним структурам здійснювати тиск на громадських активістів і борців за щось там і таким чином шкварити людей за їхню діяльність.

Суть

У минулому коли активіст/бутівник/повстанець жертвував своїми зусиллями і часом для відстоювання певних громадських цінностей, його чекав захист місцевого населення і можливість одного дня просто зникнути, змінивши спосіб життя. Нині у поєднанні з технологічними досягненнями нашої доби (відстежуваність кримінальних записів в усьому світі) і глобалізацією (перехід від суспільства спільнот до суспільства спеціалістів) явище абсолютно руйнує логіку боротьби за права і свободи якоїсь локальної території, де їх нема. Наприклад, тобі 15 і ти обираєш свій життєвий шлях. Якщо ти обираєш шлях активіста, то не набуваєш необхідних знань, не робиш кар’єру, не отримуєш грошей, зате ризикуєш отримати багато повішених на тебе адміністративних чи кримінальних справ, через які тебе вже ніхто ніколи не візьме на нормальну роботу. Ба більше – через купу технологій тебе відзнято і записано і боронь боже ти з’явишся не в тому місці і не при тих людях, тебе впізнають тощо. З іншого боку, є перспективи просто вчити спеціальності світового рівня і при першій же можливості виїжджати від свого злісного режиму, завдяки чому чергова територія залишається в лапах чергової репресивної диктатури. Як видно, при такому розкладі, іти в активісти чи борці за щось ніхто об’єктивно не вмотивований. Щоб бути захисником громадських цінностей треба бути або дурним або сліпим в певних областях, або навпаки багатим і забезпеченим і біситися з жиру (хоча тут уже легше чавити економічно і не шкваритися).

Засоби

У своєму арсеналі правоохоронні органи мають багато способів тиску на активістів починаючи з випадкових пришитих справ і закінчуючи збоченою судовою системою, яка виносить алогічні рішення. Також народ заляканий цілком однозначним законодавчим зашкваром, не вмотивований як колись пускати тебе в дім і потай годувати (відбитки пальців і всяка інша криміналістика), оскільки всі заходи попереднього абзацу торкнуться і їх. Може здатися, що так було завжди і нічого не змінилося. Чисто технічно, було. Але довести те, що годину тому у тебе в хаті спав і їв клятий бендерівець було практично неможливо. В усякому разі, вислужитися перед режимом і спокійно почувати себе в швейцаріях бидлокун-програміст зацікавлений більше, ніж щось там відстоювати.

Приклади

Стерненко

Основна стаття: Сергій Стерненко

Дискутивний персонаж. Очільник одеського євромайдану, якого неодноразово мєсна братва намагалася вбити. Їм це не вдалося, зате він не втримався і вбив одного з довбойобів. Але наш репресивний режим своїх не здає і після довгого тримання під вартою бідолаху присадили на 7 років.

Справи проти волонтерів

Справи проти волонтерів - ще один жанр поїдання українським змієм свого хвоста. Тільки в даному разі хвіст їсть голову і здорові органи. Поставляється у вигляді організації правоохоронними органами схем виявлення незаконних складових у роботі волонтерських фондів чи звичайних народних куплю-в-Європі-для-ЗСУ волонтерів.

Як до такого дійшло?

В часи після повномасштабного вторгнення 2022 ніхто не був зацікавлений в бюрократії і гальмуванні всього, що має працювати, аби лише вибити москалів з окупованих ними районів. Тоді прийняли пару законів для полегшення ввезення всього з Європи, навіть автівок - аби лише все було оформлено як гуманітарка. Але паралельно з тим у тому законі є норма про заборону отримання прибутку і продаж гуманітарки для власного зиску.

Таким чином дуже легко стає організувати операцію такого плану:

  • волонтер купує гуманітарку в Польщі за суму Х.
  • продає її псевдо-представнику ЗСУ (насправді менту під прикриттям)
  • Правоохоронці фіксують отримання вигоди з гуманітарки
  • Чудовий зданий квартальний звіт по затриманнях злочинців!

Нещодавно за такою схемою одного з волонтерів засудили на 6 років ув'язнення. Чому ця хуйня існує при такій очевидній неправдоподібності? Можливо, комусь з правоохоронців самому хочеться наваритися на відкатах від волонтерів. Правильно все зрозумів і заніс - нема справи. А якщо ні, потрапляєш в новини.

А є хороший бік?

Він таки є. Часом на ЗСУ закуповується дуже дорога техніка, броньовані автівки чи дрони. Якщо це взагалі не контролювати і не винюхувати потенційну зраду, то почнеться люта аманогавщина не лише з наварюванням на бренді благодійності для ЗСУ, а й з розкраданням волонтерки і громадського майна. Приклади цього теж існують, їх теж потроху в'яжуть і садять.

Джерела