Linux
Лінукс, (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один фінський швед, а расхльобуємо тепер всім світом. Якщо в тебе Андроїд, безосе, то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.
Чим відрізняється від інших ОС
Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. Віндоус — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, ДОС косплеїв Юнікс). Макос — хто там тих геїв розбере. Немовби Юнікс...
Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, інструментарій ГНУ та якісь інші програми на вибір. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у США це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:
- Дебіан — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
- RHEL (RedHat Enterprise Linux) та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
- SUSE/OpenSuse — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
- Arch — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
- Manjaro — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
- Void — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
- Slackware — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
- Gentoo — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
- Kali Linux — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
Начинки Дебіану:
- Убунту — найпопулярніший дистрибутив. Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
- Linux Mint — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows, деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні і майже при використанні.
- SteamOS - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання.
- Elementary OS — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
- Deepin — Debian з
китайськиміншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
- Alpine Linux — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
- Solus — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля.
- Tails — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
- ChromeOS, ChromiumOS — ґуґловий дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше.
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.
Цікавинки
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену Бубунту в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке наші діди могли тільки мріяти.
Ігри
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні рокиКоли?, зокрема завдяки Valve. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в Стімі працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна тут, перевірити сумісність гри звичайної можна тут.
Пінгвінові відео
Див. також
Посилання
- linux.org.ua
- Uabuntu — блог якогось школярика, який більше не платить за гостинг. Лїл.
- Нитка у /t
- Тег на DOU
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
